Справа № 489/8411/25
Провадження № 3/489/2078/25
іменем України
25 листопада 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Водій ОСОБА_1 , 07.10.2025 о 01:41, в м. Миколаєві по вул. Троїцька, 32, керував транспортним засобом «Nissanx-trail», н.з. НОМЕР_2 , при цьому був з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення повістки суду (поштового відправлення 067031304501).
Вимогами ч.1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене, вважаю за можливе розглянути клопотання захисника та надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , при цьому за участю його захисникаБорсуківської К.О.
Захисником ОСОБА_1 - Борсуківською К.О. подано наступні клопотання:
- про зупинення провадження по справі про адміністративне правопорушення до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби у встановленому законом порядку;
-про виклик в судове засідання командира роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Довгого К.М.для надання пояснень щодо обставин складання протоколу;
- про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, у вказаному клопотанні захисником також викладені заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення, у яких зазначено, що працівниками поліції вчинено провокацію з метою спонукання ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, оскільки йому було запропоновано три варіанти дій: проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі, а також право відмовитись від проходження такого огляду. Оскільки ПДР передбачають обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння при цьому не передбачають права відмовитись від такого огляду, захисник вважає, що роз'яснення поліцейським можливості відмовитись від огляду є провокацією до вчинення такого правопорушення.Також у своїх запереченнях захисником вказано, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проведено не уповноваженою особою, оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, то огляд мав бути проведений, а протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не поліцейськими.Крім того, захисник зазначає, що направлення ОСОБА_1 для огляду на стан алкогольного сп'яніння складено працівниками поліції у формі, яка не відповідає додатку 1 до Інструкції в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ №338/825 від 16.05.2025;
- про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, в якому захисник просила, у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні за ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік, оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій та виконує поставлені завдання з евакуації особового складу, тому позбавлення права керування транспортним засобом фактично позбавить його можливості виконувати свої безпосередні службові обов?язки.
Захисник ОСОБА_1 - Борсуківська К.О. в судовому засіданні підтримала подані письмові клопотання та заперечення на протокол про адміністративне правопорушення.
Як підставу для зупинення розгляду справи захисник зазначає перебування ОСОБА_1 на військовій службі у ЗСУ за контрактом.
Так, КУпАП (ч. 4 ст. 277 КУпАП) не передбачає зупинення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Натомість ст. 268 КУпАП встановлює, що таку справу може бути розглянуто без участі особи у разі її своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи.
За вказаних обставин клопотання захисника ОСОБА_1 - Борсуківської К.О. про зупинення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Клопотання про виклик в судове засідання командира роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Довгого К.М.для надання пояснень щодо обставин складання протоколу, після дослідження всіх наявних у матеріалах справи доказівбуло відхилене суддею, оскільки захисником не обґрунтовано, які саме обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення є невстановленими та потребують пояснення вказаної особи. Суддею таких обставин під час дослідження наявних доказів також не виявлено.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, суддя дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5. ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вивчивши всі обставини справи, вважаю, що наявність події і винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраною, дослідженою у суді сукупністю доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475712 від 07.10.2025, згідно з яким водій ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук в порушення п. 2.5. ПДР відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому працівником поліції вказано підстави для проведення огляду водія ОСОБА_1 , зазначено виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук та зафіксовано відмову останнього від проходження такого огляду;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.10.2025, у якому працівником поліції вказано підстави для проведення огляду водія транспортного засобу ОСОБА_1 , зазначено виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук;
- відео-файлами з автомобільного та нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, за змістом яких 07.10.2025 о 01:41 год у м. Миколаєві, по вул. Троїцька, 32, зафіксовано рух автомобіля. Після зупинки цього автомобіля «Nissan x-trail», н.з. НОМЕР_2 , поліцейські підійшли до нього де на водійському місці за кермом перебував ОСОБА_1 , особу якого встановлено за посвідченням водія. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці з допомогою технічного засобу «Алкотестер Драгер». ОСОБА_1 відповів, що правила дорожнього руху він не порушував, є військовослужбовцем, пересувався у зв'язку з виконанням бойового розпорядження. У зв'язку з цим поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 , що перевірка документів пов'язана з керуванням ним транспортним засобом під час комендантської години, а оскільки у нього виявлено ознаки сп'яніння він має пройти огляд для перевірки такого стану. Поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, з цією метою поліцейські підготували прилад «Алкотестер Драгер» та надавали можливість обрати водію трубку для його продуття. Проте ОСОБА_1 такий огляд не проходив, зазначаючи про незрозумілість підстав для огляду, оскільки ПДР він не порушував, а поліцейські підійшли до нього коли він був у автомобілі, який не рухався. В подальшому поліцейські пред'явили ОСОБА_1 відеозапис де було зафіксовано його рух на автомобілі та знову неодноразово пропонували пройти огляд га стан сп'яніння. При цьому дійсно працівники поліції повідомляли, що він може відмовитись від проходження огляду, проте також неодноразово, у доступній формі пояснили, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП і у такому разі відносно ОСОБА_1 буде складений відповідний протокол. Поліцейські неодноразово роз'яснювали ОСОБА_1 , що його поведінка, яка полягала у не наданні чіткої відповіді на питання про проходження огляду на стан сп'яніння та вимагання зазначення підстав для такого огляду, розцінюватиметься як відмова і буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ще декілька разів поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, проте ОСОБА_1 й надалі ухилявся від огляду, у зв'язку з чим відносно нього був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. До складання протоколу ОСОБА_1 були роз'ясненні права, передбачені ст.. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
- довідкою УПП в Миколаївській області від 07.10.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_3 від 27.07.2023.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року (із змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, факт керування транспортним засобом встановлюється не тільки внаслідок зупинки транспортного засобу поліцейськими, а може бути встановлено на підставі сукупності належних і допустимих доказів.
Пункт 2.5. ПДР України не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Дії поліцейських в наведеній ситуації регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту - Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно із п. 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Так з досліджених доказів встановлено, що поліцейськими були виявлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану сп'яніння. Не зважаючи на відмову від проходження огляду на місці зупинки, представниками поліції з урахуванням вищезазначених вимог КУпАП, відповідних Інструкцій, як альтернативу було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров'я, від чого останній також відмовився, про що свідчить його поведінка.
Позиція захисника, щодо проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , з порушенням вимог Порядку №32 та ст. 266-1 КУпАП, а саме проведення огляду не уповноваженою особою не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Доводи захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, при виявленні в нього ознак під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, мав проводиться за спеціальним порядком та відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп'яніння до таких підстав не належить.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб (цивільне авто), під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у АДРЕСА_3 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Доказів того, що у вказаний протоколі день та час, останній виконував обов'язки військової служби, суду не надано.
При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять саме працівники поліції.
У свою чергу протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП уповноважені складати саме посадові особи Національної поліції, а не органів управління Військової служби правопорядку (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).
Посилання захисника, що поліцейськими було здійснено провокацію ОСОБА_1 , запропонувавши разом з варіантами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, можливість відмовитись від проходження такого огляду, суд не може взяти до уваги, так як вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Так, працівники поліції повідомляючи про можливість відмови від проходження огляду неодноразово, у доступній формі пояснювали, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП і у такому разі відносно ОСОБА_1 буде складений відповідний протокол.
Отже, працівниками поліції вжито всіх можливих заходів для забезпечення проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, а не проходження такого огляду пов'язано виключно з поведінкою водія, а не діями працівників поліції.
Твердження захисника щодо складення поліцейським направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я без дотримання форми, передбаченої додатком 1 Інструкції в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ №338/825 від 16.05.2025 не спростовує тієї обставини, що ОСОБА_1 було забезпечено можливість пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я. Оскільки ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, то форма направлення у даному випадку правового значення не має, оскільки не могла була підставою для відмови закладом охорони здоров'я у проведення огляду з цієї підстави.
Таким чином, працівниками поліції було дотримано прав та надано можливість ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, проте останній від такого огляду відмовився.
Оскільки, відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, а тому представником поліції, з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Аналізуючи докази, що знаходяться в матеріалах справи, доходжу висновку, що наданими матеріалами поза розумним сумнівом доведено як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто те, що останній був водієм, в розумінні ПДР, так і його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, отже доводять вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому не підлягає задоволенню клопотання захисника про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Клопотання захисника про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, без застосування додаткового покарання та застосування за аналогією закону ст. 69 КК України не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із аналізу вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч. 1ст. 130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому, в даному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст. 33 КУпАП не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України, а тому, накладення стягнення на останнього у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, не лише відповідає санкції ч. 1ст. 130 КпАП України, вимогам ст.ст. 33, 34 КУпАП України щодо загальних правил накладення стягнення, а також є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від законодавства України про кримінальну відповідальність не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом. Крім того, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 33 КУпАП.
За такої сукупності обставин у справі, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, межі якого передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Застосування такого адміністративного стягнення відповідатиме меті адміністративного стягнення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню судовий збір, який становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. на користь держави (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Г.Ю. Валігурський