вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про вирішення заяви про відвід
28 листопада 2025 р. м. Рівне Справа №918/582/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" від 25.11.2025 про відвід судді Н.Церковній у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" про стягнення 9 070 696,08 грн
без повідомлення учасників справи
У червні 2025 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" про стягнення збитків у сумі 9 070 696,08 грн.
27 червня 2025 року за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 918/582/25 розподілено судді Андрійчук О.В.
Ухвалою від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/582/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначене на 21.07.2025.
Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 07.07.2025 у задоволенні заяви ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на сільськогосподарські культури врожаю 2025 року, що знаходяться на земельних ділянках загальною площею 222,06 га на території Повчанської сільської територіальної громади Дубенського району Рівненської області (згідно з переліком), відмовлено.
23 липня 2025 року на адресу суду надійшов запит Північно-західного апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи № 918/582/25 із Господарського суду Рівненської області у зв'язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу від 07.07.2025.
29 липня 2025 року супровідним листом Господарського суду Рівненської області № 918/582/25/908/25 до Північно - західного апеляційного господарського суду направлено матеріали справи № 918/582/25.
Ухвалою від 18.08.2025 розгляд справи зупинено до повернення матеріалів цієї справи до Господарського суду Рівненської області із суду вищої інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 прийнято відмову ТОВ "Західна Агровиробнича Компанія" від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.07.2025 у справі № 918/582/25, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Західна Агровиробнича Компанія" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.07.2025 у справі № 918/582/25 закрито.
30 вересня 2025 року супровідним листом від 26.09.2025 № 01-27/918/582/25/5062/25 на адресу суду із суду апеляційної інстанції повернулися матеріали справи № 918/582/25.
Ухвалою від 01.10.2025 поновлено провадження у справі № 918/582/25, підготовче засідання призначено на 10.11.2025.
Ухвалою від 10.11.2025 заяву ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про забезпечення позову задоволено, постановлено вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно (у межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" у межах ціни позову - 9 070 696,08 грн., а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.12.2025 року на 14:30 год.
18 листопада 2025 року на адресу від СТОВ "Дубенська Аграрна Компанія" надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 10.11.2025.
18 листопада 2025 року розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області №03-04/75/2025 справу №918/582/25 передано на повторний автоматизований розподіл у зв'язку із перебуванням судді Андрійчук О.В. у відпустці .
Протоколом передачі судової справи від 18.11.2025 справу №918/582/25 передано судді Н.Церковній.
Ухвалою від 19.11.2025 (суддя Н.Церковна) прийнято справу №918/582/25 до свого провадження. Призначено розгляд клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 10.11.2025 року на "24" листопада 2025 р.
24 листопада 2025 року через електронну систему "Електронний суд" від ТОВ "Західна агровиробнича компанія" надійшла заява про відвід судді Н. Церковній .
Ухвалою від 24.11.2025 відмовлено у задоволені заяви (вх. № 9634/25) про відвід судді Н.Церковної від розгляду справи.
У судовому засіданні 24.11.2025 по розгляду заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 10.11.2025 представником позивача подано повторно заяву про відвід судді Н.Церковній.
Ухвалою від 24.11.2025 у задоволенні заяви ТОВ "Західна агровиробнича компанія" від 24.11.2025 (вх. № 9652/25) про відвід судді Н.Церковній від розгляду справи № 918/582/25 відмовлено.
Ухвалою суду від 24.11.2025 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 10.11.2025 у справі № 918/582/25 - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025 у справі щодо накладення арешту на грошові кошти та майно (у межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" у межах ціни позову - 9 070 696,08 грн.
26 листопада 2025 року через електронну систему "Електронний суд" від ТОВ "Західна агровиробнича компанія" подано заяву від 25.11.2025 про відвід судді Н.Церковній.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заява від 25.11.2025 про відвід судді Н.Церковній надійшла раніше як за три робочі дні до наступного засідання.
