Провадження № 22-ц/803/9573/25 Справа № 199/10132/25 Суддя у 1-й інстанції - СПАЇ В. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
25 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Свистунової О.В.,
суддів: Пищиди М.М., Макарова М.О.,
за участю секретаря - Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання такими, що не підлягають виконанню постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження , -
У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання такими, що не підлягають виконанню постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), де третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк» про визнання такими, що не підлягають, постанови державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження (№№50619184 та №41536540). Прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), де третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк», в частині вимог: про зобов'язання вчинення дій (закінчити виконавче провадження та зняти арешт, розшук з усього майна боржника; про зобов'язання зняти арешт з усього майна боржника та заборону на відчуження транспортного засобу.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання такими, що не підлягають виконанню постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження (№ 50619184 та № 41536540), та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, визнати такими, не підлягають виконанню постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження (№ 50619184 та № 41536540).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 15.08.2025 року визначено склад колегії суддів під головуванням судді Свистунової О.В., суддів учасників колегії: Макарова М.О., Єлізаренко І.А.
Розпорядженням керівника апарату Дніпровського апеляційного суду від 12.11.2025 року №2967 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи у зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 18.11.2025 року визначено склад колегії суддів під головуванням судді Свистунової О.В., суддів учасників колегії: Макарова М.О., Пищиди М.М.
13.11.2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява від позивача ОСОБА_1 - апелянта у справі, про розгляд справи за відсутності позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність нез»явившихся сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання такими, що не підлягають виконанню постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження (№ 50619184 та № 41536540) суд першої інстанції виходив з того, що постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, винесені на підставі виконавчого документа, виданого судом - виконавчого листа, не є виконавчими документами, вони є рішеннями державного виконавця: під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»), отже, визнання зазначених постанов такими, що не підлягає виконанню, за окремо поданим позовом не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого суду, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу (ч.1 ст. 187 ЦПК України).
Підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі визначені у статті 186 ЦПК України, зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини, які зазначені у позовній заяві, неправильно досліджено та оцінено докази, що стало підставою для ухвалення незаконного судового рішення, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем заявлено чотири позовні вимоги, зокрема, у двох з них позивач просив суд визнати такими, що не підлягають виконанню, постанови державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження (№50619184 та №41536540), які позивач вважає виконавчими документами.
Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, винесені на підставі виконавчого документа, виданого судом - виконавчого листа, не є виконавчими документами, вони є рішеннями державного виконавця.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визнання зазначених постанов державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) такими, що не підлягає виконанню, за окремо поданим позовом не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права в частині відмови у відкритті провадження у цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), де третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк» про визнання такими, що не підлягають, постанови державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження (№№50619184 та №41536540).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
В іншій частині судове рішення не оскаржувалося, а тому не переглядалося судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 28 листопада 2025 року.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: М.М. Пищида
М.О. Макаров