Справа № 344/20285/25
Провадження № 3/344/6169/25
27 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності керівника та головного бухгалтера ПП «Бояр-Д» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 2413 від 07.11.2025 року ОСОБА_1 , будучи керівником та головним бухгалтером ПП «Бояр-Д» допустив порушення ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасно сплатив самостійно визначені суми грошових зобов'язань за платежем податку на додану вартість у сумі 780,92 грн., чим порушив вимоги п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 VI зі змінами та доповненнями та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , якому судом роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, щодо можливості отримання кваліфікованої правової допомоги від такого права відмовився та вказав, що самостійно братиме участь у судовому засіданні. Під час судового розгляду ОСОБА_1 щодо обставин, які зазначені у протоколі заперечив. Вказав, що долучений до матеріалів справи Акт камеральної перевірки ПП «Бояр-Д» від 07.11.2025 року №24638/09-19-04-04-15/25596198 сам по собі не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а будь-які інші докази його винуватості та вчинення ним дій, зазначених у протоколі у матеріалах справи відсутні. Окрім того, звернув увагу суду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 2413 від 07.11.2025 року зазначено, що ним здійснено несвоєчасну сплату самостійно визначених сум грошових зобов'язань за платежем податку на додану вартість у сумі 780,92 грн., однак у акті камеральної перевірки відображено інші суми, що є суперечливим. Просив справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КупАП.
Частиною 1ст.163-1КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали справи, заслухавши заперечення ОСОБА_1 суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Окрім обставин відображених в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в розпорядження суду надано копію акту про результати камеральної перевірки від 07.11.2025 року №24638/09-19-04-04-15/25596198.
Однак матеріали, які надійшли до суду не містять жодного доказу, в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163 - 1 КУпАП, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення № 2413 від 07.11.2025 року та акті камеральної перевірки ПП «Бояр-Д» містяться розбіжності щодо суми несвоєчасно сплачених самостійно визначених грошових зобов'язань за платежем податку на додану вартість. На думку суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", а наявний у матеріалах акт перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не містить відповідних відомостей, які б могли бути беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 . Інших, достатніх, переконливих доказів винуватості останнього в розпорядження суду не надано.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов'язку для суду збирати докази.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст.ст. 247, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Тринчук