26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 726/1904/21
провадження № 61-12461св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Колективне підприємство «Рембудмонтаж»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Чернівецький хімічний завод», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, на постанову Чернівецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Литвинюк І. М., Одинака О. О., від 11 липня 2024 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2021 року Колективне підприємство «Рембудмонтаж»
(далі - КП «Рембудмонтаж», підприємство) звернулось з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Чернівецький хімічний завод» (далі - ТДВ «Чернівецький хімічний завод»), про витребування майна.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, в процесі приватизації державного майна, згідно з договором купівлі-продажу від 30 грудня 1993 року та акту передачі проданого майна від 01 лютого 1994 року, Управлінням приватизації та комунальної власності Чернівецької обласної ради передано у власність Малого орендного підприємства «Рембудмонтаж», правонаступником якого є КП «Рембудмонтаж», нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з адмінбудівля літ. А, площею 85,90 кв. м, склад літ. Б, площею 21,30 кв. м, склад літ. В, склад літ. Г, площею 222,80 кв. м, майстерня літ. Д, склад літ. Е, склад літ. Ж, площею 695 кв. м, будівля літ. З, склад літ. И, площею 70,90 кв. м, будівля літ. К, площею 200,60 кв. м, навіс
літ. К, заправочна літ. Л, будівля літ. М, площею 33,60 кв. м, майстерня літ. Н, площею 104,20 кв. м, навіс літ. Н, навіс літ. П, майстерня літ. Р, площею
239,70 кв. м, навіс літ. Р, майстерня літ. С, площею 89,50 кв. м, котельня літ. Т, площею 238 кв. м, навіс літ. О, склад літ. У, площею 47 кв. м, склад літ. Ф, адмінбудівля літ. Х, площею 1 166 кв. м, гараж літ. Ц, площею 46,90 кв. м, будинок охорони літ. Ч, трансформаторна літ. Є, вбиральні літ. Ю, Ю1, склад
літ. Я, стоянка автомашин І.
3. Вказані будівлі та споруди знаходяться на земельній ділянці,
площею 1,4564 га, по АДРЕСА_1 , яка передана у постійне користування КП «Рембудмонтаж».
4. 30 серпня 2012 року Виконавчий комітет Чернівецької міської ради видав КП «Рембудмонтаж» свідоцтво про право власності на нерухоме майно - вказані нежитлові будівлі та споруди за адресою:
АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстроване за підприємством в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 листопада 2013 року.
5. У 2021 році КП «Рембудмонтаж» дізналося, що будівля майстерні літ. Д, яка входить до цілісного майнового комплексу підприємства за адресою:
АДРЕСА_1 , незаконно приватизована ТДВ «Чернівецький хімічний завод», який є правонаступником ЗАТ «Чернівецький хімзавод», як житловий будинок, загальною площею 48 кв. м з присвоєнням адреси:
АДРЕСА_2 .
6. 05 серпня 2005 року громадянці ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право власності на житло, а у подальшому, за договором купівлі-продажу від 15 грудня 2010 року, спірне нерухоме майно відчужене ОСОБА_1 .
7. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, КП «Рембудмонтаж» просило суд:
- визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду за захистом своїх прав;
- витребувати на користь КП «Рембудмонтаж» будівлю майстерні літ. Д,
за адресою: АДРЕСА_1 , (житловий будинок по
АДРЕСА_2 ) з чужого незаконного володіння
ОСОБА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності
ОСОБА_1 на житловий будинок по АДРЕСА_2 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, на підставі договору купівлі-продажу ВРД/597056, посвідченого 15 грудня 2010 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т. Л., реєстр № 2891, дата внесення запису: 18 січня 2011 року, номер запису: 14862 в книзі: 137,
ст. 111, реєстраційний номер майна: 11680712.
8. Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці, у складі
Мілінчук С. В., від 24 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
10. Суд першої інстанції виходив з того, що спірна будівля з 1954 року значилась як майстерня літ. Е, користувачем якої був Чернівецький лакофарбний завод, з 26 вересня 1992 року - майстерня літ. Д, з 27 листопада 1998 року - будинок літ. Д., а станом на 10 грудня 1998 року - житловий будинок літ. Е, користувачем якого є Чернівецький хімзавод, у подальшому - гуртожиток літ. Е по АДРЕСА_1 .
Зі складу будинковолодіння, виділено житловий будинок літ. Д, який належить ЗАТ «Чернівецький хімзавод». У 2004 році житловому будинку літ. Д присвоєно поштову адресу АДРЕСА_2 (замість АДРЕСА_1 ), а у 2005 році, право власності на цей будинок зареєстровано за громадянкою ОСОБА_2 , а наразі власником спірного майна є відповідачка.
11. Вперше, спірне майно, враховуючи його площу та склад, а також матеріали з якого воно побудовано, відображається у користуванні Чернівецького лакофарбного заводу. У подальшому, незважаючи на зміну літерацій та поштових адрес, це майно, із близькими до ідентичних ознак та технічних характеристик (враховуючи здійснені його користувачами покращення) було набуте у власність ОСОБА_1 .
12. За встановлених обставин суд вважав неможливим ідентифікувати як один об'єкт майстерню літ. Д ( АДРЕСА_1 ), та житловий будинок
( АДРЕСА_2 ).
13. Також суд дійшов висновку про недоведеність позивачем того, що спірне нерухоме майно є власністю КП «Рембудмонтаж». Натомість ОСОБА_1 законно набула у власність житловий будинок
АДРЕСА_2 та є його власником.
Інформація про рух справи в судах
14. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 серпня 2023 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову.
Витребувано на користь КП «Рембудмонтаж» будівлю майстерні літ. Д, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок по АДРЕСА_2 ) з чужого незаконного володіння
ОСОБА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок по АДРЕСА_2 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, на підставі договору купівлі-продажу ВРД/597056, посвідченого 15 грудня 2010 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т. Л., реєстр № 2891. Дата внесення запису: 18 січня 2011 року. Номер запису: 14862 в книзі: 137, ст.111. Реєстраційний номер майна: 11680712.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що повний перелік будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , які входять до складу цілісного майнового комплексу, який був переданий у власність
КП «Рембудмонтаж», схематично відображений на Генеральному плані (схемі) земельної ділянки по АДРЕСА_1 , користувачем якої є
КП «Рембудмонтаж», від 26 вересня 1992 року, що є складовою частиною інвентарної справи № 11982 Чернівецького обласного БТІ. Спірна будівля позначена на Генеральному плані (схемі) земельної ділянки по
АДРЕСА_1 від 26 вересня 1992 року під літ. Д «майстерня». На Генеральному плані (схемі) земельної ділянки по
АДРЕСА_1 , від 10 січня 1953 року, який погашений 26 вересня 1992 року, спірна будівля позначена як літ. Е (Д) «майстерня».
16. Отже, з моменту приватизації спірної будівлі, в складі цілісного майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 , в 1993 році, КП «Рембудмонтаж» є її власником, тому всі подальші дії Чернівецького обласного БТІ та ЗАТ «Чернівецький хімзавод», вчинені без відома та згоди
КП «Рембудмонтаж», є такими, що направлені на незаконне позбавлення позивача права власності на спірну будівлю.
17. Доводи ОСОБА_1 про те, що суд помилково не застосував до спірних правовідносин позовну давність, апеляційний суд вважав помилковими.
18. Постановою Верховного Суду від 14 травня 2024 року постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року скасовано.
Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 серпня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги КП «Рембудмонтаж» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності змінено, виклавши його мотивувальну частину у редакції ї постанови Верховного Суду.
Справу в частині вимоги КП «Рембудмонтаж» до ОСОБА_1 про витребування майна та розподілу судових витрат передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
19. Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд, вказав, що апеляційний суд витребувавши майно у відповідачки не звернув увагу, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що, вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, необхідно оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна.
Оскільки апеляційний суд не оцінював добросовісність поведінки
ОСОБА_1 щодо заволодінням спірним нерухомим майном, тому висновки про задоволення позовної вимоги про витребування майна Верховний Суд вважав передчасними.
Короткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду
20. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2024 року рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги КП «Рембудмонтаж»
до ОСОБА_1 про витребування майна скасовано. Позов
КП «Рембудмонтаж» до ОСОБА_1 про витребування майна задоволено.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь
КП «Рембудмонтаж» будівлю майстерні літ. Д, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 (житловий будинок по
АДРЕСА_2 ).
Вирішено питання розподілу судових витрат.
21. Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що порушення права власності КП «Рембудмонтаж» на майстерню літ. Д, за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок по АДРЕСА_2 ) доведено.
22. Апеляційний суд визнав недопустимим доказом повідомлення
КП «Рембудмонтаж» від 07 вересня 2004 року № 91 про надання згоди на виділення зі складу будинковолодіння АДРЕСА_1 житлового будинку літ. Д, який належить ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» в окреме будинковолодіння з наданням поштової адреси: АДРЕСА_2 , оскільки оригінал цього повідомлення суду не надано, а позивач ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу.
23. У договорі купівлі-продажу житлового будинку на АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зазначено, що будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,0988 га, кадастровий номер 7310136900:40:002:0108, однак ця земельна ділянка не є сформованою, відомості про неї в Державному земельному кадастрі відсутні, як і відсутні правовстановлюючі документи на землю. Тому ОСОБА_1 , укладаючи з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу спірного житлового будинку мала перевірити підстави вказівки у договорі відомостей про земельну ділянку та розташування нерухомого майна на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні КП «Рембудмонтаж».
24. Оскільки ОСОБА_1 могла знати про наявність перешкод для набуття майна у власність до вчинення правочину, апеляційний суд дійшов висновку про її недобросовісність і задоволення вимог про витребування майна.
25. Також суд вказав, що за обставин цієї справи витребування спірного майна у ОСОБА_1 не порушить принцип пропорційності втручання у її права, оскільки втручання держави у право особи мирно володіти своїм майном з метою задоволення вимог позивача визнається законним заходом, який ставить за мету як інтерес КП «Рембудмонтаж», спрямований на захист порушеного права власності, так і суспільний інтерес, спрямований на утвердження у державі суспільного правопорядку щодо недопустимості незаконного позбавлення осіб їхнього права власності на нерухоме майно, і є пропорційним і передбачуваним.
26. Строк позовної давності на звернення до суду з цим позовом
КП «Рембудмонтаж» апеляційний суд вважав не пропущеним, оскільки підприємство могло дізнатись про відчуження будівлі майстерні після звернення ОСОБА_1 до суду у 2021 році з позовом до Чернівецької міської ради, КП «Рембудмонтаж» про припинення права постійного користування, вилучення частини земельної ділянки, визнання недійсним державного акту про право постійного користування землею, скасування запису про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кутровська Н. М., просить постанову Чернівецького апеляційного суду
від 11 липня 2024 року скасувати, залишивши в силі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 серпня 2023 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28. 10 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кутровська Н. М., подала касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2024 року.
29. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 726/1904/21, які у грудні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
30. Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
31. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 910/1972/17, від 22 січня 2019 року у справі
№ 912/1856/16, від 23 травня 2019 року у справі № 920/301/18, від 25 червня 2019 року у справі № 922/1500/18, від 24 грудня 2019 року у справі
№ 902/377/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
32. Вказує, що спірний житловий будинок при приватизації був вилучений у ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» та в подальшому правомірно перейшов у приватну власність громадян, які в ньому проживали тривалий час.
33. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушеного права КП «Рембудмонтаж».
34. Звертає увагу, що відповідачка набула у власність спірний будинок, як п'ятий власник, та не могла і не повинна була знати, що це майно нібито вибуло із власності КП «Рембудмонтаж» поза його волею. Набуваючи спірне майно у власність ОСОБА_1 , правомірно очікувала, що попередній власник мав право ним розпоряджатися, а вона після отримання житлового будинку у власність матиме змогу мирно ним володіти.
35. Стверджує, що задоволення віндикаційного позову і витребування у добросовісного набувача житлового будинку, є непропорційним втручанням у її право на мирне володіння майном.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Обставини справи, встановлені судами
36. В процесі приватизації державного майна, згідно з договором купівлі-продажу від 30 грудня 1993 року та актом передачі від 01 лютого 1994 року, Управлінням приватизації та комунальної власності Чернівецької обласної ради передано у власність Малого орендного підприємства «Рембудмонтаж», правонаступником якого є КП «Рембудмонтаж», нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , серед якого майстерня літ. Д. (без вказівки площі).
37. На підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради народних депутатів від 17 лютого 1998 року № 133/4, КП «Рембудмонтаж» надано у постійне користування земельну ділянку у розмірі 1,4564 га в
АДРЕСА_1 , в межах згідно з планом землекористування для виробничих потреб.
38. На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 30 серпня 2012 року, виданого виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, за КП «Рембудмонтаж» 21 листопада 2013 року зареєстроване право власності на ряд нежитлових будівель, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , серед яких майстерня літ. Д. (без вказівки площі).
39. 22 грудня 2016 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1,4564 га, з кадастровим номером 7310136900:40:002:0178 та цільовим призначенням - для розміщення і експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
12 січня 2017 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за територіальною громадою м. Чернівців в особі Чернівецької міської ради. Цього ж дня, за КП «Рембудмонтаж» зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою.
40. Станом на 1964 рік Чернівецький хімзавод був розміщений в АДРЕСА_1 (лакофарбовий цех) та вул. Пригородній (клеєварний цех). Юридична адреса заводу - АДРЕСА_1.
В подальшому Чернівецький хімічний завод було переміщено на територію за адресою: м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, 35 (колишня вул. Моріса Тореза). Із 1940 року по 1993 року все майно, що знаходилось в користуванні Чернівецького хімічного заводу, перебувало на балансі заводу та було державною власністю.
41. Згідно відомостей інвентарної книги обліку основних засобів, за період з 01 грудня 1981 року по 10 жовтня 1989 року Чернівецького хімзаводу,
під інвентарним № 1803 зареєстрована «Контора лакокрасочного цеха» первинною вартістю 20 464 руб., введена в експлуатацію у лютому 1973 року.
42. Рішенням № 104/8 виконавчого комітету Садгірської районної ради депутатів трудящих м. Чернівці від 18 квітня 1975 року надано дозвіл на переобладнання адміністративного корпусу по АДРЕСА_1 під гуртожиток.
43. У 1993 році здійснена оцінка вартості майна Орендного підприємства «Чернівецький хімічний завод». Згідно з протоколом № 2 засідання комісії оцінки вартості майна Орендного підприємства «Чернівецький хімічний завод» від 06 грудня 1993 року підлягає приватизації гуртожиток по АДРЕСА_1 , згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Вказаний протокол підписано представниками регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, органів місцевого самоврядування, Міністерства промисловості України та складено на підставі переліку житлових будинків, станом на 01 листопада 1993 року по Орендному підприємству «Чернівецький хімзавод». Згідно з цим переліком на балансі хімзаводу перебувало приміщення гуртожитку, одноповерхова дерев'яна будівля по АДРЕСА_1 .
44. Згідно з інвентарною справою, виготовленою 19 жовтня 1988 року на будівлю літ. Е по вул. Хотинській в м. Чернівці, власником зазначено «Местный Совет», і вказано, що житловий будинок загальною площею 45,8 кв. м складається з кухні 8,2 кв. м, кімнати 13 кв. м, кімнати 24,6 кв. м.
Згідно з поточними змінами, внесеними Чернівецьким обласним БТІ 1998 року, вказано, що житловий будинок загальною площею 47,9 кв. м складається з кухні 7,9 кв. м, кімнати 13 кв. м, кімнати 24,6 кв. м, тамбуру 2,4 кв. м. При внесенні поточних змін змінено адресу на
АДРЕСА_1. 45 . Відповідно до листа генерального директора ЗАТ «Чернівецький Хімзавод», адресованого заступнику голови Садгірського райвиконкому, завод має на своєму балансі гуртожитки по АДРЕСА_4 ) та
АДРЕСА_1 , в яких мешкають працівники заводу. Згідно із заявами працівників, адміністрація заводу звернулась до Департаменту житлокомунгоспу з проханням виключити квартири із числа гуртожитків і перевести їх у житловий фонд. Просить направити комісію на обстеження цих будівель.
46. Згідно з довідкою Чернівецького обласного БТІ від 10 грудня 1998 року № 4820, житлова будівля літ. Е по АДРЕСА_1 зареєстрована за Чернівецьким хімзаводом. Технічні характеристики будівлі та її цільове призначення співпадають із характеристиками в інвентарній справі.
47. Відповідно до матеріалів інвентарної справи у 1998 році Чернівецьким обласним БТІ зафіксовано добудову тамбуру, площею 2,4 кв. м, до житлового будинку літ. Е за адресою: АДРЕСА_1 .
48. 25 січня 1999 року житловий будинок літ. Е по
АДРЕСА_1 було обстежено на предмет придатності для проживання, що засвідчено актом обстеження стану житлового будинку (житлового приміщення) з метою встановлення його відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку (житлового приміщення) придатним для проживання.
49. 19 лютого 2001 року начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області було затверджено протокол засідання інвентаризаційної комісії по проведенню інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ЗАТ «Чернівецький хімічний завод», але залишилось на його балансі від 14 лютого 2001 року.
Згідно з цим протоколом до майна, яке не увійшло до статутного фонду ЗАТ «Чернівецький хімічний завод», але залишилось на його балансі належить гуртожиток по АДРЕСА_1 під інвентаризаційним № 1803 балансовою вартістю 36 396 грн.
50. ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» станом на 31 січня 2004 року складено інвентаризаційний опис основних засобів - державного майна, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства у процесі приватизації і перебуває на балансі та який затверджено протоколом засідання центральної заводської інвентаризаційної комісії по результатах проведення інвентаризації станом на 31 січня 2004 року. Згідно з цим описом, на балансі ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» перебувало приміщення гуртожитку
(1-поверховий дерев'яний будинок вул. Хотинська, 11) інвентарний № 1803.
51. Листом № 1122 від 08 червня 2004 року, Чернівецьке обласне БТІ повідомило про технічну можливість виділити зі складу будинковолодіння
АДРЕСА_1 , користувачем якого є Мале орендне підприємство «Рембудмонтаж», житловий будинок літ. Д (користувачем якого є ЗАТ «Чернівецький хімічний завод») в окреме будинковолодіння з наданням поштової адреси:
АДРЕСА_1. 52 . Згідно з довідкою № 2337 від 08 жовтня 2004 року, житловий будинок
літ. Д по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ЗАТ «Чернівецький хімзавод» за інвентарним № 1803.
53. Листом від 26 листопада 2004 року № 2481 ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» звернулося до КП «Рембудмонтаж» з проханням розглянути питання виділення зі складу будинковолодіння № 11А , яке належить
КП «Рембудмонтаж», житлового будинку Д, який належить ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» в окреме будинковолодіння із наданням поштової адреси:
АДРЕСА_2 .
54. КП «Рембудмонтаж» листом № 91 від 07 вересня 2004 року надало згоду на виділення зі складу будинковолодіння
АДРЕСА_1 , житлового будинку літ. Д, який належить ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» в окреме будинковолодіння з наданням поштової адреси:
АДРЕСА_1. 55 . 09 грудня 2004 року начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області затверджено акт перевірки щодо збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації було вилучено із статутного фонду та знаходиться на балансі
ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» від 09 грудня 2004 року. Згідно з цим актом державне майно, а саме гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі дерев'яний одноповерховий будинок знаходиться у задовільному стані, оформляється документація про присвоєння йому нової поштової адреси ( АДРЕСА_2 ) і подальшої передачі в приватну власність.
56. На підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 1051/23
від 14 грудня 2004 року, житловому будинку літ. Д, площею 48 кв. м,
по АДРЕСА_1 , користувачем якого є ЗАТ «Чернівецький хімічний завод», присвоєно поштову адресу:
АДРЕСА_2. 57 . Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 05 серпня
2005 року, будинок по АДРЕСА_2 приватизований відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа будинку - 48 кв. м. Право власності громадянки ОСОБА_2 на житловий будинок зареєстровано Чернівецьким обласним БТІ 10 серпня 2005 року.
