Справа № 308/17407/25
про залишення позовної заяви без руху
28.11.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пономаренко Олена Валентинівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
24.11.2025 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пономаренко О.В., до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно з якою просить скасувати постанову №1453-1 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 від 13.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу за вказаним позовом розподілено судді Світлик О.М.
Розглянувши матеріали справи за вказаним позовом, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачем оскаржується постанова №1453-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 13.07.2025.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З урахуванням вказаних положень законодавства, десятиденний термін для оскарження постанови №1453-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 13.07.2025, розпочався з 14.07.2025 та закінчився 23.07.2025, включно.
Отже, позивач звернувшись до суду з даним позовом 24.11.2025, пропустив встановлений законом десятиденний процесуальний строк на вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з даним позовом, терміном пропуску більше трьох місяців.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви, представником позивача на виконання вказаних приписів процесуального законодавства надано заяву у формі вимоги у позові про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
На обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду представник позивача посилається на те, що оскаржувана постанова винесена 13.07.2025. Однак відповідачем не було вручено копію постанови одразу після розгляду справи (доказів направлення немає та позивач не отримував постанову поштою). Разом з тим, позивач не отримував постанову. З метою з'ясування наявності постанови нею в інтересах позивача було направлено неодноразово запити до відповідача. Однак і тут в порушення вимог чинного законодавства відповідачем надавалися лише відписки без надання затребуваних документів про притягнення особи до відповідальності. 20.11.2025 відносно позивача було відкрито ВП №79644399 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 . Саме 20.11.2025 позивач отримав змогу ознайомитися в системі АСВП з постановою ТЦК. Зауважує, що позивачем вчинялися дії, направлені на отримання постанови раніше, а саме було направлено адвокатські запити до ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були проігноровані. Тому вважає, що строк оскарження даної постанови пропущено позивачем з незалежних від нього причин, а відтак пропущений позивачем строк звернення до суду підлягає поновленню.
Дослідивши доводи позивача, викладені у поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом та оглянувши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом,якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23, провадження №11-133заі23) вказала, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Необхідно зазначити, що пропуск строку, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України, не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Окрім того, ч. 2 ст. 44 КАС України зобов'язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №826/22361/15.
Законодавством не визначено початок перебігу строку на оскарження із фактом отримання копії постанови, у категорії адміністративного правопорушення, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто сам факт відсутності копії постанови у особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності не впливає автоматично на перебіг строку оскарження.
Беручи до уваги викладене та надаючи оцінку викладеним представником позивача обставинам, як на поважність причин пропуску строку для звернення до суду з цим позовом, приходжу до висновку про їх неповажність, виходячи з наступного.
Надана до позову копія оскаржуваної постанови містить дані і підпис позивача на підтвердження отримання її копії 13.07.2025. Дана постанова також містить інформацію про те, що постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 287-289 КУпАП у вищому органі або до відповідного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
З огляду на вказані обставини вбачається, що ОСОБА_1 , отримавши копію оскаржуваної постанови, починаючи з 13.07.2025 безпосередньо особисто був обізнаним про наявність відносно нього порушеної справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів представника позивача про те, що позивач не отримував постанову, 20.11.2025 відносно позивача було відкрито ВП №79644399 на підставі постанови та саме 20.11.2025 він отримав змогу ознайомитися в системі АСВП з оскаржуваною постановою, зазначаю наступне.
Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20).
Відповідно до правої позиції Верховного Суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Наведені аргументи представника позивача суддею визнаються як необґрунтовані, оскільки жодна з наведених обставин об'єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у відповідний строк із даними вимогами, а також спростовуються доданою до позову копією оскаржуваної постанови, яка містить підпис позивача на підтвердження отримання її копії 13.07.2025.
Разом з тим, до позову додано лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.07.2025 №12454, наданий у відповідь на адвокатський запит адвокат Пономаренко О.В. від 15.07.2025, згідно з яким адвокату направляється копія протоколу та постанови від 13.07.2025 №1453-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, копію якої було отримано ОСОБА_1 у день винесення.
На будь-які поважні причини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили звернення позивача до суду у встановлений строк позивач не послався та не подав до суду відповідні та належні докази.
Будь-яких інших причин, які б свідчили про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що позивач пропустив передбачений ч. 2 ст. 286 КАС України строк звернення до суду з позовом, а викладені обґрунтування у заяві про поновлення строку не свідчать, що позивачем пропущено строк на оскарження постанови з підстав, що пов'язані саме з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, які не залежали від волі позивача та унеможливили звернення з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови у встановлений процесуальним законом строк.
Таким чином, надаючи оцінку вищевикладеним обставинам в цілому, вважаю, що підстави, вказані позивачем у поданій заяві для поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.
За наслідком чого, слід роз'яснити, що позивач має право вказати інші підстави для поновлення процесуального строку на звернення до суду з цим позовом, у зв'язку з чим у відповідності до положень ч. 6 ст.161 КАС України повинен надати заяву про поновлення процесуального строку на звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску, враховуючи висновки, викладені у цій ухвалі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги викладене, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачеві слід надати строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви.
Керуючись ст. 123, 160, 161, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пономаренко Олена Валентинівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали, а саме для: зазначення інших підстав для поновлення строку звернення з цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати представникові позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик