Справа № 127/19435/25
Провадження № 2/127/4025/25
25 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 23.02.2022 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» і відповідачем було укладено кредитний договір №22038000571508, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання в порядку, встановленому договором.
28 березня 2024 року між позивачем та ТОВ «Банк Кредит Дніпро» укладено договір факторингу №28/03/24, згідно умов якого ТОВ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги за кредитним договором №22038000571508 від 23.02.2022 на користь ТОВ «Цикл Фінанс»» та відповідно останній набув право вимоги до відповідача.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, його заборгованість становить 75320,30 грн, з яких: 37200,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,67 грн заборгованість по відсотках, 38119,63,00 грн заборгованість по комісії. Дана сума заборгованості була передана позивачу від первісного кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро». У зв'язку із порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «Цикл Фінанс» із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №22038000571508 від 23.02.2022 у розмірі 75320,30 грн, 2422,40 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.08.2025 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено розгляд справи по суті. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
12.11.2025 представник відповідача адвокат Мишковська Т.М. подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частинні стягнення тіла кредиту в розмірі 37200,00 грн. Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, вважає що вимога задоволенню не підлягає оскільки відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» надання таких послуг передбачено безоплатно, тому положення кредитного договору, укладеного між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та відповідачем, щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Враховуючи що умови кредитного договору, щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, то вимога позивача щодо стягнення боргу по комісії в розмірі 38119,63 грн. не підлягає до задоволення.
Щодо витрат на правничу допомогу позивача, представник відповідача зазначає, що до позовної заяви не додано доказів (квитанції, платіжної інструкції) на підтвердження фактично понесених витрат на правничу допомогу. Так, предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за договором, судовий розгляд справи проводиться в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, що в свою чергу свідчить про незначну складність справи для представника позивача, для якого даний позов є стандартним (шаблонним), а відтак не потребує значних витрат часу та аналізу законодавчих норм і правових позицій. Таким чином, вказані позивачем 5000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та не підтверджені належними доказами, а також є несправедливими по відношенні до відповідача. На підставі викладеного просила відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, при цьому, у разі якщо суд дійде іншого висновку, просила зменшити розмір заявлених судових витрат до 500 грн. У випадку відмови в задоволенні позовних вимог, або при частковому задоволенні позовних вимог, просила стягнути з Позивача на користь Відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
19.11.2025 представник позивача Кеню Д.В. подав заперечення на письмові пояснення. Щодо нарахування та стягнення комісії зазначає, що відповідач під час укладення договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитними договором жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилася, про що свідчать її підписи. Підписавши Кредитний договір Відповідач підтвердив, що він отримав та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Також зазначають, що у період з 28.03.2024 року (дата укладання Договору факторингу) по 22.06.2025 року (дата звернення до суду) жодна комісія не нараховувалась. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, зазначає що ТОВ «Цикл Фінанс» здійснив всі заходи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу для подачі позовної заяви про стягнення заборгованості за Кредитним договором з ОСОБА_1 , які є цілком співмірними, а отже відсутні підстави для зменшення витрат на правничу допомогу. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідача зауважив, що предмет спору в цій справі є нескладним, містив лише один епізод спірних правовідносин, а обсяг і складність відзиву не є значним, а тому заявлений розмір витрат за дані послуги є очевидно завищеними та необґрунтованими.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви зазначено про розгляд справи у його відсутність із зазначенням.
Представник відповідача адвокат Мишковська Т.М. в судовому засіданні зазначила, що її довіритель позовні вимоги визнає частково, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях.
На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 20.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 15 год 15 хв. 25.11.2025.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що 23.02.2022 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22038000571508, за умовами якого банк надає клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі (п. 1.1. договору).
Відповідно до п.1.2 договору банк надає клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 37200,00 грн; строк кредитування 24 місяців; кінцева дата повернення кредиту 23.02.2024; цільове призначення - на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості з 12 лютого 2021 року по 11 вересня 2021 року - 7% від суми кредиту, з 23.02.2022 по 22.09.2022 - 7% від суми кредиту, з 23.09.2022 по 22.03.2023 - 5,5% від суми кредиту, з 23.03.2023 по 23.02.2024 - 2,25% від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,00 % річних. Умови, визначені в цьому пункті договору є істотними умовами кредитного договору.
Банк формує Графік платежів, який викладено в розділі 4 договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, оплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7-ми операційних днів з дати укладення договору, цей договір вважається неукладеним (п.1.3-1.4 договору).
Факт отримання коштів відповідачем і користування ними підтверджується випискою по особовому рахунку АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 23.02.2022 по 27.03.2024.
28 березня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 28/03/24, відповідно до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передає (відступає) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату, а останній приймає права грошової вимоги до боржників, за кредитними договорами, укладеними між кредитором і боржниками, відповідно до реєстру боржників, в тому числі і за кредитним договором №22038000571508 від 23.02.2022.
Відповідного до п. 6.2.2 вищевказаного договору, права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання Акту приймання-передачу прав вимоги (додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) сторін акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до Додатку №3 до даного договору, в день підписання договору та набрання ним чинності.