58. На підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 322/9
від 12 вересня 2006 року, одноквартирний житловий будинок
АДРЕСА_2 прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Чернівці від ВАТ «Чернівецький хімічний завод» та передано власникам квартир.
59. У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого
2007 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_5 купила житловий будинок АДРЕСА_2 .
60. 19 липня 2007 року ОСОБА_5 продала, а ТОВ «Мавекс-Буковина» купило житловий будинок АДРЕСА_2 .
61. 01 грудня 2008 року ТОВ «Мавекс-Буковина» продало, а ОСОБА_4 купила житловий будинок АДРЕСА_2 .
62. 15 грудня 2010 року ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок АДРЕСА_2 .
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
63. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
64. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
65. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
66. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
67. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
68. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
69. Згідно зі статтею 330 ЦК Україниякщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
70. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
71. За змістом частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16).
72. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).
73. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач, внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04), «Кривенький проти України»
від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07).
74. Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо (див. пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц).
75. У розглядуваній справі Верховний Суду у постанові від 14 травня
2024 року, скасовуючи постанову апеляційного суду, якою спірне майно було витребувано у відповідачки, та направляючи справу на новий розгляд, зокрема вказав про таке:
- апеляційний суд вважав, що оскільки КП «Рембудмонтаж» є власником спірного нерухомого майна, яке вибуло із його володіння, то спірне нерухоме майно належить витребувати у ОСОБА_1 як його останнього набувача;
- апеляційний суд не звернув уваги, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень;
- апеляційний суд не врахував, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що, вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, необхідно оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна;
- апеляційний суд не оцінював добросовісність поведінки ОСОБА_1 щодо заволодінням спірним нерухомим майном;
- висновок апеляційного суду про задоволення вимоги про витребування майна є передчасним.
76. Отже Верховний Суд вказав на необхідність ретельної перевірки та оцінки добросовісності відповідачки в контексті можливості витребування у неї спірного майна.
77. Відповідно до статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
78. Апеляційний суд, надаючи оцінку добросовісності поведінки
ОСОБА_1 щодо заволодінням спірним нерухомим майном та можливості його витребування, не в повній мірі врахував вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 14 травня 2024 року.
79. Предметом спору у цій справі є витребування із володіння
ОСОБА_1 на користь КП «Рембудмонтаж» нерухомого майна, яке позивач ідентифікує як будівлю майстерні літ. Д, по АДРЕСА_1 ,
а відповідачка як житловий будинок по АДРЕСА_2 .
80. Судами встановлено, що спірне майно відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 05 серпня 2005 року було приватизоване ОСОБА_2 за Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
81. Право власності ОСОБА_2 на спірне майно було зареєстровано
у серпні 2005 року.
82. Таким чином спірне нерухоме майно, щонайменше із 2005 року було ідентифіковано державою як житло. До будинку забезпечено водо-, електро- та газопостачання.
83. Позивачем не надано доказів, що спірне майно із 2005 року, використовувалось ним як майстерня.
84. Більш того, Чернівецьке обласне БТІ листом від 12 квітня 2006 року
№ 882 повідомило КП «Рембудмонтаж» про реєстрацію права власності громадянки ОСОБА_2 на житловий будинок
АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності.
85. Вочевидь КП «Рембудмонтаж», вважаючи себе власником спірного приміщення, яке, за його твердженням, мало використовуватись як майстерня, та користувачем земельної ділянки, на якій розташоване це майно, мало бути обізнане про вибуття спірного майна із власності та/або його використання не за цільовим призначенням іншими особами. Проте позивач тривалий час не здійснював дій щодо оспорення такого вибуття/використання.
86. Після набуття ОСОБА_2 у 2005 році права власності на спірне майно, воно неодноразово на підставі договорів купівлі-продажу було відчужене, а саме: від 22 лютого 2007 року на користь ОСОБА_5 , 19 липня 2007 року на користь ТОВ «Мавекс-Буковина», 01 грудня 2008 року на користь ОСОБА_4 , 15 грудня 2010 року на користь ОСОБА_1 .
