27 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 295/6569/23
провадження № 61-7603св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Ступак О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2025 року,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
внести відповідні відомості до актового запису про народження дитини;
стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 .
Внесено зміни до актового запису № 530 про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , складеного 21 лютого 2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, вказано батьком дитини ОСОБА_2 .
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки всіх видів доходів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 травня 2023 року та до повноліття дитини.
В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
У червні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 березня 2018 року в справі № 910/9111/17, від 16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц, від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16, від 20 листопада 2018 року в справі № 910/23210/17, від 14 січня 2019 року в справі № 927/26/18, від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19, від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18, від 08 квітня 2021 року в справі № 161/20630/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
О. В. Ступак