У Розділі 7 сторони договору факторингу погодили ціну за придбання (відступлення) прав вимоги, з якого слідує, що в якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор передає в розпорядження клієнта грошові кошти в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 10220233,00 грн без ПДВ. Фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми в день підписання договору та акту приймання-передачі прав вимоги на відповідні реквізити.
ТОВ «Цикл Фінанс» перерахувало на рахунок АТ «Банк Кредит Дніпро» визначену договором суму, що підтверджується копією платіжної інструкції №6041 від 28 березня 2024 року.
Крім того, 28 березня 2024 року сторони договору - АТ « Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» підписали та скріпили печатками Акт приймання передачі реєстру боржників від 28 березня 2024 року до Договору факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників, який є додатком №1 до договору факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором №22038000571508 від 23.02.2022 на загальну суму 75320,30 грн, з яких: 37200,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 0,67 грн заборгованість по відсотках; 38119,63 заборгованість по комісії. Вказаний реєстр прав вимоги підписаний сторонами договору про відступлення прав вимоги АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс».
Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
20.03.2025 представником ТОВ «Цикл Фінанс» направлено ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в кредитному договорі, вимогу про виконання зобов'язання за кредитним договором, в якій повідомляється про відступлення права вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» та зазначено порядок погашення заборгованості по кредитному договору №22038000571508 від 23.02.2022. Однак належних та допустимих доказів на підтвердження одержання відповідачем цього повідомлення, як і доказів неодержання відповідачем даного повідомлення з власної вини не містять. Разом з тим, вказане не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення боржником виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Отже, до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право кредитора за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується дослідженими судом доказами, а тому ТОВ «Цикл Фінанс» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Позивач, звертаючись до суду, вказує на невиконання позичальником своїх зобов'язань та наявність заборгованості, яка згідно розрахунку станом на 27 березня 2024 року становить 75320,27 грн, з яких: 37200,00 грн прострочене тіло кредиту, 0,64 грн прострочені відсотки, 38199,63 грн прострочені комісії.
Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 37200,00 грн та заборгованістю за відсотками в розмірі 0,64 грн. Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів, вимоги в частині даних сум є обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у сумі 38199,63 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (плату) за обслуговування кредиту.
В той же час, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Тобто комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року в справі № 202/5330/19 зазначив: «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
В даній справі пунктом 1.2 кредитного договору №22038000571508 від 23.02.2022 визначено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості з 12 лютого 2021 року по 11 вересня 2021 року - 7% від суми кредиту, з 23.02.2022 по 22.09.2022 - 7% від суми кредиту, з 23.09.2022 по 22.03.2023 - 5,5% від суми кредиту, з 23.03.2023 по 23.02.2024 - 2,25% від суми кредиту. При цьому договір не містить переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості. Зі змісту цього договору, укладеного між сторонами, неможливо визначити та встановити, за які саме послуги надані банком, встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів надання додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, їх переліку та докази їх погодження первісним кредитором АТ «Банк Кредит Дніпро» зі споживачем при укладенні даного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними згідно з ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії в розмірі 38119,63 грн не підлягають задоволенню.
Отже, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 37200,67 грн, з яких: 37200,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,67 грн заборгованість по відсотках, а позов підлягає частковому задоволенню.
При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з такого.
З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору (в розмірі 1196,18 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,40 грн х 49,38 % = 1196,18 грн).
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів цивільної справи встановлено, що позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір №43453613 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року, додаткову угоду №22038000571508 від 02 січня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року, укладені з ОСОБА_2 , детальний опис наданих послуг, платіжну інструкцію №SUD376 від 18.11.2025 про перерахування 5000,00 грн, акт про підтвердження факту надання правової допомоги №22037000490981 від 06.06.2025, ордер та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №10682/10. Надані адвокатом послуги становлять 5000,00 гривень.
Представник відповідача у письмових пояснення зазначила, що витрати відповідача на правничу допомогу складають 10000,00 грн. На підтвердження долучено копію договору №267/25 про надання правничої допомоги від 13.10.2025; копію ордера про надання правничої допомоги серії АВ №1248532 від 12.11.2025, квитанція до прибуткового касового від 13.10.2025 про отримання гонорару в розмірі 10000,00 грн.
Отже, понесення позивачем витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн та відповідачем в сумі 10000,00 грн підтверджено належними доказами.
Таким чином, питання розподілу судових витрат потрібно вирішити відповідно до наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи ціну позову 75320,30 грн та його задоволення у розмірі 37200,67 грн (отже пропорція становить 49,38 % до 50,62 %) - суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат сторонами у таких розмірах:
- відповідачем на користь позивача в сумі 2469,00 грн (5000,00 грн х 49,38 %);
- позивачем на користь відповідача в сумі 5062,00 грн (10000,00 грн х 50,62%).
Відповідно до положень ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, беручи до уваги встановлені розміри понесених сторонами судових витрат та висновки суду про їх покладення у відповідних частинах на сторони, та враховуючи положення, зокрема, ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 2593,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22038000571508 від 23.02.2022 в розмірі 37200,67 грн, з яких: 37200,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,67 грн заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір в розмірі 1196,18 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на користь ОСОБА_1 2593,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: вул. Авіаконстурктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 25.11.2025.
Суддя О.О. Жмудь