28 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 906/902/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест» (далі - ТОВ «Технобуд Інвест», скаржник)
на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.09.2025
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025
за скаргою ТОВ «Технобуд Інвест» від 28.07.2025 (вх. г/с №01-19/98/25 від 28.07.2025) про визнання бездіяльності державного виконавця ВДВС незаконною та зобов'язання вчинити дії
до Головного державного виконавця Коростенського відділу ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бовсунівської Марини Вячеславівни
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВІ Атлас Україна»
про стягнення 32 404,00 грн,
ТОВ «Технобуд Інвест» 22.11.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, просить, зокрема, скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 (повний текст постанови складено 06.11.2025) та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.09.2025 у справі №906/902/24, а справу направити для продовження розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.11.2025 для розгляду справи №906/902/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Житомирської області від 18.09.2025 у справі №906/902/24, залишена без змін Північно-західним апеляційним господарським судом постановою від 04.11.2025, якою провадження з розгляду скарги ТОВ «Технобуд Інвест» від 28.07.2025 (вх. г/с №01-19/98/25 від 28.07.2025) про визнання бездіяльності Головного державного виконавця Коростенського відділу ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бовсунівської Марини Вячеславівни неправомірною та зобов'язати вчинити виконавчі дії за правилами статей 339- 342 ГПК України закрито.
Отже, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 переглянута ухвала Господарського суду Житомирської області від 18.09.2025 у справі №906/902/24 про розгляд скарги на бездіяльність державного виконавця, якою закрито провадження.
З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи якою переглянута ухвала про розгляд скарги на бездіяльність державного виконавця, якою закрито провадження (що підпадає під частину першу статті 255 ГПК України), і належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
У поданій касаційній скарзі ТОВ «Технобуд Інвест» вважає незаконними ухвалу суду першої інстанції (прийнята в порушення статей 339- 342 ГПК України) та постанову суду апеляційної інстанції, а справу такою, що: стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правомірності застосування судом аналогії процесуального права в судовому процесі, враховуючи також відсутність висновку Верховного Суду з цього питання; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника. Також скаржник у скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 №660/612/16-ц (провадження №14-19цс19) та постановах Верховного Суду від 11.07.2025 у справі №911/1459/22 (що за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені), від 22.02.2023 у справі №203/798/20, від 18.11.2021 у справі №910/10956/15, -
що узгоджується з підставами визначеними пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України та випадками для перегляду судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України для відкриття касаційного провадження для оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України.
При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України).
При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатом розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця, якою закрито провадження, скаржнику необхідно посилатися на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (адже оскаржується ухвала переглянута постановою апеляційного суду, а не рішення по суті), при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових рішень.
Наразі скаржник не зазначає підстави касаційного оскарження за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України з огляду на предмет оскарження (постанови, прийнятої за наслідками розгляду ухвали).
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових актів.
Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (зокрема, передбачено частиною другою статті 292 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Верховний Суд роз'яснює, що у разі неусунення вищевказаного недоліку касаційної скарги у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «Технобуд Інвест» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої у відповідному абзаці частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки повернення скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест» на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.09.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі №906/902/24 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України у залежності від повноти усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова