Єдиний унікальний номер 305/3944/25
Номер провадження 3/305/2389/25
про накладення адміністративного стягнення
28.11.2025 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До суду 21.10.2025 надійшли матеріали про адміністративні правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протоколи від 16.09.2025 серії ЗхРУ № 356171 та № 356170 про адміністративні правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП відповідно.
Як вбачається із зазначених протоколів, 16.09.2025 близько 16:50 год в рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 332 ККУ спільною міжвідомчою групою у складі ПОРВ (з м.д.н.п. Ділове), ПОРВ (з м.д.н.п. Тячів) СКП Рахівського та Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, 4 відділом 6 управління ДВКР СБУ та прикордонним нарядом «Група реагування» в ході проведення контролю за вчиненням злочину у контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку № 302, на відстані близько 20 000 метрів до державного кордону на околиці населеного пункту Водиця (територія Великобичківської об'єднаної територіальної громади Рахівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано ОСОБА_1 , який спільно з трьома громадянами України здійснив спробу перетинання державного кордону з України до Румунії поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».
Крім того, під час затримання ОСОБА_1 спільно з чотирма громадянами здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час безпосереднього виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із охороною державного кордону України, а саме: вдався до втечі та неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Група реагування» старшого лейтенанта ОСОБА_2 зупинити протиправні дії відмовився виконувати, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України».
В судові засідання, призначені на 22.10.2025 та 19.11.2025, ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся, натомість, 19.11.2025 від його захисника - адвоката Курінського О.Г. надійшло клопотання про відкладення та ознаомлення з матеріалами справи.
У судове засідання, призначене на 28.11.2025, ОСОБА_1 також не з'явився, захисник Курінський О.Г., що був присутній у судовому засіданні в реєимі відеоконференції ствердив, що його клієнт призваний на службу до ЗСУ, про що надав відповідне підтвердження у вигляді витягуз наказу №7633 від 24.11.2025, та просив розглядати справу без його участі.
Враховуючи, що ч. 2 ст. 268 КУпАП у даному випадку не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а строки розгляду є обмеженими, суддя розглядає справу у відсутності такої особи, оскільки її можливо вирішити за наявними доказами.
З приводу вказаних протоколів захисник повідомив, що ОСОБА_1 заяву підписав випадково, щодо незаконного перетину ствердив, що його клієнт перебував за 20 км від державного кордону та не мав при собі ні закордонного паспорта, ані спеціального спорядження, долучена до матеріалів довідка про виникнення обстановки не є процесуальним документом та не доводить вину його клієнта. Пояснити, чому ОСОБА_1 перебував у контрольованому прикордонному районі, не може, зі слів останнього, знаходився у компанії тих людей випадково.
Просив провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Суд дослідив матеріали справи, заслухав думку захисника та прийшов до таких висновків.
Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне затримання від 16.09.2025, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, рапортом лейтенанта С.Цибулько, поясненнями, довідкою про виникнення обстановки, з якої вбачається, що ОСОБА_1 мав намір здійснити незаконний перетин державного кордону, у складі групи осіб, був затриманий, задокументовано передачу грошових коштів у сумі 9 600 доларів США, загальна сума за незаконне переправлення складала 65 600 доларів США.
Вина за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, витягом з книги прикордонної служби та витягом зі списку особового складу книги прикордонної служби відділу прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ТИП В), якою стверджуються повноваження працівників прикордонної служби, а також тими ж документами, що і долучені до протоколу серії ЗхРУ № 356171.
У власноручно написаних поясненнях ОСОБА_1 ствердив, що 16.09.2025 хотів незаконно перетнути кордон з України в Румунію, свою провину повністю визнає, таких проб більше робити не буде ніколи. Про визнання вини стверджено і у власноручно написаній заяві про розгляд справи без участі.
Суддя не бере до уваги доводи захисника про недопустимість письмових пояснень у зв'язку із відсутністю на них підпису ОСОБА_1 , оскільки такі пояснення написані власноручно та з них чітко вбачається воля особи щодо висловлення своєї думки з приводу подій, яка до того ж збігається із відомостями, зазначеними у письмовій заяві, що також написана власноручно.
Також, суддя не вважає суттєвим порушенням деякі розбіжності у формулюванні протоколу за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП та рапорта працівника ДПС України щодо того, чиї вимоги не виконав ОСОБА_1 - безпосередньо лейтенанта ОСОБА_2 чи складу прикордонного наряду загалом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку, і такий порядок визначено у ст. 12 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, тобто спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинена групою осіб, а також ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, тобто злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, вчинена групою осіб.
Обставин, які б обтяжували та пом'якшували відповідальність особи, стосовно якої складено протокол, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого та особу правопорушника, суддя вважає за необхідне та достатнє накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При цьому суддя бере до уваги, що з урахуванням практики ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», питання щодо об'єднання справ КУпАП не врегульовано, тому застосовує аналогію закону та використовує норми, визначені у ст.ст. 217, 334 КПК України щодо об'єднання в одне провадження справ, де одна особа «підозрюється» у вчиненні кількох правопорушень.
Оскільки дані справи стосуються однієї і тієї ж особи та одночасно розглядаються одним і тим же органом, такі слід об'єднати в одне провадження, на підставі п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019, присвоївши справі єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Оскільки згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору у зв'язку з ухваленням постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 36, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справи про адміністративні правопорушення за № 305/3944/25 та № 305/3946/25 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП об'єднати в одне провадження під єдиним унікальним номером № 305/3944/25, номер провадження 3/305/2389/25.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307, ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК