Справа № 304/2595/25 Провадження № 3/304/1312/2025
17 листопада 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин адміністративний матеріал (протокол серії ВАД №767590 від 05.11.2025 року), що надійшов з ВП №1 (м.Перечин) Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Порошково Перечинського району Закарпатської області, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , моб.тел: НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
04.10.2025 року, о 15-00 годині ОСОБА_1 , знаходячись громадському місці по вул.Івана Франка в с.Тур'я Бистра Ужгородського району Закарпатської області, висловлювався на адресу громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нецензурною лайкою, та своїми діями ОСОБА_1 порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечує та підтримав письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи. Також в судовому засіданні пояснив, що 04.10.2025 року, близько о 15-00 годині він знаходився по вул.І.Франка в с.Тур'я Бистра та у нього виник конфлікт з потерпілим ОСОБА_4 на ґрунті того, що останній образив його дівчину ОСОБА_5 . В ході конфлікту він висловлювався на адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою, а також наніс декілька ударів кулаком по голові та різним частинам тіла ОСОБА_3 , після чого останній впав на землю. Також його відомо, що ОСОБА_4 звертався до правоохоронних органів із заявою на нього про притягнення до відповідальності. В судовому засіданні ОСОБА_1 вказує, що у вчиненому він розкаються, вину щодо хуліганський дій відносно ОСОБА_3 визнає, про вчинене шкодує. ОСОБА_1 запевняє, що належні висновки для себе він зробив, та подібного не повториться. Просить суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надано, письмових заяв стосовно складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, на адресу суду потерпілим не подано.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Повно та всебічно вивчивши надані матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 суд вважає, що в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №767590 від 15.11.2025 року, складеним поліцейським офіцером громади ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Торогій І.С., відповідно до якого 04.10.2025 року, о 15-00 год. ОСОБА_1 , знаходячись громадському місці в АДРЕСА_2 , висловлювався на адресу громадянина ОСОБА_3 , нецензурною лайкою, та своїми діями ОСОБА_1 порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП (а.с.1); - повідомленням начальника ВП№1 (м.Свалява) Вайнагій Андрія від 10.10.2025 року щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2); - рапортом інспектора-чергового ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 04.10.2025 року, який зареєстрований в ЄО за № 7315 від 04.10.2025 року та з якого вбачається, що до КНП «Свалявська міська лікарня» звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_3 з тілесними ушкодженнями: ЗЧМТ, забійно-рваною раною нижньої губи (а.с.3), протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та інші події від 04.10.2025 року (а.с.4-6); письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 від 04.10.2025 року, в яких останні зазначає, що ОСОБА_6 28.09.2025 року (моб.тел: НОМЕР_1 ), знаходячись на подвір'ї житлового будинку його колишньої дівчини ОСОБА_5 , 2008 року народження, наніс йому декілька ударів руками, стисненими в кулак в область голови, внаслідок чого він впав на землю, при цьому втратив свідомість (а.с.7), копією довідки КНП «Свалявська міська лікарня» від 04.10.2025 року, в якій міститься повідомлення про те, що о 09-55 год. 04.10.2025 року звернувся ОСОБА_3 , з забійно-рваною раною нижньої губи, струс головного мозку, ЗЧМТ? (а.с.8); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.11.2025, з яких вбачається, що останній не заперечував проти фактичних обставин, викладених у складеному протоколі про адміністративне правопорушення від 05.11.2025 року та вказував, що в с.Тур'я Бистра 04.10.2025 року він ображав ОСОБА_7 нецензурними словами та наніс останньому декілька ударів по тілу. Та після чого пішов до себе додому (а.с.9).
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУПАП.
Згідно з положеннями ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство,тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії,що порушують громадський порядок і спокій громадян. Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності і незалежно від того, у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку. Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Образливе чіпляння до громадян - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
Під іншими подібними діями, що порушують громадський порядок і спокій громадян, необхідно розуміти: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я телефоном; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
При цьому, визначальним критерієм для усіх цих випадків є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення правопорушника нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст..173 КУпАП підтверджується вищезазначеними матеріалами справи, а також наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 , який свою вину визнав повністю, не оспорював ті фактичні обставини, які відображені у складеному відносно нього протоколі та повідомив суду, що дійсно 04.10.2025 року, близько о 15-00 годині на вулиці І.Франка в с.Тур'я Бистра між ним та знайомим ОСОБА_4 виник конфлікт, оскільки останній образив його дівчину ОСОБА_5 , яка раніше зустрічалася зі ОСОБА_3 . Під час конфліктної ситуації він наніс декілька ударів кулаком по голові, в обличчя ОСОБА_3 , а також висловлювався на його адресу нецензурною лайкою.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, тобто дії, які порушують громадський порядок та спокій громадян і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
До обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суд відносить визнання вини та щире каяття у вчиненому.
Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено, а тому, останній підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 173 КУпАП являє собою штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, при цьому суд враховує особу правопорушника, його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 раніше (протягом року) до адміністративної відповідальності не притягався, вчинив правопорушення вперше, оскільки інших відомостей матеріали справи не містять, проте на теперішній час ОСОБА_1 ніде не працює, не навчається, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, стійкі соціальні зв'язки у нього відсутні, утриманців не має, та з урахуванням характеру суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, відсутності у нього джерел доходу, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт у межах, встановлених санкцією ст.173 КУпАП, а саме у виді громадських робіт на строк 50 (п'ятдесят) годин.
Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 40-1,173, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_8 адміністративному стягненню у виді громадських робіт на строк - 50 (п'ятдесят) годин.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Перечинського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО