Справа № 466/10818/25
провадження №2-а/466/240/25
про залишення позову без руху
28 листопада 2025року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., вивчивши скаргу ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області, рядового поліції Блистів М.Р. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
установив:
скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою до поліцейського 2 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області, рядового поліції Блистів М.Р. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.1ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Вимогами статті 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, в поданій скарзі ОСОБА_1 зазначив себе як скаржника і посадову особу, дії, якої оскаржуються, тобто не зазначено відповідача по справі та всі відомі відомості про нього, чим не виконав п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Дослідивши подану заяву (скаргу) та додані до неї документи, суддя прийшов до висновку про її невідповідність вимогам ст.161 КАС України, а саме: позивачем не в повній мірі вказано повні анкетні дані позивача, не долучено документів, що підтверджують особу позивача, не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача; не в повній мірі вказано повні анкетні дані відповідача; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відсутні відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, позивачем не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, а також не вказаний перелік доказів і документів, що додаються до заяви.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Окремо слід звернути увагу на те, що з тексту заяви, (в даному випадку - скарги) відсутнє чітке зазначення обставин, на які посилається скаржник в обґрунтування своїх вимог.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3ст. 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Разом з тим, позивачем не сплачено судовий збір та не подано документів, на підставі яких відповідно доЗакону України «Про судовий збір»позивач може бути звільнений від сплати судового збору.
Крім цього, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Частиною 1статті 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Альтернативний характер підсудності надає позивачу право вибору суду, до якого він може звернутися з позовом або до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) або до суду за місцезнаходженням відповідача.
Встановлено, що відповідачем у справі є посадова особа Управління патрульної поліції у Львівській області.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин, жодних доказів які б підтверджували реєстрацію місця проживання скаржник (заявник) не надав.
Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.
Відповідно до пунктів 3 та 4 цього Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Всупереч існуючому правовому порядку, позивач не надав суду відомостей, що підтверджують факт декларування/реєстрації місця проживання (перебування) позивача в за вказаною адресою, що б надавало йому право на звернення до Шевченківського районного суду м. Львова.
Саме лише зазначення у позові адреси проживання у АДРЕСА_1 . не підтверджує зазначені обставини, оскільки такі мають бути підтверджені належними доказами.
Як вбачається з відповіді Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
Відсутність доказів на підтвердження реєстрації місця проживання у встановленому порядку перешкоджає суду вирішити питання чи територіально підсудна вказана справа Шевченківського районного суду м. Львова.
Таким чином, з метою дотримання правил територіальної підсудності при зверненні до суду, що визначені статтею 25 КАС України, позивачу слід надати суду докази щодо свого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) станом на дату подачі позову до суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Керуючись ст.160,161,169 КАС України,суддя -
постановив:
скаргу ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області, рядового поліції Блистів М.Р. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху.
Надати скаржнику (заявнику) строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали - протягом 5(п"ять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що наслідками невиконання ухвали суду відповідно до ч. 1 п.7 ст. 240 КАС України є залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В. В. Свірідова