Справа № 132/2572/25
Провадження №2-а/149/91/25
Номер рядка звіту 129
іменем України
21.11.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Павлюк О. О.
при секретарі Паламарчук Л. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративноим позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 139 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 17000 грн. штрафу. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 просить її скасувати та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.09.2025 вказану позовну заяву прийнято до свого провадження головуючою суддую Павлюк О. О. та у даній справі відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
29.09.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки рішення є обгрунтованим і законним.
Суд, дослідивши надані докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 139 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 17000 грн. штрафу.
Зі змісту вищенаведеної постанови вбачається, що громадянину ОСОБА_1 під час вручення повістки 15.04.2025 було доведено в усній формі про зміст повістки, час і дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 та доведено відповідальність за неявку, однак ОСОБА_1 у визначений час не з'явився, про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ст. 17 Закону України "Про оборону України", ч. 1 «Правил військового обліку призовників та військовозобовязаних», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Президентом України 25 лютого 2022 року підписано Указ «Про загальну мобілізацію» №69/2022, строки якого в подальшому відповідними Указами були продовжені.
Тобто, саме з періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» законодавець пов'язує настання особливого періоду.
Згідно наданої відповідачем копії розписки, ОСОБА_1 під підпис 15.04.2025 було вручено повістку № 2747 про необхідність з'явитись 16.04.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, до якої він долучив копію посвідчення № НОМЕР_1 , відповідно до якого його виключено з військового обліку та зазначено невійськовозобов'язаний.
Згідно копії рекомендованого повідомлення, відправлення ОСОБА_1 від 16.04.2025 отримано ІНФОРМАЦІЯ_2 17.04.2025.
Також позивачем було надано копію довідки з електронної системи охорони здоров'я про наявність медичного висновку про тимчасову непрацездатність з 18.04.2025 по 28.04.2025.
19.04.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 139 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що останній не з'явився за повісткою для уточнення облікових даних.
22.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 139 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 17000 грн. штрафу.
Суд враховує посилання позивача на те, що згідно копії ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2025 ОСОБА_1 забезпечено позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , однак зауважує, що на момент розгляду справи та винесення постанови вона не поширюється та зворотної дії в часі не має.
Разом із тим, суд враховує, що заява від 16.04.2025 та документи, надані ОСОБА_1 , були наявні в ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на момент ухвалення оскаржуваної постанови, крім того, позивач зазначав, що вказані документи, в тому числі висновок про тимчасову непрацездатність, ним також подавались особисто 22.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак в оскаржуваній постанові їм не було надано жодної оцінки.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 2 КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КпАП). Відповідно до частини 1 ст.284 КупАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1, належить територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, та належить до дискреційних повноважень останніх.
Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 235 КпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів ТЦК та СП, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень, в тому числі переоцінювати або встановлювати інші обставини справи, що виключає втручання суду у дискреційні повноваження останнього (крім заміни виду стягнення на більш м'який за наявності відповідних підстав), які мають бути реалізовані у спосіб, що визначений КУпАП.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Встановлена в ході судового розгляду невідповідність фактичних обставин справи відомостям, зазначеним у оскаржуваному рішенні, не свідчить, однак, про наявність підстав для закриття справи відносно позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, постанова - скасуванню та направленню на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 139 від 22.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Павлюк О. О.