вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/824/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 35591059)
до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Гримут Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача-3 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )
про солідарне стягнення 746 762 грн 75 коп.
сторони у судове засідання не з'явилися
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
04 вересня 2025 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" надійшов позов до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Гримут Віктора Івановича до відповідача-2 ОСОБА_1 до відповідача-3 ОСОБА_2 про солідарне стягнення 746 762 грн 75 коп. (з яких: 530 250 грн 00 коп. строкова заборгованість основного боргу (кредиту), 121 200 грн 00 коп. прострочена заборгованість основного боргу, 59 420 грн 94 коп. строкова заборгованість за процентами, 35 891 грн 81 коп. прострочена заборгованість за процентами) за Кредитним договором № 130/ЮК-23МСБ за Програмою "ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9%", яка реалізується Урядом України за ініціативи Президента України через Фонд розвитку підприємництва від 26.07.2023 зі змінами та доповненнями.
Нормами ч. 1 ст. 176 ГПК України передбачено, що якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
08 вересня 2025 року судом отримано відповідь № 1748898 з Єдиного державного демографічного реєстру по параметрах запиту: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та встановлено, що відповідач-2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
08 вересня 2025 року на запит по параметрах ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Єдиного державного демографічного реєстру отримано відповідь: за вказаними параметрами особу не знайдено.
Тому 08.09.2025 суд звернувся до Вараської міської ради із листом, в якому просив надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці про відповідача-3 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який проживає (як про це зазначає у позовній заяві позивач) за адресою: АДРЕСА_3 .
В той же час, станом на 30.09.2025 Вараська міська рада не надала для суду інформацію щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а відтак суд повторно листом від 30.09.2025 зобов'язав Вараську міську раду надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці про відповідача-3 ОСОБА_2 .
06 жовтня 2025 року від Вараської міської ради до суду надійшла відповідь щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , в якій зазначено, що дана фізична особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 - із 04.05.2001 по даний час.
З урахуванням викладеного, судом отримано згідно з нормами ч. 1 ст. 176 ГПК України інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів - 2 та -3.
Ухвалою від 07.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/824/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 04.11.2025. Визначено відповідачам-1, -2, -3 строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв. Повідомлено Фізичну особу-підприємця Гримут Віктора Івановича, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про наявність у них права зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
04 листопада 2025 року судом встановлено, що позивач та відповідачі у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, відповідачі-1,-2,3 не з'явилися і причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою від 04.11.2025 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/824/25 по суті на 25.11.2025.
21 листопада 2025 року від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
25 листопада 2025 року судом встановлено, що позивач та відповідачі у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання. Відповідачі-1,-2,3 не з'явилися і причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про доставлення ухвали від 04.11.2025 до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" (06.11.2025 о 21:20 год.). Звіт суду про направлення копії судового рішення на офіційну електронну пошту або на вказану стороною адресу електронної пошти є належним доказом отримання стороною такої копії.
В той же час позивач скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та подав 21.11.2025 клопотання розгляд справи за відсутності його представника.
Про розгляд справи відповідачів-1, -2, -3 було повідомлено ухвалою суду від 04.11.2025, яка направлялась на адреси їх місця реєстрації.
Із адреси відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Гримут Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 ) повернувся конверт із ухвалою від 04.11.2025 за трек-номером R067035797359 із зазначенням причин повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою, 18.11.2025".
Із адреси відповідача- 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) повернувся конверт із ухвалою від 04.11.2025 за трек-номером R067035797405 із зазначенням причин повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою, 21.11.2025".
Із адреси відповідача-3 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2025 за трек-номером R067035797375 із зазначенням причин повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою, 18.11.2025".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 04.11.2025 для відповідачів-1, -2, та -3 є відсутність вказаних осіб за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачам -1, -2, та - 3 належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував, що відповідачі -1, -2, та - 3 не скористалися процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.
Так, ухвалою від 07.10.2025, серед іншого, запропоновано відповідачам-1, -2, -3 у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України;
Ухвала суду від 07.10.2025 направлялась на адреси місця реєстрації відповідачів -1, -2, та - 3.
Із адреси відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Гримут Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 ) повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2025 за трек-номером R067015309919 із зазначенням причин повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою, 16.10.2025".
Із адреси відповідача- 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2025 за трек-номером R067015309986 із зазначенням причин повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою, 16.10.2025".
Із адреси відповідача-3 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2025 за трек-номером R067015309951 із зазначенням причин повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою, 16.10.2025".
Враховуючи, що відповідачі-1, -2, - 3 вважаються такими, що отримали ухвалу про відкриття провадження у справі 16.10.2025, строк на подання відзиву тривав до 31.10.2025 включно та наразі сплинув.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі не скористалися процесуальним правом на подання відзиву у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 26.07.2023 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (далі - Банк) та відповідачем-1 Фізичною особою-підприємцем Гримут Віктором Івановичем (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № 130/ЮК-23МСБ за Програмою «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9%», яка реалізується Урядом України за ініціативи Президента України через Фонд розвитку підприємництва (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит в грошовій формі в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9» на придбання техніки, що була у використанні, ціль отримання: інвестиційний кредит, в сумі 909 000,00 грн. строком кредитування з 26 липня 2023 року по 25 липня 2028 року, кінцевою датою повернення Кредиту сторонами визначено 25.07.2028 включно, зі сплатою процентів за користування кредитом: базова процентна ставка - 24,95 % річних, збільшена базова процентна ставка - 20 % річних, компенсаційна процентна ставка - 7% річних. Комісія за обслуговування кредитного рахунку, без ПДВ, а саме: комісія за надання кредиту (сплачується одноразово) - 0,75% від суми Кредиту - 6 817,50 грн. Комісія за обслуговування кредитного рахунку, без ПДВ, а саме: комісія за управлінням кредитним рахунком (сплачується одноразово) - 0,75% від суми Кредиту - 6 817,50 грн. Комісія за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою Позичальника (пролонгація, зміна графіка погашення кредиту, збільшення ліміту кредитування, зміна процентної ставки тощо).
Пунктом 1.2. Кредитного договору передбачено, що в межах строку кредитування, визначеного п. 1.1. цього Договору з врахуванням встановленого Графіку погашення Кредиту за цим Договором, (строкова заборгованість) Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами:
- при дотриманні Позичальником умов Програми та/або умов цього Договору, у розмірі, що станом на дату укладання цього Договору складає 7 % річних (далі - Компенсаційна процентна ставка) та різницю між Збільшеною Базовою процентною ставкою та Базовою процентною ставкою (у разі застосування Збільшеної Базової процентної ставки).
Розмір Компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 6 цього Договору відповідно до умов Програми;
- при недотриманні Позичальником умов Програми та/або умов Договору, а також у випадках, передбачених цим Договором:
Базовою процентною ставкою, у розмірі який встановлюється та переглядається Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 5 цього Договору, та станом на дату цього Договору складає 24,95 % річних (далі - Базова процентна ставка),
або
Збільшеною Базовою процентною ставкою, визначеною в розділі 5 цього Договору, та станом на дату цього Договору складає 20 % річних (згідно умов зазначених в рішенні колегіального органу), (далі - Збільшена Базова процентна ставка).
Згідно з п. 1.3. Кредитного договору: за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п. 1.1. цього Договору та у строки, визначені Графіком погашення Кредиту за цим Договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі:
Компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5-ть процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Компенсаційна процентна ставка;
Базової процентної ставки, збільшеної на 5-ть процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Базова процентна ставка.
Зміна процентної ставки здійснюється Банком без додаткового узгодження з Позичальником. Позичальник погоджується з тим, що він належним чином повідомлений про застосування підвищеної процентної ставки у зазначеному в цьому пункті порядку, про що свідчить його підпис у цьому Договорі. Зміна процентної ставки у цьому випадку не є зміною істотних умов договору, а є наслідком невиконання/неналежного виконання Позичальником умов цього Договору.
Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, Базова процентна ставка за кредитом Позичальника, не може перевищувати розмір, визначений за формулою:
для Позичальників суб'єктів мікропідприємництва - розраховується як сума значення індексу UIRD3m та 11%.
Базова процентна ставка переглядається Банком щоквартально протягом всього строку кредитування Позичальника. Зміна Базової процентної ставки за Кредитом здійснюється за ініціативою Банку без внесення змін (доповнень) до Договору, шляхом надсилання Банком Позичальнику письмового повідомлення засобами комунікаційного зв'язку (Клієнт-інтернет- банк, засобами електронної пошти, SMS повідомлення, Telegram (Телеграм), Viber (Вайбер) тощо) про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами (далі - Повідомлення) протягом 15 календарних днів, що настають за днем з якого застосовується нова процентна ставка за користування кредитними коштами.
Максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за Кредитом, не може бути вищим 30 % річних.
У разі незгоди Позичальника із збільшенням Базової процентної ставки за користування кредитними коштами Позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за Договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання Повідомлення.
Пунктом 5.2. визначено, що нова Базова процентна ставка встановлюється Банком 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня або у разі, якщо вони припадають на вихідний день, наступного робочого дня, як добуток значення індексу UIRD3m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та коефіцієнту, зазначеного в п. 5.1. цього Договору.
UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб. Розраховується Національним Банком України та публікується на сайті bank.gov.ua.
Відповідно до п. 5.4. Кредитного договору збільшена Базова процентна ставка встановлюється на період воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення у розмірі 20 % річних.
Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору компенсаційна процентна ставка за Кредитом встановлюється з дати укладання цього Договору. Розмір компенсаційної процентної ставки на дату підписання Кредитного договору, визначений в п. 1.2. цього Договору, переглядається Банком щоквартально протягом всього строку кредитування Позичальника на підставі даних фінансової та/або податкової звітності Позичальника станом на 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня.
Згідно з п. 6.2. Розмір Компенсаційної процентної ставки, залежить від дотримання Позичальником умов Програми.
Нова Компенсаційна процентна ставка встановлюється Банком 01 лютого, 01 травня, 01 серпня, 01 листопада або у разі, якщо вони припадають на вихідний день, наступного робочого дня Банку.
Згідно з п. 6.3.1. Кредитного договору, у період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування умови щодо приросту (збереження) робочих місць суб'єкта підприємництва та проведення відповідного аналізу можуть не застосовуватися. У такому разі, розмір компенсаційної процентної ставки застосовується на рівні, що діяв до моменту запровадження воєнного стану.
Пунктом 6.4. Кредитного договору передбачаються випадки, коли застосування компенсаційної процентної ставки призупиняється. Одним із таких випадків є порушення Позичальником графіку погашення основної заборгованості (частини/повної суми за Кредитом) відповідно до додатку 1 до цього Договору та/або нарахованих процентів за користуванні кредитними коштами за процентною ставкою що відповідає розміру Компенсаційної процентної ставки, а саме прострочення сплати основної заборгованості та/або нарахованих, процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою що відповідає розміру Компенсаційної процентної ставки на строк більше ніж 15 календарних дів.
Після відновлення Позичальником вчасного та в повному обсязі обслуговування заборгованості за кредитом надання Державної підтримки відновлюється з дати погашення Позичальником простроченої основної заборгованості та/або прострочених нарахованих процентів, а також у випадку здійснення Банком та Позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості за цим Договором. За період призупинення надання Державної підтримки Позичальнику, шляхом сплати Компенсації процентів, відповідна компенсація процентів сплачується за календарних місяць, в якому строк простроченої заборгованості не перевищувала 15 календарних днів.
У період дії воєнного стану в разі порушення суб'єктом підприємництва умов кредитного договору виплата компенсації процентів призупиняється, але такий суб'єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору для обліку строкової заборгованості Позичальника за Кредитом Банк відкриває Позичальнику кредитний рахунок ІВАN НОМЕР_4 в АТ «КБ «ГЛОБУС» (далі - кредитний рахунок).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання п. 2.2. Кредитного договору 26.07.2023 АТ «КБ «ГЛОБУС» здійснено безготівкове перерахування кредитних коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок партнера ТОВ «ТРЕЙД ОЛЛ КАР» (код ЄДРПОУ 44459694) ІВАN НОМЕР_5 , відкритий в АТ «КОМІНБАНК», на виконання умов Договору купівлі-продажу № 54110667-1025 транспортного засобу від 10.07.2023, що підтверджується випискою з позичкового рахунку за період з 26.07.2023 по 24.08.2025.
Пунктом 4.1. Кредитного договору встановлено, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом внесення/перерахування коштів на рахунок ІВАN НОМЕР_6 в АТ «КБ «ГЛОБУС», заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до Графіка погашення кредиту (додаток № 1 до Кредитного Договору).
У випадку, якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день Банку. У випадку порушення позичальником встановлених пунктом 4.1. Договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.
У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 7.2.7. цього Договору.
Відповідно до п.п 4.2., 4.3. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов'язань на суму фактичної заборгованості за кредитом, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку. При розрахунку процентів у місяці приймається фактична кількість календарних днів у місяці та році. Нарахування процентів - за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно та у день остаточного повернення кредиту. Нарахування процентів Банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01-го числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення Кредиту. Якщо день остаточного повернення Кредиту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банку (крім останнього календарного дня місяця), нарахування процентів переноситься на наступний робочий день Банку.
День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається.
Пунктом 4.4. Кредитного договору передбачено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10-те число (включно) кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування на рахунок ІВАN НОМЕР_7 в АТ «КБ «ГЛОБУС». Якщо 10-те число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день Банку.
У випадку ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені цим Договором строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами наступного робочого дня Банку вважається простроченими, переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.
У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості по сплаті процентів та/або комісії, Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 7.2.7. цього Договору.
Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування Кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням Кредиту.
Згідно з п. 4.5. Кредитного договору при надходженні від Позичальника та/або його поручителів (заставодавців, інших осіб, згідно з вимогами чинного законодавства України) коштів на сплату заборгованості за Кредитом за наявності простроченої заборгованості, у відповідності до умов цього Договору, Банк має право самостійно направляти кошти на погашення заборгованості Позичальника у черговості, що передбачена п. 8.1.4. Кредитного договору.
Пунктом 8.1.4. Кредитного договору визначено, що грошові кошти на виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, спрямовуються в наступній черговості: 1) на сплату штрафу за кожне допущене прострочення платежу; 2) на сплату прострочених процентів за користування Кредитом; 3) на сплату прострочених комісій; 4) на сплату простроченої заборгованості по Кредиту; 5) на сплату нарахованих процентів за користування Кредитом; 6) на сплату нарахованих комісій; 7) на сплату строкової заборгованості по Кредиту; 8) на сплату штрафних санкцій (пені); 9) на сплату інших платежів за цим Договором.
Судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язань п.п. 3.1.1. п. 3.1. Кредитного договору, між Позичальником (відповідачем-1) та АТ «КБ «ГЛОБУС» 26.07.2023 було укладено Договір застави транспортного засобу № 130/ЮЗК-23МСБ за Програмою «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9», яка реалізується Урядом України за ініціативи Президента України через Фонд розвитку підприємництва (далі - Договір застави) згідно з яким Кредитний договір забезпечується, зокрема, але не виключно, заставою рухомого майна, а саме: Спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид марки GRAS, комерційний опис GS, рік випуску 2019, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 , колір Чорний, реєстраційний номер НОМЕР_9 , що належить на праві власності Позичальнику. Адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Окрім цього, відповідно до положень п.п. 3.1.2. п. 3.1. Кредитного договору, Кредитний договір забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_1 (відповідач-2) та ОСОБА_2 (відповідач-3) іншим забезпеченням у випадку його наявності.
На підставі означених пунктів 26.07.2023 між ОСОБА_1 (поручитель) та AT "КБ "ГЛОБУС" укладено Договір поруки №130-1/ЮПОР-23МСБ за Програмою цільового кредитування клієнтів малого та середнього бізнесу на умовах Програми "Доступні кредити 5-7-9%" та між ОСОБА_2 (поручитель) та АТ "КБ "ГЛОБУС" укладено Договір поруки № 130-2/ЮПОР-23МСБ за Програмою цільового кредитування клієнтів малого та середнього бізнесу на умовах Програми "Доступні кредити 5-7-9%".
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Відповідно до ч. 1, 2ст. 554 ЦК Українку разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Відповідно до п. 1.1. Договорів поруки, в порядку та на умовах визначених цим договором Поручителі (відповідач-2, -3) поручаються перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, що укладений між Банком (позивачем) та позичальником (відповідачем-1) з метою забезпечення належного виконання боржником умов Кредитного договору.
Пунктами 1.3., 1.4. Договорів поруки поручителі підтверджують, що їм відомі всі умови Кредитного договору. У випадку внесення позичальником (відповідачем-1) та Банком змін та доповнень до Кредитного договору Поручителі дають свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим Договором зобов'язання позичальником, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
У разі порушення Позичальником (відповідачем-1) зобов'язань, передбачених Кредитним договором, поручителі та позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.
Як стверджується матеріалами справи, Позичальником порушено умови Кредитного договору, у зв'язку з чим у позичальника виникла заборгованість за Кредитним договором.
Банк здійснив розрахунок та долучив його до позовної заяви (розрахунок станом на 24.08.2025).
Строкова заборгованість по основному боргу становить 530 250,00 грн.; прострочена заборгованість по тілу кредиту складає 121 200,00 грн. Доказів погашення тіла кредиту у вказаних розмірах відповідачами-1, -2, - 3 не надано.
Розділ 10 Кредитного договору встановлює відповідальність Позичальника за порушення умов Кредитного договору.
Пунктом 10.8. Кредитного договору визначено, що у випадку недотримання Позичальником вимог одночасно двох або більше умов, в т.ч. п. 1.3, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами підвищується на відповідну кількість процентних пунктів за кожне недотримання умов. При наявності одночасно декількох недотримань розмір процентів підвищується на суму процентних пунктів за недотримання кожної з умов Договору. Загальний розмір підвищення Базової процентної ставки за даним пунктом не повинен перевищувати 5,0 процентних пункти. У випадку повторного послідовного недотримання Позичальником будь-якої з умов, визначених даним пунктом, підвищений розмір процентів за користування кредитними коштами повторно не застосовується у разі дії на дату застосування підвищеного розміру процентів за користування кредитними коштами за недотримання відповідних умов.
У відповідності до п. 11.2. Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов цього Договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань (Договорів забезпечення) за цим Договором, а позичальник зобов'язаний протягом 10-ти календарних днів, з дати надіслання Банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим Договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у разі настання випадків згідно з переліком, зокрема, 11.2.1. порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.
Згідно наданого Банком розрахунку строкова заборгованість за процентами становить 59 420,94 грн.; прострочена заборгованість по процентам становить 35 891,81 грн.
У зв'язку із виникненням кредитної заборгованості, 15.07.2025 позивачем за місцезнаходженням відповідача-1 (позичальника) та відповідаччів-1 та -2 (поручителів) було направлено відповідні вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені договором № 130/ЮК-23МСБ від 26.07.2023, за вих. №1-2120 від 10.07.2025, вих. №1-2121 від 10.07.2025, вих. № 1-2122 від 10.07.2025.
Заборгованість так і не було не сплачено.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття користування кредитом є окремим випадком користування чужими коштами. Термін користування чужими коштами Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного Кодексу України, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму позикодавцю відповідно до статті 625 Цивільного Кодексу України, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачеві не повернуті, а також вимоги частини першої статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом дострокового стягнення кредитних коштів.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази отримання відповідачем-1 кредитних коштів від позивача, позичальником допущено прострочення оплати тіла кредиту та процентів, враховуючи право позивача вимагати дострокового повернення кредитних коштів у зв'язку з порушенням умов кредитного договору, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів-1, -2, - 3 за Кредитним договором №130/ЮК-23МСБ від 26.07.2023 заборгованості у розмірі 746 762,75 грн, яка складається з:
- строкової заборгованості основного боргу (Кредиту) у розмірі - 530 250,00 грн.;
- простроченої заборгованості основного боргу (Кредиту) у розмірі - 121 200,00 грн.;
- строкової заборгованості за процентами у розмірі - 59 420,94 грн.;
- прострочена заборгованість по процентам - 35 891,81 грн.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судового збору за даним позовом складає 11 201 грн 44 коп.
Позивачем оплачено суму судового збору згідно з платіжною інструкцією № 25003 від 25.08.2025.
Здійснивши розподіл судових витрат суд виснує, що судові витрати у розмірі 11 201 грн 44 коп. судового збору покладаються на відповідачів-1, -2, -3 порівну, а саме: 3 733 грн 82 коп. на Фізичну особу-підприємця Гримут Віктора Івановича та по 3 733 грн 81 коп. на Нацюка Леоніда Яковича та на ОСОБА_2 .
Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керується наступним.
Представником позивача в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 52 500,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного суду України від 22.12.2018 року у справі №826/856/18, від 22.06.2018 у справі №910/16953/16, від 23.01.2018 у справі №911/1355/17, від 29.03.2018 у справі №910/8443/17.
Між АТ "Комерційний банк "Глобус" та адвокатом Рибитвою О.А. укладено договір № 010725 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.07.2025.
Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору, адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу з питань, що ставляться клієнтом, а клієнт зобов'язується приймати та оплачувати послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору.
Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що за надання послуг клієнт сплачує адвокату гонорар, виходячи з класифікації, досвіду і завантаженості адвоката, кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг клієнту, складності справи/завдання, обсягу наданих послуг/виконаних робіт, фінансового стану клієнта та іншої сторони (сторін) судового процесу, ціни позову (якщо підлягає грошовій оцінці), значимості справи для клієнта та впливу рішення суду на його репутацію та інші істотні обставини. Оплата послуг здійснюється клієнтом на підставі погодженого/підписаного сторонами акту приймання - передачі послуг у спосіб та у строки визначені у відповідному акті.
Ставка гонорару адвоката за послуги за 1 (одну) годину роботи складає 1500,00 грн (п. 3.2 договору).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи: копію договору № 010725 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.07.2025; копію довіреності від 01.07.2025 виданої адвокату Рибитві Олександру Анатолійовичу; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1500/10 від 27.11.1998; копію акту № 130/ЮК - 23МСБ прийому передачі послуг від 25.08.2025 за договором № 010725 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.07.2025; копію платіжної інструкції № 5452 від 26.08.2025 на суму 52 500 грн 00 коп.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд констатує, що матеріали справи не містять заперечень відповідачів або клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Водночас при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 761/415/24 (провадження № 61-6667св25).
Суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи (висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 686/4996/23 (провадження № 61-15625св23).
Крім того, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 січня 2024 року у справі № 757/555/22-ц, провадження № 61-10724св23, від 14 лютого 2024 року у справі № 161/14183/22, провадження № 61-15443св23, від 18 березня 2024 року у справі № 357/1559/22, провадження № 61-16351св23.
Такі висновки відповідають висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Виходячи з наведеного, надаючи оцінку розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції суд враховує вказані вище правові позиції Великої Палати Верховного Суду, положення ст. ст. 126 та 129 ГПК України, обсяг виконаних адвокатом робіт, через призму оцінки їх необхідності, та виснує про те, що розмір витрат заявлених до стягнення 52 500 грн 00 коп. є надмірним.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, дійшов висновку, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. На думку суду заявлені витрати на послуги адвоката у розмірі 52 500 грн 00 коп. для такої категорії справи як стягнення по кредитному договору є надмірно високими та становитимуть значний тягар для відповідачів-1, -2, -3, що суперечить принципу розподілу витрат.
Суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідачів, не є співмірними із складністю справи.
При цьому суд враховує, що водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд або за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7 , 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. (Аналогічна позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2022 року у справі № 916/2870/20, від 25.01.2022 у справі № 910/1515/21, від 01.02.2022 у справі від 902/1209/20, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 910/20883/20).
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. (Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 6.1 і 6.5 постанови об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.).
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
На думку суду, заявлені витрати на послуги адвоката у розмірі 52 500 грн 00 коп. для такої категорії справи як спір про стягнення кредитної заборгованості, що не відзначається підвищеною складністю, значним обсягом доказів чи наявністю складних правових питань, є надмірними та такими, що не відповідають критерію розумності, передбаченому ст. 129 ГПК України.
Суд враховує, що: обсяг фактично виконаних робіт адвоката не був значним та полягав ознайомленні із наданими клієнтом документами та у підготовці позовної заяви; процесуальні документи у справі не вимагали особливої складності; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без проведення експертиз, допиту свідків чи залучення спеціалістів; відповідачі-1, -2, -3 не подавали клопотань чи заперечень, що могли б суттєво розширити обсяг роботи представника позивача; у матеріалах справи відсутні докази, що виконані адвокатом роботи були настільки трудомісткими, щоб обґрунтовувати понесений розмір витрат.
Вартість заявлених до стягнення послуг (52 500 грн 00 коп.), як і обсяг витраченого адвокатом часу для їх надання (35 годин) на переконання суду є неспівмірними і значно завищеними, не відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності понесених витрат на правничу допомогу, а співмірними та пропорційними витратами часу в контексті спірних правовідносин на думку суду є 8 годин, яким відповідає вартість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн (2 год. х 1500 (визначена пунктом 3.2 договору годинна ставка) = 12 000 грн 00 коп. та + 3 000 грн 00 коп. гонорар успіху визначений п. 3.2. договору.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимоги позивача про стягнення витрат понесених по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/824/25 та стягнення із відповідачів-1, -2, -3 на користь позивача по 5 000 грн 00 коп. витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, що в сукупності складає 15 000 грн 00 коп.
В решті вимоги позивача про стягнення витрат понесених по оплаті професійної правничої допомоги суд відмовляє.
Керуючись статтями 126, 129, 196, 222, 232-233, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Гримут Віктора Івановича до відповідача-2 ОСОБА_1 до відповідача-3 ОСОБА_2 про солідарне стягнення 746 762 грн 75 коп. задовольнити.
2. Стягнути солідарно з відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Гримут Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідача-3 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 35591059) строкову заборгованість основного боргу у розмірі 530 250 (п'ятсот тридцять тисяч двісті п'ятдесят) грн 00 коп., прострочену заборгованість основного боргу у розмірі 121 200 (сто двадцять одна тисяча двісті) грн 00 грн., строкову заборгованість за процентами у розмірі 59 420 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять) грн 94 коп. прострочену заборгованість по процентам у розмірі 35 891 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн 81 коп.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гримут Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 35591059) 3 733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн 82 коп. судового збору, 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 35591059) 3 733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн 81 коп. судового збору, 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 35591059) 3 733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн 81 коп. судового збору, 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
7. В решті вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про стягнення 37 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано "28" листопада 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О.Пашкевич