19 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 275/54/24
провадження № 61-11512св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області,
розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом а позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - Брусилівської селищної ради) про визнання незаконним та скасування рішення та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 березня 2024 року, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 23 липня 2024 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У серпні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 липня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, здійснити розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 липня 2024 року змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції постанови касаційного суду.
17 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі.
На обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що у позовній заяві позивач просив: визнати незаконним та скасувати рішення сорок дев'ятої сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання від 22 листопада 2023 року № 1920; визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 29 листопада 2016 року № 661/57-16-ДО, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області і ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 43,8652 га, кадастровий номер 1820955100:04:000:0452, терміном дії до 29 листопада 2030 року.
Проте суд касаційної інстанції, розглянувши касаційну скаргу, у мотивувальній частині постанови висловив правову позицію виключно щодо другої вимоги (про поновлення договору оренди). При цьому суд дійшов висновку про неналежний спосіб захисту та фактичну незастосовність до спірних правовідносин положень статті 126-1 ЗК України. Водночас питання щодо першої вимоги (визнання протиправним та скасування рішення ради) залишилося поза межами правової оцінки Верховного Суду. Отже, суд не надав оцінку мотивам щодо правомірності чи неправомірності рішення ради, не оцінив його на відповідність вимогам законодавства та не зазначив, чи відхиляє, чи задовольняє в цій частині позов. Крім того, визнаючи у мотивувальній частині, що стаття 126-1 ЗК України не може застосовуватись до спірних правовідносин, суд фактично підтвердив, що рішення Брусилівської селищної ради ґрунтувалося на неправильному розумінні та застосуванні законодавства. Ця обставина має принципове значення для вирішення вимоги про скасування рішення ради, оскільки саме посилання на зазначену статтю ЗК України стало підставою для прийняття рішення Брусилівською селищною радою.
З огляду на викладене позивач просить вирішити питання про ухвалення додаткового рішення у цій справі, яким: надати правову оцінку рішенню Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про відмову у поновленні договору оренди з посиланням на пункт 1 статті 126-1 ЗК України; вирішити по суті позовної вимоги питання про визнання незаконним та скасування рішення сорок дев'ятої сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання від 22 листопада 2023 року № 1920, з урахуванням висновку Верховного суду про незастосовність статті 126-1 ЗК України до спірних відносин.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею вказаною нормою; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
Додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19).
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, ніж ті, що передбачені статтею 270 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні заяви.
Як свідчить аналіз постанови касаційного суду у мотивувальній частині суд стосовно відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про:
(1) визнання незаконним та скасування рішення селищної ради,
(2) визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі вказав, що:
суди не врахували, що указані вимоги не можуть забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису частини восьмої статті 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час укладення договору оренди землі, про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди. Належним способом захисту прав орендаря у цій справі є позовна вимога про визнання додаткової угодиукладеною з викладенням тексту додаткової угоди в прохальній частині позовної заяви;
обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові;
оцінка доводам позивача щодо порушення його права (інтересу) (вирішення спору по суті) має надаватися лише за належною вимогою.
Тому касаційний суд вважав, що суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову, проте помилилися щодо мотивів такої відмови.
Отже, у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року вирішено всі позовні вимоги.
За таких обставин підстави вказані у частині першій статті 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення відсутні і в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення в справі № 275/54/24 за позовом а позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко