Справа № 210/7082/25
Провадження № 3/210/2082/25
іменем України
27 листопада 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульною поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2025 року о 14-00 годині в м. Кривий Ріг, по вул. Віталія Матусевича, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 250D д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засосбом, та вчинене правопорушення повторно протягом року. Зафіксовано на нагрудні камери 475630, 475747.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1. а ПДР, та скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 до суду не з'явився, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи. Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлений був обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, отже нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а тому вважає за можливим проводити розгляд справи без його участі.
Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» за допомогою якої будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Враховуючи те, що явка в судове засідання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані поліцією в якості доказів, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд приходить до наступних висновків.
З наявних в розпорядженні суду матеріалів справи вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достовірно відомо про факт складення відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.
Відповідно до п.2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №485939 від 17.10.2025 року, підтверджується:
- рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1, відповідно до якого було зупинено транспортний засіб Mercedes-Benz 250D д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів у останнього було виявлено відсутність посвідчення водія відповідної категорії, а саме раніше був позбавлений права керування;
- довідкою інспектора адмінпрактики, з якої вбачається, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Крім того, наявна повторність вчинення адміністративного правопорушення;
- відеозаписами з нагрудних реєстраторів, на яких зафіксовано факт керування транспортним засобом під керуванням гр. ОСОБА_1 , факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ; оголошення суті протоколу, часу та місця його розгляду, так само й те, що він ознайомлений зі змістом протоколу та правами й обов'язками;
- карткою обліку адміністративного правопорушення;
- довідкою адмінпрактики, відповідно до якої ОСОБА_1 постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2024 року був позбавлений права керування на рік.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч.5 ст. 126 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Крім того, судом переглянуто відеозапис з БК, який долучено до матеріалів справи та з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом не маючи відповідного посвідчення водія, погоджується з доводами працівників поліції.
Згідно санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП України, повторне протягом року вчинення порушення, передбачене частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно наявних довідок, гр. ОСОБА_1 отримував водійське посвідчення.
Суд враховує підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, затвердженої Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
За вказаних обставин, враховуючи особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, стан здоров'я, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, що свідчить про нехтування ним вказаних норм ПДР України, суд вважає за доцільне, з метою попередження вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.
Крім того, суд враховує, роз'яснення Постанови Пленуму ВСУ від № 14 від 23 грудня 2005 року відповідно до якого, не можна накладати додаткове адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином, враховуючи викладене та те, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 ., суд приходить до висновку про неможливість застосування додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу до ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 126, 280, 283, 284 КУпАП суддя,-
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 к. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Строк пред'явлення до виконання - три місяці.
Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішенням про стягнення судового збору на користь держави в гривнях:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Платіжні реквізити для добровільної сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху:
Отримувач коштів ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA758999980313020149000004001; Код класифікації доходів бюджету 21081300.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: О. В. Чайкіна