Справа № 149/2438/25
Провадження №2/149/1034/25
Номер рядка звіту 38
(заочне)
25.11.2025 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І. В.,
за участі секретаря Янюк А. Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "Факторинг Партнерс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст заявлених вимог
Позов мотивований тим, що між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримала грошові кошти, які зобов'язалася повернути, сплатити проценти, а також, в разі порушення, штраф. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала та допустила заборгованість у загальному розмірі 80580 грн, які позивач, набувши право вимоги, просить стягнути.
Рух справи та процесуальні дії
Ухвалою суду від 01.08.2025 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Позиція учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.
За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом
27.05.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем укладено кредитний договір 7929332 (далі - Договір) за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 25500 грн строком 360 днів, зі стандартною процентною ставкою - 1,50% в день. У випадку невиконання та/або неналежне виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 765 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 255 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (а.с. 7-10, 28-36, 51, 61-63).
Згідно проведеного ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" розрахунку заборгованості за Договором (а.с. 11-16) заборгованість відповідача за Договором становить 80580 грн.
27.01.2025 позивач набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором на загальну суму 80580 грн, з яких: 25500 грн - основний борг; 43605 грн - проценти; 11475 грн - штраф (а.с. 17-27, 37-42, 78).
02.07.2024 між позивачем та АО "Лігал Ассістанс" укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 за умовами якого АО прийняло на себе зобов'язання за винагороду надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за Договором укладеним з відповідачем, на виконання якого надано послуги в розмірі 25000 грн (а.с. 52-60).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Обгрунтовуючи розмір заборгованості за Договором позивач виходить з того, що відповідач не повернула кредит у розмірі 25500 грн, не сплатила проценти за користування кредитом у розмірі 43605 грн, а також штраф у розмірі 11475 грн.
Разом з тим суд враховує, що згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак штраф у розмірі 11475 грн не підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи встановлені обставини, зокрема те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконала та допустила заборгованість, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 69105 грн, з яких: 25500 грн - основний борг; 43605 грн - проценти.
Розподіл судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України).
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/WestAlianceLimited" проти України"), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що предмет спору є типовим для позивача та не складним, складання позовної заяви не потребувало значних витрат часу адвоката, а до переліку наданих послуг включено такі, що не є обов'язковими або фактично не надавалися, тобто обґрунтованість понесених витрат у заявленому розмірі не доведено, суд, керуючись принципами справедливості та співмірності, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2077,43 грн (2422,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/80580 грн (ціна позову) х 69105 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" заборгованість за кредитним договором 7929332 від 27.05.2024 в розмірі 69105 грн, з яких: 25500 грн - основний борг; 43605 грн - проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" судові витрати в розмірі 7077,43 грн, з яких: 2077,43 грн - судовий збір; 5000 грн - витрати на професійну правову допомогу.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 28.11.2025.
Учасники справи:
Позивач: ТОВ "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ігор ОЛІЙНИК