87. ОСОБА_1 у 2010 році придбала житловий будинок за відплатним договором купівлі-продажу у ОСОБА_4 , яка до цього два роки була власником цього майна, яке також придбала за договором купівлі-продажу.
88. Жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 причетна до будь-яких неправомірних дій, пов'язаних із вибуттям спірного майна з власності позивача, матеріали справи не містять.
89. Під час набуття спірного нерухомого майна у власність ОСОБА_1 правомірно вважала, що ОСОБА_4 мала право розпоряджатися ним, а вона після отримання цього майна матиме змогу мирно ним володіти.
90. Право власності за КП «Рембудмонтаж» на спірне приміщення, як майстерню літ. Д, було зареєстровано вперше 19 квітня 2010 року та у подальшому, у зв'язку з виявленням під час проведення поточної інвентаризації арифметичних помилок у технічному паспорті на нежитлові будівлі, позивачу за його зверненням було повторно видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30 серпня 2012 року.
91. Водночас як на момент набуття ОСОБА_1 права власності на спірний будинок, так і тривалий час після цього (до 2021 року), зокрема після реєстрації за КП «Рембудмонтаж» права власності на спірне приміщення, як майстерню літ. Д, між сторонами не було жодних спорів щодо використання спірного майна як житла, що перебуває у приватній власності фізичних осіб.
92. ОСОБА_1 , як добросовісний набувач, з 2010 року утримувала спірний будинок, зокрема, оплачувала житлово-комунальні послуги та використовувала спірний будинок для проживання разом з іншими членами своєї сім'ї.
93. Враховуючи обставини вибуття майна з володіння позивача, подальше його неодноразове відчуження, відсутність тривалий час (понад 16 років) будь-яких заперечень з боку позивача, сама по собі вказівка у договорі купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 набула право власності на спірне майно, відомостей про неіснуючий кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване це майно, не свідчить про недобросовісність відповідачки та не є підставою для витребування у неї житлового будинку.
94. Колегія суддів зауважує, що предметом договору купівлі-продажу
від 15 грудня 2010 року був саме спірний будинок, а не земельна ділянка.
95. У розглядуваній справі також не вирішується спір ні щодо земельної ділянки, необхідної для обслуговування будинку, ні розміру цієї ділянки.
96. За встановлених обставин та з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 14 травня 2024 року, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про витребування спірного майна з володіння ОСОБА_1 , оскільки у цьому випадку буде порушено справедливий баланс між інтересами КП «Рембудмонтаж», яке з 2005 року фактично не цікавилось спірним майном і своєю бездіяльністю сприяло виникненню спірних правовідносин, та інтересами добросовісного набувача -
ОСОБА_1 , яка у 2010 році за відплатним правочином набула у власність житло, яке вперше було приватизоване ще у 2005 році за Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та у подальшому неодноразово відчужене.
97. Витребування майна у цій конкретній справі призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
98. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 753/14855/18, яка відповідно до приписів частини третьої статті 400 ЦПК України підлягає врахуванню.
99. Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
100. Частиною четвертою статті 412 ЦПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
101. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд помилково скасував рішення Садгірського районного суду
м. Чернівці від 24 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги КП «Рембудмонтаж» до ОСОБА_1 про витребування майна,
а тому постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2024 року слід скасувати, залишивши в силі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 серпня 2023 року у зазначеній частині, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові Верховного Суду.
102. Судовий збір, сплачений відповідачкою за подання двох касаційних скарг (попередньої та розглядуваної) у загальному розмірі 23 866,60 грн, необхідно стягнути з КП «Рембудмонтаж» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, задовольнити.
2. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2024 року скасувати.
3. Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Колективного підприємства «Рембудмонтаж» до ОСОБА_1 про витребування майна залишити в силі, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові Верховного Суду.
4. Стягнути із Колективного підприємства «Рембудмонтаж» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений за подання касаційних скарг в розмірі 23 866,60 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович