іменем України
Справа № 210/6652/25
Провадження № 1-кс/210/1698/25
07 жовтня 2025 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12022041710000901 від 05.10.2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садове Білозерського району Херсонської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не маючого, з середньо технічною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця проживання немає,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12022041710000901 від 05.10.2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що Слідчим відділенням ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 120225041710000901 від 05.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Криворізької південної окружної прокуратури.
В рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2025 приблизно о 07.00 годині ОСОБА_6 перебуваючи на смітнику який розташований між будинками неподалік ЗГТ «Схід» в Металургійному районі м. Кривого Рогу знайшов сокиру, після чого маючи хуліганські спонукання, заздалегідь приготував вказану сокиру як предмет для нанесення тілесних ушкоджень та направився до будівлі Релігійної громади Священномученика ОНУФРІЯ Парафії Криворізької Єпархії Української Православної Церкви м. Кривому Розі за адресою: вул. Соборності, 20.
05.10.2025 року о 08.20 годині, ОСОБА_6 зайшов у приміщення Релігійної громади Священномученика ОНУФРІЯ Парафії Криворізької Єпархії Української Православної Церкви, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Металургійний район вул. Соборності, 20, маючи умисел на вчинення хуліганства, безпричинно з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке проявилось у нахабному та зневажливому ставленні до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи умисно пройшовши між прихожанами, підійшов ближче до священнослужителя ОСОБА_7 дістав з під кофти одягнутої на ОСОБА_6 сокиру, яку він спеціально приготував як предмет для нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, показуючи свою зверхність, у присутності свідків з хуліганських спонукань, знаходячись біля священнослужителя ОСОБА_7 , який в цей момент повернувся обличчям до нього, наніс удар обухом сокири по митрі священика, після чого ОСОБА_6 швидко залишив приміщення релігійної громади.
Діяння ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
05 жовтня 2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_6 обґрунтована наступними доказами:
- Заявою потерпілого ОСОБА_7 ;
- Протоколом огляду місця події від 05.10.2025;
- Протоколом огляду місцевості від 05.10.2025;
- Показаннями потерпілого ОСОБА_7 ;
- Показаннями свідка ОСОБА_9
- Показаннями свідка ОСОБА_10 ;
- Показаннями свідка ОСОБА_11 ;
- Показаннями свідка ОСОБА_12 ;
- Показаннями свідка ОСОБА_13 ;
- Показаннями свідка ОСОБА_14 ;
- Показаннями свідка ОСОБА_15 ;
- Іншими матеріалами кримінального провадження.
На думку сторони обвинувачення, відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, виходячи з принципу презумпції невинуватості особи, приймаючи до уваги наявність існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зважуючи всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу та публічний інтерес щодо обставин кримінальних правопорушень, зокрема, що ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, враховуючи їх в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, що лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи, а також існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, тому застосування саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 є обґрунтованим, а запобігти встановленим ризикам, шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою - неможливо.
Слідчий та прокурор, кожен окремо, у судовому засіданні підтримали клопотання, з мотивів викладених у ньому. Вважають, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільним та забезпечить неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, що має суттєве значення як під час досудового розслідування так і під час подальшого судового розгляду. Прокурор додатково зазначив, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не зможе запобігти визначеним ризикам, про що свідчать дані про особу підозрюваного, характер його злочинної діяльності, розуміння неминучого покарання за злочини у вчиненні яких він підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зазначив, що жодного злочину не вчиняв.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не доведені, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділенням ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 120225041710000901 від 05.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Криворізької південної окружної прокуратури.
05.10.2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05 жовтня 2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України.
Повідомлення про підозру вручене ОСОБА_6 особисто під підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_6 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_16 , дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, раніше не судимого, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому ОСОБА_6 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваної особи, стан його здоров'я, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків, тощо.
Виходячи з тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з інкримінованого ОСОБА_6 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною особою. Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного.
В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_6 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд приймає до уваги, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, який кваліфікуються за ч. 4 ст. 296 КК України, дані стосовно обвинуваченої особи, враховує його соціальні зв'язки, тяжкість інкримінованого йому злочину.
Відповідно до п. 35 рішення Європейського суду по правам людини від 26.06.1991 р., у справі «Летельє проти Франції», національні судові органи повинні у першу чергу слідкувати за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув'язнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, чи мається суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовував відступлення від принципу поваги до особистої свободи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного (обвинуваченого), але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри, яка пред'явлена ОСОБА_6 станом на момент розгляду клопотання не спростована.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи характер, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що визначення можливості внесення застави в даному випадку не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків.
В зв'язку з чим, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України в даному випадку є не доцільним визначати розмір застави, оскільки це негативно вплине на проведення подальших слідчих дій, і не надасть можливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПКУ.
Крім того, виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід обчислювати з 05 жовтня 2025 року по 03 грудня 2025 року включно, у відповідності до ч. 1 ст. 219 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12022041710000901 від 05.10.2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 05 жовтня 2025 року по 03 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 10 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1