Ухвалою від 26.11.2025 визнано заяву б/н від 25.11.2025 представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" про відвід судді Церковній Н.Ф. - необґрунтованою. Постановлено матеріали справи № 918/582/25 та заяву № б/н від 25.11.2025 представника Товариства з додатковою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" про відвід судді Церковній Н.Ф. передати уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді.
26 листопада 2025 року о 15:30 год. за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід судді Церковній Н.Ф. розподілено для розгляду судді Пашкевич І.О.
Розглянувши заяву ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про відвід судді Н.Церковній, з'ясувавши обставини на які заявник посилається як на підставу відводу, суд встановив наступне.
Заявлений відвід позивач мотивує тим, що відбулося порушення порядку авторозподілу справи № 918/582/25, а склад суду Церковної Н.Ф. є неналежним, оскільки згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 18.11.2025 року № 03-04/75/2025 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 918/582/25 позаяк суддя Андрійчук О.В. з 17.11.2025 року по 30.11.2025 перебуває у відпустці. Однак суддя Андрійчук О.В. перебуває у відпустці 14 днів, а не більше, тому були відсутні виключні обставини, що давали право на здійснення повторного автоматизованого розподілу всієї судової справи.
Окрім того, заявник зазначає, що у звіті повторного автоматизованого розподілу справи № 918/582/25 від 18.11.2025 зазначено що датою та часом початку автоматизованого розподілу є: 18.11.2025 15:58:52, а датою та часом закінчення автоматизованого розподілу є: 18.11.2025 15:59:15. Зважаючи на викладене заявник стверджує, що автоматизований розподіл здійснювався 23 секунди, однак в цьому ж звіті зазначено, що розподіл виконувався 22232 мс, що складає 22,232 секунди.
Крім цього, також зазначено, що автоматизований розподіл здійснювався між 12 суддями. При цьому зазначено, що суддю Церковну Н.Ф. вибрано за випадковим числом 91, оскільки дане число припадає на інтервал визначений даній судді - 62 -212. Проте, також вбачається, що у всіх суддів, крім Церковної Н.Ф. інтервал складає від 4 до 15 чисел, в той час як у судді Церковної Н.Ф. інтервал складає 150 чисел. На переконання заявника вказане вище свідчить про втручання в роботу автоматизованої системи розподілу судових справ та порушення порядку визначення судді у даній справі. ТОВ "Західна агровиробнича компанія" стверджує, що такі дії свідчать про порушення права позивача на справедливий та неупереджений судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 ГПК України.
Заявник також зазначає, що між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та суддею Наталією Федорівною Церковною існує потенційний конфлікт інтересів, а саме у контексті поданої скарги до Вищої ради правосуддя, оскільки ТОВ "Західна агровиробнича компанія" виступає однією зі сторін, тому виникають підстави для занепокоєння щодо можливого упередженого підходу при ухваленні рішення.
Таким чином заявник вважає, що викладені факти переконливо свідчать, що головуючий суддяН.Церковна відповідно не може брати участь при розгляді справи № 918/582/25, так як не викликає довіри, та існують сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Н.Церковної під час розгляду даноїсправи.
У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України, зокрема, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність;
- особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:
- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім'ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (пункт 28);
- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім'ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв'язкам впливати на будь-яке судове рішення (пункт 29);
- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (пункт 30);
- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (пункт 55);
- неупередженість пов'язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об'єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (пункт 56);
- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов'язків суддя не виявляє належної об'єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (пункт 61);
- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов'язками (пункт 66);
- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об'єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам'ятати, що від нього вимагають очевидної об'єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (пункт 87).
Стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Водночас, у цій нормі вказано, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У пункті 66 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що суддя має уникати занадто частих відводів. Суддя має бути готовим займатися питаннями, які підлягають розгляду у суді. Бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності та непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права розглядати якусь справу та ухвалювати по ній рішення. З іншого боку, численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.
Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Надавши оцінку доводам заявника про відвід судді Церковній Н.Ф. в контексті того що відбулося порушення порядку авторозподілу справи № 918/582/25, а склад суду Церковної Н.Ф. є неналежним, оскільки не було підстав на здійснення повторного автоматизованого розподілу всієї судової справи, - суд визнає такі доводи безпідставними з огляду на наступне.
Як вбачається із розпорядження керівника апарату суду від 18.11.2025, підставою призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 918/582/25 стало наступне: 18.11.2025 до суду від представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 10.11.2025 у цій справі. Згідно з відомостями табелю суддя Андрійчук О.В. з 17.11.2025 по 30.11.2025 перебуває у відпустці, що призведе до порушення строку розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову. Відтак з метою запобігання порушення процесуальних строків передбачених частиною другою статті 145 Господарського процесуального кодексу України та своєчасного розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, справу № 918/582/25 в тому числі заяву про скасування заходів забезпечення позову передано для повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2025 справу №918/582/25 передано судді Н.Церковній. Дата та час початку розподілу: 2025-11-18 15:58:52 Дата та час закінчення розподілу: 2025-11-18 15:59:15.
Згідно з засадами використання автоматизованої системи документообігу, затвердженими Рішенням зборів суддів Господарського суду Рівненської області від 27 березня 2025 року № 4, порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Рівненської області (далі - автоматизована система) визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України № 39 від 11 листопада 2024 року, що вводиться в дію з 01 квітня 2025 року, відповідно до рішення Ради суддів України від 06 березня 2025 року № 7 (далі - Положення).
Підпункти 2.3.43- 2.3.48 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, введеного в дію з 01.04.2025 відповідно до рішення Ради суддів України від 06.03.2025 №7 визначаються порядок, коли відбувається повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями, а саме:
2.3.43. Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.21 цього Положення.
2.3.44. Винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи.
Електронний примірник такого розпорядження (додаток 14) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.
2.3.45. Судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу у разі, якщо суддя, в провадженні якого перебувала судова справа, зазначена в підпункті 2.3.39 пункту 2.3 цього Положення, на момент повернення її із суду апеляційної чи касаційної інстанцій не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді з підстав, зазначених у пункті 2.3.3 цього Положення.
2.3.46. За вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки) здійснюється повторний автоматизований розподіл судових справ у разі виявлення очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді (колегії суддів) для розгляду справи.
Електронний примірник такого розпорядження (додаток 14) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.
2.3.47. Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 9), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку повторного автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація щодо визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів; підстави проведення повторного автоматизованого розподілу; версія автоматизованої системи; час закінчення повторного автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу.
Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматизованої системи не може бути обмежений.
Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для використання в суді.
2.3.48. Результатом повторного автоматизованого визначення запасного судді є протокол повторного автоматизованого визначення запасного судді (додаток 10), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Результатом повторного автоматизованого визначення слідчого судді є протокол повторного автоматизованого визначення слідчого судді (додаток 11), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про повторне автоматизоване визначення запасного, слідчого судді. Звіт містить такі відомості: дата та час початку повторного автоматизованого визначення запасного, слідчого судді; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення запасного, слідчого судді за випадковим числом; підстави проведення повторного автоматизованого визначення запасного, слідчого судді; версія автоматизованої системи; час закінчення повторного автоматизованого визначення запасного, слідчого судді; тривалість автоматизованого розподілу.
Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого визначення запасного, слідчого судді автоматично блокується автоматизованою системою.
Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо повторного автоматизованого визначення запасного, слідчого судді автоматизованої системи не може бути обмежений.
Протокол повторного автоматизованого визначення запасного, слідчого судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Звіт може бути роздрукований для використання в суді.
Відтак, як вбачається із п. 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду Винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи.
Згідно з п 7.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу, затверджених Рішенням зборів суддів Господарського суду Рівненської області від 27 березня 2025 року N4 (далі Засади), - винятково у разі, коли суддя у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, невирішені судові справи, за службовою запискою помічника судді, передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду.
Водночас слід зазначити, що перебування судді Андрійчук О.В. з 17.11.2025 по 30.11.2025 у відпустці не порушує строк розгляду безпосередньо справи № 918/582/25, яка слухається в порядку загального позовного провадження та наразі знаходиться на стадії підготовчого провадження (у підготовчому засіданні оголошено перерву до 01 грудня 2025 р. на 14:30 год.), однак надходження 18.11.2025 клопотання про скасування забезпечення позову (котре згідно з ч. 2 ст. 145 ГПК України розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду) у період перебування судді Андрійчук О.В. у відпустці до 30.11.2025, правомірно потягнуло за собою повторний автоматизований розподіл усієї справи № 918/582/25, а новий склад суду Церковної Н.Ф. є належним з огляду на наступне.
Згідно з п. 1.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, наведені у Положенні терміни вживаються в такому значенні: судова справа - позовні заяви, скарги, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також судові процесуальні документи, що виготовляються судом.
Відтак клопотання про скасування забезпечення позову є "судовою справою" в розумінні п. 1.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Згідно з ч. 2 ст. 145 ГПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
У Засадах використання автоматизованої системи документообігу, затверджених Рішенням зборів суддів Господарського суду Рівненської області від 27 березня 2025 року N4 визначено, що у разі, якщо раніше визначений суддя на момент надходження справ та матеріалів зазначених в підпунктах 6.1.1 - 6.1.10, 6.1.13, 6.1.14 пункту 6.1. цих Засад не працює в цьому суді, або таку справу та матеріали неможливо передати судді у зв'язку з його тимчасовою відсутністю (відпустка, тимчасова непрацездатність, відрядження, навчання тощо), що може призвести до порушення строків розгляду вказаної категорії справ (матеріалів), визначених ГПК України, справа підлягає повторному автоматизованому розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду.
Пунктом 6 Засад визначено наступне:
6.1. Передача судової справи раніше визначеному судді проводиться щодо:
6.1.1 судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи;
6.1.2 справ про банкрутство (неплатоспроможність), що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, та судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи крім:
рішень про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність);
відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність);
перехід до наступної судової процедури;
закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність);
заяв, клопотань та скарг, що підлягають розгляду у справі про банкрутство
(неплатоспроможність), а саме:
заяв з грошовими вимогами кредиторів до боржника;
заяв про припинення повноважень керівника або органу управління боржника;
заяв про скасування арештів та інших обтяжень майна боржника;
звільнення активів боржника;
клопотання про відсторонення арбітражного керуючого;
скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого;
інших заяв/клопотань та скарг, що підлягають розгляду у справах про банкрутство;
заяв, справ, клопотань та скарг, що підлягають розгляду у справі у спорах в межах справи про банкрутство, а саме:
заяв про забезпечення позову та доказів, у тому числі тих, що надійшли до подання позову;
позовних заяв у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник, що підлягають розгляду в порядку, визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, у тому числі скарг на рішення, дії або бездіяльність осіб, які здійснюють примусове виконання рішення;
заяв в порядку наказного провадження;
заяв для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору;
матеріалів справи, в якій стороною є боржник, що надіслані господарськими судами або судами інших юрисдикцій для розгляду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність);
6.1.5 заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору;
6.1.6 заяви та клопотання з процесуальних питань, пов'язані з виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу в порядку статтей 327-331, 333, 334-337, 340 Господарського процесуального кодексу України включно;
6.1.7 зустрічних позовів та позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження, подані в порядку статтями 49, 180 Господарського процесуального кодексу України;
6.1.8 заяв про відновлення втраченого судового провадження в порядку статтею 359 Господарського процесуального кодексу України;
6.1.9 заяви про забезпечення позову, доказів, зустрічне забезпечення позову, заміни одного заходу забезпечення позову іншим, скасування заходів забезпечення позову, скасування заходів зустрічного забезпечення, поданих після подання позовної заяви в порядку статтей 111, 138, 141, 142, 143, 145 Господарського процесуального кодексу України;
6.1.10 заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом;
6.1.11 позовних заяв, які надійшли після подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів;
6.1.12 заяви про зауваження щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання, протоколу вчинення окремої процесуальної дії, які надійшли в порядку статтей 224, 225 ГПК України;
6.1.13 заяв про скасування судового наказу, виправлення помилки в судовому наказі, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відстрочення чи розстрочення або зміна способу та порядку його виконання, подані в порядку статтей 158, 160 Господарського процесуального кодексу України;
6.1.14 заяви, що надійшли до суду в порядку підпункту 19.4 пункту 19 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (видача дубліката виконавчого документа).
Тобто у підпунктах 6.1.1- 6.1.10, 6.1.13, 6.1.14 пункту 6.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду закріплено вичерпний перелік процесуальних документів ("судових справ" у розумінні п. 1.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду), надходження яких під час перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, на навчанні тощо тягне за собою повторний автоматизований розподіл як "судової справи"- процесуального документа, так і справи в цілому.
В той же час, заяви про скасування заходів забезпечення позову подані після подання позовної заяви в порядку ст. 145 Господарського процесуального кодексу України віднесені до вказаного переліку (п. 6.1.9.), а відтак їх надходження є підставою для повторного розподілу всієї судової справи.
Із урахуванням викладеного у сукупності, надходження 18.11.2025 в межах справи № 918/582/25 клопотання про скасування забезпечення позову (котре згідно з ч. 2 ст. 145 ГПК України розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду) у період перебування судді Андрійчук О.В. у відпустці до 30.11.2025, правомірно потягнуло за собою повторний автоматизований розподіл усієї справи № 918/582/25, а новий склад суду Церковної Н.Ф. у справі № 918/582/25 є належним.
З огляду на викладене, заява про відвід судді Церковної Н.Ф. мотивована порушенням порядку авторозподілу є безпідставною.
Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути мотивований та обґрунтований. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.
Норми ГПК України не встановлюють вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Наведені заявником аргументи у заяві зокрема, стосовно не врахування в протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями тисячних секунд (мс), секунд, у формі наявного шаблону у значенні вказаних імперативних приписів не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. Крім того, слід наголосити, що повторний автоматизований розподіл справ здійснюється за допомогу програми "Діловодство спеціалізованого суду". Ні Господарський процесуальний кодекс України, ні Положення про автоматизовану систему документообігу суду, ні затверджені ДСА України технічні вимоги до формування протоколу автоматизованого розподілу не передбачають обов'язку відображення у протоколі мілісекунд, секунд чи іншої деталізації часу, окрім дати та часу у загальному форматі, визначеному формою протоколу. Отже, відсутність зазначених технічних параметрів не свідчить про порушення процедури розподілу.
Крім цього, протокол автоматизованого розподілу формується виключно програмними засобами АСДС без втручання судді, а його зміст і структура визначені технічним регламентом і шаблоном, затвердженим централізовано. Суддя не має і не може мати впливу на формування технічних реквізитів протоколу, а відтак будь-які претензії до формату чи рівня деталізації даних не можуть свідчити про упередженість судді або про порушення принципу автоматизованості.
Також надавши оцінку таким доводам заявника як те, що інтервал випадкових чисел, який було визначено автоматизованою системою для судді Церковної Н.Ф., є значно більшим, ніж для інших суддів, та нібито свідчить про втручання в роботу автоматизованої системи розподілу, - суд зазначає наступне.
Технічні особливості формування протоколу автоматизованого розподілу не залежать від судді, не мають жодного стосунку до поведінки судді чи його можливого упередженого ставлення, а тому не охоплюються змістом ст. 35 ГПК України. Розподіл судових справ між суддями здійснюється автоматизованою системою документообігу суду з урахуванням передбачених Положенням про АСДС коефіцієнтів навантаження, що відрізняються у кожного судді залежно від: кількості справ, що перебувають у провадженні, відсотка участі в автоматизованому розподілі, спеціалізації, тимчасової відсутності інших суддів (відпустки, відрядження, лікарняні), інших технічних та організаційних параметрів, визначених системою автоматично. Ці параметри визначають ширину інтервалу, який система надає кожному судді, і вони не є однаковими за замовчуванням. Положення про АСДС не передбачає обов'язку "рівності" інтервалів між суддями, а навпаки - передбачає їх диференціацію. Розмір інтервалів формується системою не вручну, не уповноваженою особою суду і не самим суддею, а алгоритмічно, залежно від зазначених параметрів навантаження. Саме тому у різні періоди часу інтервали можуть бути істотно різними за обсягом, що є нормальним наслідком автоматизованої роботи системи, а не свідченням втручання.
Заявник не надав жодного технічного документа, висновку експерта або доказів, які б свідчили про факт втручання в алгоритм авторозподілу судової справи № 918/582/25, а його твердження ґрунтуються виключно на припущенні, що "великий інтервал" є підозрілим. Таке припущення не може розглядатися як доказ.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Білух проти України», заява №33949/02, пункт 49; «Fey v. Austria», заява №14396/88, пункти 27, 28 та 30; «Wettstein v. Switzerland», заява №33958/96, пункти 42-43, «Pullar v. United Kingdom», заява №22399/93, пункт 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Оцінивши доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Церковної Н.Ф. пов'язані із поданням дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя, - суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з огляду на наступне.
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та є гарантованим правом особи. Однак реалізація цього права, зокрема факт подання такої скарги та її реєстрація, сама по собі не є доказом упередженості судді та не створює автоматичних підстав для відводу.
Процедура дисциплінарного провадження, яку здійснює Вища рада правосуддя, є окремою, незалежною процедурою, що перебуває поза межами судового розгляду конкретної справи. Сам по собі факт ініціювання дисциплінарного провадження не вказує на наявність у суддів приватного інтересу в результатах розгляду справи або на існування конфлікту інтересів у розумінні законодавства про запобігання корупції.
Аналогічної позиції щодо відсутності потенційного конфлікту інтересів у зв'язку з поданням дисциплінарної скарги дотримується Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 06 травня 2024 року у справі №160/22678/21 та від 21 січня 2025 року у справі №420/12149/23.
Рада суддів України у рішенні від 08 червня 2017 року №34 роз'яснила, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття/відмова у відкритті дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Наявність правовідносин між суддею та органами суддівського врядування (Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Державна судова адміністрація України) не породжує конфлікту інтересів.
Доводи заявника про те, що суддя Церковна Н.Ф. може бути упереджена через те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" звернулося зі скаргою до Вищої ради правосуддя ґрунтуються виключно на припущеннях заявника. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сумнів у неупередженості судді повинен бути обґрунтованим об'єктивно, а не базуватися лише на суб'єктивних побоюваннях сторони. Заявником не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували упереджене ставлення судді до учасників справи № 918/582/25 або особисту зацікавленість у результаті її розгляду.
Крім цього, до заяви про відвід судді від 25.11.2025 взагалі не долучена скарга на суддю Церковну Н.Ф. до Вищої ради правосуддя, хоча заявник у заяві стверджує, що копія скарги додається.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Із урахуванням викладеного у сукупності, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" від 25.11.2025 про відвід судді Н.Церковній у справі № 918/582/25, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 7,8 та 11 ст.39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 35, 37, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" від 25.11.2025 про відвід судді Церковній Н.Ф. у справі № 918/582/25 - відмовити.
2. Справу № 918/582/25 передати для розгляду судді Церковній Н.Ф.
Ухвала набирає законної сили згідно з ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана суддею "28" листопада 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич