24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 161/19789/23
провадження № 61-14249ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ол-Транс» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2025 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ол-Транс», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив: стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на його користь страхове відшкодування в сумі 130 000,00 грн; стягнути з ТОВ «Ол-Транс» різницю між розміром матеріальної шкоди внаслідок ДТП та сумою страхового відшкодування в сумі 72 472,28 грн; стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ «Ол-Транс» моральну шкоду в розмірі 50 000, 00 грн з кожного, а також витрати понесені у зв'язку з розглядом справи.
Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 17 листопада 2023 року відкрив спрощене позовне провадження у справі.
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 26 травня 2025 року позов задовольнив частково.
Стягнув з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 54 754,50 грн.
Стягнув з ТОВ «Ол-Транс» на користь ОСОБА_1 різницю між розміром матеріальної шкоди внаслідок ДТП та сумою страхового відшкодування в розмірі 57 891,83 грн та 2 000,00 грн моральної шкоди.
Вирішив питання про розподіл судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Луцький міськрайонний суд Волинської області додатковим рішенням від 10 червня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пащука В. С. про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково.
Стягнув з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Стягнув з ТОВ «Ол-Транс» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Волинський апеляційний суд постановою від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Ол-Транс» залишив без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 червня 2025 року в даній справі залишив без змін.
14 листопада 2025 року ТОВ «Ол-Транс», через систему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2025 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року в указаній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини
і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка
є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.
Предметом позову у цій справі є вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн) та становить 302 472,28 грн.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права
на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ол-Транс» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2025 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ол-Транс», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко