Провадження № 22-ц/803/8700/25 Справа № 183/12894/24 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року в цивільній справі номер 183/12894/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності в порядку спадкування,
У грудні 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області) звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності в порядку спадкування.
Позивачка просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: недоотримані суми нарахованої, однак не виплаченої пенсії у розмірі 182000,00 грн; стягнути з відповідача не її користь спадщину у вигляді недоотриманих сум нарахованої, однак не виплаченої пенсії, що належали за життя ОСОБА_2 , у розмірі 182000,00 грн.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року залишено без розгляду цивільний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності в порядку спадкування.
Із вказаним судовим рішенням не погодилась ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.07.2025 року у справі №183/12894/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції порушує норми процесуального права
В позовній заяві ОСОБА_1 просила розглянути справу без її участі.
Позивачка є людиною похилого віку, 1949 року народження, є особою з інвалідністю 2 групи. Крім того, вона зазначає, що проживає у м. Павлоград Дніпропетровської області, тому відвідування Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області є навантаженням для її здоров'я.
Судом першої інстанції не було визначено жодним процесуальним документом явку позивачки обов'язковою.
На думку позивачки, суд допустив неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до порушення її права на доступ до правосуддя, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 42, 43, 45, 46).
Від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Буряк О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с. 47, 48).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез'явившихся осіб.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що у грудні 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 2-3).
В позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки (а.с. 3).
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2025 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 13-13зв).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2025 року закінчено підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності в порядку спадкування. Призначено цивільну справу до розгляду по суті (а.с. 23).
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з повторної неявки позивачки, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, не надала суду будь-яких письмових заяв та клопотань.
Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За змістом ч. 5 статті 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що у грудні 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності в порядку спадкування. В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки, яку судом першої інстанції помилково не було враховано при вирішенні питання про залишення позову без розгляду.
Крім того, в матеріалах справи відсутня ухвала, якою визнано явку позивачки ОСОБА_1 обов'язковою.
Відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, а саме, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивачкою подавалось клопотання про розгляд справи за її відсутності, а в матеріалах справи відсутня ухвала, якою явку позивачки ОСОБА_1 визнано обов'язковою.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: