29 вересня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/223/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - Скора Ю.В.,
від відповідача - Іванчик П.В.,
від третьої особи - Роєнко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" до Приватного підприємства "Деко Снаб", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз", про стягнення заборгованості в сумі 2038500,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Деко Снаб" про стягнення 2038500,00 грн. сплаченої за договором поставки від 01.09.2022 р. № 598/НР вартості фольгоізолу гідроізоляційного у зв'язку з істотним порушенням вимог щодо якості товару, посилаючись на наступне.
01.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» та Приватним підприємством «Деко Снаб» укладено договір поставки №598/НР, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки фольгоізол гідроізоляційний відповідно до коду ДК 021:2015: 44170000-2 Плити, листи, стрічки та фольга, пов'язані з конструкційними матеріалами (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар. Пунктом 3.2 договору (із змінами) передбачено, що загальна сума договору становить 2038500,00 гривень, у тому числі ПДВ (20 %) - 339750,00 грн. Згідно з п. 4.1 договору платежі за даним договором здійснюються покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі шляхом здійснення поетапних оплат, визначених п. 4.2 договору. Відповідно до п. 2.3 та п. 2.4 договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у технічній документації, згідно з Державними стандартами та технічними умовами, встановленими для кожного виду товару, і повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника або сертифікатом відповідності (чи іншими документами, що підтверджують якість товару). Постачальник відповідає перед покупцем за всіма гарантійними випадками, що можуть виникнути у зв'язку з використанням товару. Пунктом 1.3 специфікації №1, що є додатком №1 до Договору (із змінами), передбачено, що товар повинен відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такого товару, інформацією про технічні, якісні та кількісні характеристики товару, що є додатком №2 до договору, встановлено, що товар відповідає ДСТУ Б В.2.7-272:2011.
Як зазначає позивач, Товариством поетапно здійснено оплати на загальну суму 2038500 грн. За ствердженнями позивача, за видатковими накладними постачальником поставлено фольгоізол ФГ ДСТУ Б.В.2.7-272:2011 обсягом 15750 кв.м на загальну суму 2038500 грн.
Наразі позивач вказує, що сертифікатом відповідності передбачено, що рулонний гідроізоляційний фольгоізол ФГ відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-272:2011, також згідно з технічним паспортом продукту фольгоізол гідроізоляційний ФГ відповідає ДСТУ Б В.2.7-272.2011.
Водночас позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки якісного товару не виконав, з огляду на таке.
Як зазначає позивач, 26.08.2022 між ТОВ «Нафтогаз Тепло» та АТ «Укртрансгаз» укладено договір про надання послуг з поточного ремонту об'єкта №2208000073, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Нафтогаз Тепло» доручає, а підрядник забезпечує відповідно до Технічного завдання і умов цього договору, надання послуг з поточного ремонту теплових мереж в м. Новий Розділ Львівської області відповідно до коду ДК 021:2015 45320000-6: Ізоляційні роботи. Відповідно до п. 5.4 цього договору послуги надаються з матеріалів ТОВ «Нафтогаз Тепло».
За ствердженнями позивача, отриманий ним від відповідача фольгоізол був переданий АТ «Укртрансгаз» для виконання ізоляції трубопроводів, що підтверджується відповідними актами.
В подальшому, як зазначає позивач, листом від 22.05.2023 №3105ВИХ-23-79 філія «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» повідомила, що переданий для виконання робіт фольгоізол не в повній мірі виконує задану функцію. Так, в результаті періоду шквальних дощів та поривів вітру виявлено часткове зривання вищеописаного захисного покриття, що в свою чергу призвело до оголення основного ізоляційного матеріалу.
Згодом, як зазначає позивач, 04.01.2024 представниками позивача, АТ «Укртрансгаз», ПП «Деко Снаб» та лабораторії сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів відібрані зразки фольгоізолу гідроізоляційного ФГ із траси водопроводу подаючого та зворотного для здійснення лабораторних досліджень на відповідність ДСТУ Б В.2.7-272:2011. Протоколом випробувань продукції від 14.03.2024 №88-43/П-399 встановлено, що зразок відібраного фольгоізолу не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-272-2011 для фольгоізолу марки ФГ.
Враховуючи викладене, позивачем було направлено відповідачу вимогу про заміну поставленого фольгоізолу неналежної якості у кількості 15750 кв.м на фольгоізол у кількості 15750 кв.м, який відповідає ДСТУ Б В.2.7-272:2011, однак жодної відповіді позивач не отримав, товар замінений не був.
Як стверджує позивач, АТ «Укртрансгаз» було організовано проведення будівельно-технічного дослідження, за результатами якого складено висновок експерта від 02.07.2024 №4867, яким встановлено, що якісні показники фольгоізолу гідроізоляційного марки ФГ, що виготовлений ТОВ «Аграрно комерційна компанія «Варіант», м. Дніпро, які встановлені за результатом випробувань та зазначені в Протоколі випробувань продукції №88-43/П-399, що виданий 14.03.2024 Лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України, м. Львів, частково не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-272-2011 «Фольгоізол. Технічні умови», які пред'являються до показників якості фольгоізолу марки ФГ.
Позивач з посиланням на приписи ч. 1, 2 ст. 680 ЦК України зазначає, що договором не встановлено гарантійний строк, а тому в даному випадку діє правило двох років, відтак, ним виявлено невідповідність якості поставленого відповідачем фольгоізолу в межах дворічного гарантійного строку.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 678 ЦК України і умовами п. 5.17. договору позивач зазначає про наявне у нього право вимоги повернення сплаченої за фольгоізол грошової суми у розмірі 2038500 грн., оскільки виявлені недоліки не можна усунути.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (вх. № 2366/25 від 17.02.2025) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України не надано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся, а також не надано копії договору від 29.08.2022. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
04.03.2025 р. від представника позивача - Скорої Ю.В. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 3248/25), в якій заявником наведено обґрунтований розрахунок стягуваної суми боргу, а також надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 3312/25), згідно з яким заявником надано копію договору від 29.08.2022.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/223/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 03.04.2025 р. о 10:30.
19.03.2025 р. від представника позивача - ТОВ "Нафтогаз Тепло" Скорої Ю.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 4189/25).
Вказана заява представника позивача - ТОВ "Нафтогаз Тепло" Скорої Ю.В. задоволена ухвалою суду від 02.04.2025 р., згідно з якою постановлено провести підготовче засідання суду, яке призначене на "03" квітня 2025 р. о 10:30, та у всіх наступних судових засіданнях по даній справі за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
01.04.2025 р. від представника позивача - ТОВ "Нафтогаз Тепло" Скорої Ю.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача АТ "Укртрансгаз" (вх. № 4957/25), згідно з яким позивач вважає, що рішення у справі № 915/223/25 може вплинути на права або обов'язки АТ "Укртрансгаз" щодо позивача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2025 р. до участі у справі № 915/223/25 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз", підготовче засідання відкладено на 05.05.2025 р. о 10:00.
14.04.2025 р. від представника третьої особи - АТ "Укртрансгаз" Шатохіна М.С. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про участь у підготовчому засіданні, яке призначено на 05.05.2025 р. о 10:00, та у всіх послідуючих судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 5618/25).
18.04.2025 р. від представника третьої особи - АТ "Укртрансгаз" Шатохіна М.С. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про продовження встановленого судом процесуального строку для подання письмових пояснень щодо позову (вх. № 5950/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 р. у справі №915/223/25 заяву третьої особи - АТ "Укртрансгаз" про продовження процесуального строку на подачу пояснень щодо позову (вх. № 5950/25 від 18.04.2025 р.) задоволено та продовжено строк на подачу пояснень щодо позову, встановлений в п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2025 у справі № 915/223/25, - до 30.04.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025 р. у справі №915/223/25 задоволено клопотання представника третьої особи про участь у підготовчому засіданні суду, яке призначене на 05.05.2025 р., та у всіх наступних судових засіданнях в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
25.04.2025 р. від представник відповідача - Іванчика П.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6218/25).
Також 25.04.2025 р. від представник відповідача - Іванчика П.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла виправлена редакція відзиву на позовну заяву (вх. № 6220/25), в якому відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву та поновити строк на подання відзиву на позов. Так, відповідач зазначає, що при завантаженні тексту відзиву від 25.04.2025 р. було допущено технічну помилку і додано некоректний чорновий текст відзиву, оскільки технічної можливості відкликати невірний текст у відповідача немає, тому він просить суд врахувати це і прийняти до розгляду нову виправлену редакцію відзиву, згідно з яким відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідач підтверджує, що між сторонами дійсно було укладено договір поставки №598/НР від 01.09.2022, за умовами якого відповідач зобов'язувався поставити фольгоізол гідроізоляційний відповідно до технічної документації. Разом з цим відповідач зазначає, що поставка була здійснена в повному обсязі, товар було прийнято без жодних зауважень з боку покупця.
Як стверджує відповідач, ним було надано сертифікат відповідності, технічний паспорт на підтвердження відповідності фольгоізолу нормам ДСТУ Б В.2.7-272:2011. Товар було виготовлено промисловим способом на сертифікованому підприємстві. Як зазначає відповідач, позивач не висловлював жодних претензій до якості товару впродовж тривалого періоду після його поставки.
Відповідач з посиланням на інформацію з листа філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» від 22.05.2023 №3105ВИХ-23-79 зазначає, що він не є учасником вказаних взаємовідносин між позивачем та підрядником і на ці взаємовідносини відповідач не міг і не може впливати жодним чином. А отже, на думку відповідача, він не має відповідати за пошкодження товару, яке могло виникнути внаслідок порушення правил транспортування, зберігання або монтажу тощо. Відповідач зазначає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити внаслідок яких саме дій, подій сталось пошкодження фольгоізолу, та чи являється досліджений товар саме тим товаром, що поставлявся відповідачем.
На думку відповідача, надані позивачем лист БМФ «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз», а також на протокол випробувань продукції і висновок експерта, які були здійснені на замовлення БМФ «Укргазпромбуд» не є належним підтвердженням дефектності продукції у контексті умов її транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації. Адже, як стверджує відповідач, ймовірні пошкодження могли виникнути не з вини відповідача, а через порушення правил монтажу або впливу зовнішніх факторів (атмосферних умов), що вказується і в самих матеріалах позивача.
Крім того, відповідач вважає, що висновок експерта № 4867 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження за листом головного інженера Будівельно-монтажного управління № 4 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» від 02.07.2024 не відповідає принципам допустимості та достовірності доказу, з огляду на таке:
- висновок складений без додержання вимог ч. 1, 5 ст. 101 ГПК України, а саме зазначений висновок № 4867 від 02.07.2024 складений не на замовлення позивача, а на замовлення БМФ «Укргазпромбуд»; він не містить інформації про те, що він підготовлений для подання до суду; не надано документу, що підтверджує кваліфікацію експерта;
- висновок експерта здійснений не за результатами випробувань товару, а на підставі документального аналізу наданих замовником документів, серед яких копія технічного паспорту, сертифікат відповідності та протокол випробувань продукції № 88-43/П-399, виданого Лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України, м. Львів. Разом з цим, відповідач вважає, що протокол випробувань також не може вважатись допустимим доказом, оскільки, на думку відповідача, в ньому не вказано, за якою методикою здійснювалось вимірювання та не додано документів, які ж підтверджували компетентність Лабораторії та сертифікацію засобів вимірювання.
Щодо протоколу випробувань відповідач також зазначає, но дослідженню підлягали зразки фольгоізолу партії № 598 від 08.12.2022 року. Водночас, вказана партія не охоплює весь обсяг поставки за договором поставки, імовірно лише накладну №10 від 12 грудня 2022 року. Як зазначає відповідач, з огляду на зазначене можуть мати місце вимоги позивача лише по останній партії товару за видатковою накладною № 10 від 12 грудня 2022 року на суму 591500 грн., а не за всіма партіями до договору.
Відповідач також зазначає про порушення позивачем розумності строків пред'явлення претензії, оскільки, як вбачається із тексту позову, в травні 2023 року, підрядник повідомив позивача про те, що до якості фольгоізолу є претензія, і що він пошкоджений внаслідок атмосферних явищ. Однак, на думку відповідача, позивач не вжив розумних заходів щодо пред'явлення до постачальника товару висунутих претензій, не повідомив його, не викликав для огляду пошкодженого товару та відповідного актування тощо. Як стверджує відповідач, позивач через рік після того, як йому стало відомо про пошкодження товару в травні 2024 направив вимогу відповідачу, та як зазначає відповідач позивачем не подано до суду належних доказів направлення даної вимоги (зокрема поштової квитанції про відправлення та опис вкладеного).
На думку відповідача, такою бездіяльністю позивач позбавив відповідача можливості доказати відсутність його вини в пошкодженні товару. При цьому внаслідок яких саме дій - аномальних природних явищ або невірно здійсненого монтажу, або внаслідок якихось інших підстав сталось таке пошкодження товару - зараз вже встановити неможливо з причин, що об'єктивно не підконтрольні відповідачу.
Крім того, відповідач зазначає, що позовна заява подана із порушенням строку позовної давності, який встановлено ст. 681 ЦК України. В обґрунтування свого твердження відповідач посилається на текст позовної заяви, а саме: «листом від 22.05.2023 №3105ВИХ-23-79 філія «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» повідомила, що переданий для виконання робіт фольгоізол не в повній мірі виконує задану функцію», та зазначає, що строк позовної давності починає свій перебіг 22.05.2023, а тому пропущений позивачем. Враховуючи викладене, відповідач просить суд підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України застосувати позовну давність, сплив якої є підставою для відмови у позові.
30.04.2025 р. від представника відповідача - Іванчика П.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у підготовчому засіданні, яке призначено на 05.05.2025 р. о 10:00, та у всіх наступних судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 6536/25).
Також 30.04.2025 від представника позивача - Срібняка В.С. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 6550/25), згідно з якою позивач вказує, що заперечення, наведені відповідачем у відзиві на позов відхиляються ним, оскільки не відповідають дійсності, не підтверджені доказами, та на думку позивача, є лише припущеннями відповідача і не спростовують підстав позовних вимог.
Так, позивач зазначає, що складеними між позивачем та АТ «Укртрансгаз» актами приймання передачі матеріалів для теплоізоляції зазначено найменування матеріалу, що передається, а саме: Фольгоізол ФГ ДСТУ Б.В.2.7.-272:2011, тобто той самий, що і у видаткових накладних складених між позивачем та відповідачем на підставі договору поставки від 01.09.2022 №598/НР. Як стверджує позивач, іншого фольгоізолу він не мав для передачі третій особі, що підтверджується відповідною довідкою від 29.04.2025 №126/1.2/1-870 (додається). Позивач зазначає, що в актах про приймання-передачі матеріалів для теплоізоляції передбачено, що передані матеріали будуть змонтовані та використані для відновлення теплової ізоляції трубопроводу і повністю відповідають умовам договору №2208000073 від 26.08.2022. Зауважень до якості та кількості товару не має. На ствердження позивача, при передачі фольгоізолу позивачем до третьої особи, який придбаний у відповідача не було виявлено будь-яких дефектів чи невідповідності товару.
Позивач вважає припущення відповідача, що начебто лише партія фольгоізолу передана видатковою накладною від 12.12.2022 №10 була дефектною, а інші партії ні, не доведеними, оскільки 04.01.2024 представниками позивача, відповідача, третьої особи та лабораторії, яка проводила випробування фольгоізолу поставленого відповідачем позивачу, складено акт, згідно якого зразки фольгоізолу бралися з траси водопроводу подаючого та зворотнього, та між різними опорами. Як стверджує позивач, зразки для дослідження бралися з різних частин та партій поставленого відповідачем фольгоізолу та з участю представника відповідача, який не надав зауважень до акту з приводу того, що існує партія якісного фольгоізолу, який є належної якості та не розшаровується.
Позивач зазначає, що згідно з п. 5.11 договору поставки від 01.09.2022 №598/НР укладеного між позивачем та відповідачем товар (та/або його комплектуючі), що поставляється за цим договором, повинен бути упакованим постачальником таким чином, щоб виключати можливість його пошкодження або знищення при транспортуванні. Аналогічні вимоги зазначені в п. 1.1 додатку 1 до договору поставки від 01.09.2022№598/НР, а саме: тара і упаковка: тара або упаковка повинна не допускати псування або знищення товару при транспортуванні до замовника. У зв'язку з чим, позивач зазначає, що пошкодити фольгоізол при зберіганні, транспортуванні не можливо.
Як стверджує позивач, при передачі фольгоізолу від відповідача до позивача та від позивача до третьої особи не можливо було виявити невідповідність фольгоізолу ДСТУ Б В.2.7-272-2011 при прийнятті товару, а вдалось виявити невідповідність фольгоізолу лише внаслідок випробування фольгоізолу Лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка, що підтверджується протоколом випробувань продукції виданого 14.03.2024.
На думку позивача, наведені обставини підтверджують, що недолік фольгоізолу носить прихований характер, який не можливо виявити при звичайному огляді фольгоізолу рулонного, відтак недоліки поставленого фольгоізолу можна виявити лише на спеціальному обладнанні.
Щодо припущення відповідача про порушення позивачем строків позовної давності позивач зазначає, що воно є безпідставним, з огляду на введення в Україні воєнного стану, згідно Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами) та приписи п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, яким зупинено перебіг позовної давності на строк дії такого стану.
01.05.2025 р. від представника третьої особи - Шатохіна М.С. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли пояснення по справі (вх. № 6595/25), в яких третя особа зазначає наступне:
- АТ «Укртрансгаз» як виконавець робіт отримувало матеріали від ТОВ «Нафтогаз Тепло», не приймаючи участі у прийомці матеріалів згідно договору №2208000073 від 26.08.2022;
- в процесі надання АТ «Укртрансгаз» послуг по договору з використанням наданих ТОВ «Нафтогаз Тепло» матеріалів для виконання таких послуг були виявлені невідповідності таких матеріалів;
- за результатом виявлених невідповідностей матеріалів, наданих ТОВ «Нафтогаз Тепло» для надання АТ «Укртрансгаз» послуг по договору, була проведена нарада, за результатом якої 22.12.2023 був складений протокол наради стосовно вирішення проблемних питань, що виникли при наданні послуг з поточного ремонту теплових мереж в м. Новий Розділ відповідно до договору від 26.08.2022 №2208000073;
- за результатом проведеної наради було вирішено, що АТ «Укртрансгаз» організовує проведення експертного дослідження фольгоізолу на відповідність технічним та якісним характеристикам відповідно до умов договору від 01.09.2022 №598/НР та сертифікатам постачальника ДСТУ Б В.2.7-272:2011, поставку якого здійснило ПП «Деко Снаб»;
- за результатом проведеної Інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса було складено висновок експерта №4867 від 02.07.2024, який додано позивачем до позову.
05.05.2025 р. від представника відповідача - Іванчика П.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 6763/25).
У своїх запереченнях відповідач зазначає, що позивач змішує поняття строку пред'явлення претензії, передбаченого ст. 680 ЦК України, та строку позовної давності, встановленого ст. 681 ЦК України. Більш того, як вважає відповідач, позивач безпідставно вказує на початок перебігу строку позовної давності чомусь з моменту отримання висновку експерту, а не з моменту, коли він дізнався про обставини, що стали підставою для позовних вимог. Відповідач вважає, що перебіг строку позовної давності почався щонайменше з моменту звернення до позивача підрядника з листом від 22.05.2023 (крім того в даному листі міститься посилання на попереднє звернення від березня 2023 року).
Щодо направленої позивачем вимоги відповідач наголошує на відсутності належних доказів направлення вимоги, та щодо направлення вимоги електронною поштою відповідач зазначає, що із наданої позивачем скринкопії екрана вбачається, що листи були направлені ним без накладення електронного цифрового підпису, окрім того, відсутнє підтвердження з боку отримувача про прийняття цих листів.
Відповідач зазначає, що взаємовідносини позивача з підрядником знаходяться поза контролем відповідача, а отже він не може впливати на них і контролювати. Тому будь-які докази здійснення між ними господарських операцій, як то договір, акти приймання-передачі, листування, наради - не можуть слугувати доказами у даній справі. Відповідач наголошує, що він взагалі не визнає, що поставлений ним товар має дефекти.
Щодо складених одноособово позивачем довідок відповідач зазначає, що вони не підтверджують вказані в них обставини. Так, надані позивачем разом із відповіддю на відзив довідка про розшарування фольгоізолу від 29.04.2025 та довідка про передачу фольгоізолу від 30.04.2025 не є належними та допустимими доказами, оскільки є внутрішніми документами та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити дані, які в них вказані. Крім того, на переконання відповідача, такі довідки не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Також 05.05.2025 р. від представника відповідача - Іванчика П.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. № 6764/25), згідно з якою відповідач просить суд застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові, оскільки, на думку відповідача, перебіг позовної давності розпочато щонайменше з 22.05.2023 р., тобто з моменту звернення до позивача підрядника з листом від 22.05.2023.
Під час підготовчого засідання 05.05.2025 р. судом за результатами розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву на позов постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено вказане клопотання відповідача від 24.04.2025 р. та поновлено строк на подання відзиву із залученням його до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.05.2025 р. у справі №915/223/25 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Також у підготовчому засіданні господарського суду 05 травня 2025 року по справі №915/223/25 за участю представників сторін і третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 28 травня 2025 року об 11 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
14.05.2025 від представника позивача - Скорої Ю.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 7331/25), згідно з якими позивач вважає некоректним посилання відповідача на те, що моментом виявлення недоліків є 22.05.2023, оскільки цей лист не підтверджує наявності недоліків саме в поставленому товарі. На думку позивача, належним підтвердженням невідповідності поставленого відповідачем фольгоізолу вимогам до якості є протокол випробування від 14.03.2024 та висновок експерта від 02.07.2024. Недоліки виявлені позивачем в межах гарантійного строку, а тому Товариство має право на пред'явлення вимог у зв'язку з недоліками товару. Позивач зазначає, що законодавством не визначена форма пред'явлення вимоги, тому таке право може бути здійснено будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Позовна заява подана через систему "Електронний суд" 17.02.2025, тобто в межах строку, визначеного законодавством.
Також позивач вказує, що крім того, що він вчинив всі дії в межах строку позовної давності, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, на думку позивача, строк позовної давності не завершився, а тому підстав для задоволення заяви відповідача про його застосування задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 679 ЦК України та правову позицію, що викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18, від 30.09.2020 у справі №927/787/19, від 29.07.2021 у справі №904/5217/19, зазначає, що саме відповідач як продавець повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу. Однак, як зазначає позивач, відповідачем жодних документів на підтвердження вини позивача у виникненні дефектів товару до матеріалів справи не додано.
Так, у підготовчому засіданні 28.05.2025 під час вирішення судом питання щодо подання учасниками всіх доказів по справі, з урахуванням обставин справи і позиції відповідача, судом з'ясовано ненадання відповідачем всіх доказів для об'єктивного вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2025 р. у справі №915/223/25 зобов'язано відповідача - Приватне підприємство "Деко Снаб" надати до суду письмові пояснення з відповідними доказами щодо перебування у трудових відносинах з відповідачем Олійникова Олександра, яким від імені відповідача підписано акт відбору зразків 04.01.2024, та інформацію про посаду, яку вказана особа займає.
Також у підготовчому засіданні господарського суду 28 травня 2025 року по справі №915/223/25 за участю представників сторін і третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 03 липня 2025 року о 09 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
24.06.2025 р. від представника третьої особи АТ "Укртрансгаз"- Роєнка Є.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у підготовчому засіданні, яке призначено на 03.07.2025 р. о 09:30, та у всіх наступних судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцз'язку EASYCON (вх. № 9476/25).
03.07.2025 р. від представника відповідача - Іванчика П.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 9930/25), згідно з якими відповідач на виконання ухвали суду від 28.05.2025 р. надав пояснення, що Олександр Олійников ніколи не перебував у трудових взаємовідносинах з ПП "Деко Снаб". На підтвердження цього факту відповідач надав до суду довідку про відсутність трудових відносин з Олександром Олійниковим, довідку про штатний розклад станом на 04.01.2025 р. (дату складення акту відбору зразків). Відповідач вважає, що враховуючи факт відсутності трудових відносин, зважаючи на документи, які надані позивачем до позову, можна дійти висновку про те, що акт відбору зразків від 04.01.2024 не має підпису уповноваженої особи від ПП "Деко Снаб". Відповідач просить суд врахувати цей факт при оцінці доказів та при винесенні рішення по даній справі.
У підготовчому засіданні 03.07.2025 р. суд протокольною ухвалою залишив без розгляду заяву третьої особи про участь представника у підготовчому засіданні, яке призначено на 03.07.2025 р. о 09:30, та у всіх наступних судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцз'язку EASYCON (вх. № 9476/25 від 24.06.2025 р.), з огляду на те, що відповідна заява вже була задоволена судом, і в ухвалі суд не зазначав конкретного представника для участі у справі, тому за умови надання представником ордеру та підтвердження повноважень на представлення інтересів третьої особи будь-який представник третьої особи може прийняти участь у справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2025 року у справі № 915/223/25 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 18.07.2025 р. о 12:00.
18.07.2025 р. від представника відповідача - Іванчика П.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли пояснення у справі (до судових дебатів) (вх. № 10618/25), в яких відповідач зазначає наступне.
На думку відповідача, позивачем обрано невірний спосіб захисту прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Так, відповідач з посиланням на приписи ст. 678 ЦК України зазначає, що позивач мав, після виявлення недоліків товару звернутись до відповідача із вимогою про безоплатне усунення недоліків товару (в розумний строк), або з вимогою про пропорційне зменшення ціни, або з вимогою про відшкодування витрат на усунення недоліків. Натомість, як стверджує відповідач, позивач, окрім того що порушив розумні строки на звернення та порядок отримання доказів щодо якості товару, безпідставно вказує на істотне порушення вимог щодо якості товару з боку відповідача, вимагаючи повернення сплаченої за договором поставки суми у повному обсязі, не заявляючи при цьому вимог про відмову від договору, а лише вимогу про стягнення коштів. У зв'язку з вказаними відповідач просив врахувати при вирішенні даної справи правові позиції, що викладені в постановах Верховного Суду у справі № 904/1598/18, від 30.01.2019 у справі 164/882/15-ц.
Під час судового засідання 18.07.2025 р. відбувся збій в роботі системи відеоконференції, через що судом оголошено технічну перерву в зв'язку з відсутністю з'єднання з медіа-сервером та неможливістю подальшого проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Між тим вказані технічні проблеми унеможливили подальше проведення судового засідання за участю представників сторін і третьої особи в режимі відеоконференції, про що Господарським судом Миколаївської області складено відповідний акт від 18.07.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 року у справі № 915/223/25 розгляд справи відкладено на 06 серпня 2025 року о 16:00.
Між тим судове засідання у даній справі 06.08.2025 р. не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ільєвої Л.М..
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.08.2025 розгляд справи № 915/223/25 призначено в судовому засіданні на 03.09.2025 о 15:00.
Під час розгляду справи по суті представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, третя особа також підтримала позовні вимоги, натомість представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
У судовому засіданні господарського суду 03.09.2025 року по справі № 915/223/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 19.09.2025 року о 14 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
У судовому засіданні господарського суду 19.09.2025 року по справі № 915/223/25 за участю представників сторін судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, при цьому судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 29.09.2025 р. о 16:00 в порядку абз. 2 ст. 219 ГПК України, про що в судовому засіданні господарського суду повідомлено представників сторін.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» по договору управління майном (активами) від 19.11.2019 б/н, якому присвоєно ІПН 770000029 управитель цілісного майнового комплексу ТОВ "Енергія-Новий Розділ", в особі генерального директора Михайльо В.В. (далі - покупець) та Приватним підприємством «Деко Снаб» (далі - постачальник) в особі директора Міхней А.М. укладено договір поставки №598/НР від 01.09.2022.
Договір подано до суду у вигляді у файлі в форматі pdf «Договір Деко СНАБ-фольгоізол_29.08.22 п.p7s.pdf», до якого додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису, відповідно до якого зазначений файл підписано Михайльо В.В. організація - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», зі змісту файлу вбачається, що договір з додатками підписано директором ПП «Деко Снаб» А. Міхней 01.09.2022 за допомогою КЕП.
Так, відповідно до п. 1.1. договору на умовах цього договору відповідач як постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивача) у погоджені сторонами строки фольгоізол гідроізоляційний відповідно до коду ДК 021:2015: 44170000-2 Плити, листи, стрічки та фольга, пов'язані з конструкційними матеріалами (надалі за текстом - товар), а позивач як покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Пунктом 2.1. договору визначено, що номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком № 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (надалі - специфікація).
Згідно з п. 2.2. договору інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару визначена у додатку №2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (надалі - додаток №2).
Відповідно до п. 2.3. договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у технічній документації, згідно з Державними стандартами та технічними умовами, встановленими для кожного виду товару, і повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника або сертифікатом відповідності (чи іншими документами, що підтверджують якість товару).
Пунктом 2.4. договору визначено, що постачальник відповідає перед покупцем за всіма гарантійними випадками, що можуть виникнути у зв'язку з використанням товару.
Відповідно до п. 2.5. договору у випадку наявності декількох гарантійних строків на товар (гарантійний строк експлуатації, гарантійний строк збереження, гарантійний строк придатності), постачальник зобов'язується письмово сповістити про це покупця (при цьому такі строки повинні бути зазначені у відповідній технічній документації, гарантійних талонах, договорі).
Згідно з п. 2.6. договору гарантія поширюється на всі комплектуючі вироби і складові частини товару за умови дотримання покупцем встановлених вимог і норм експлуатації відповідного товару та відсутності механічних ушкоджень на ньому, що виникли з вини покупця.
Пунктом 2.7. договору передбачено, що у випадку виходу з ладу товару або виявлення прихованих недоліків протягом гарантійного строку, постачальник зобов'язаний протягом 14 календарних днів з моменту пред'явлення відповідної вимоги покупцем за свій рахунок усунути дефекти товару, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товар (на вибір покупця), якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання товару.
Згідно з п. 3.1. договору ціна товару в договорі визначається в національній валюті України та вказується у специфікації до цього договору.
Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума договору становить 1905750,00 гривень, у тому числі ПДВ (20%) - 317625,00 гривень.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що платежі за даним договором здійснюються покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі шляхом здійснення поетапних оплат, визначених п. 4.2 договору.
Відповідно до абз. 1 п. 5.1. договору умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс-2020», місце, умови та строки поставки визначаються в специфікації до даного договору. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом. Транспортні послуги з поставки товару та усі інші витрати, що пов'язані з процесом доставки товару на адресу поставки, входять у ціну товару.
Згідно з положеннями абз. 1 п. 5.2. договору товар постачається 4 (чотирьома) окремими етапами. Кількість товару, що має бути поставлений постачальником у відповідному етапі передбачається умовами договору.
Згідно з п. 5.3. договору приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их).
Пунктом 5.4. договору передбачено, що датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их). При розбіжностях між датами видаткової накладної і фактичною датою приймання-передачі товару, датою поставки товару вважається дата підписання документів покупцем.
Відповідно до п. 5.5. договору прийом товару покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів згідно специфікації, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару.
Згідно з п. 5.6. договору у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це постачальника. У цьому випадку складається акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення постачальником. постачальник зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків товару.
Відповідно до п. 5.7. договору право власності та ризики на товар переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их).
При цьому, товарно-транспортні накладні про приймання товару не є документами, що свідчать про прийом товару.
Пунктом 5.8. договору передбачено, що постачальник разом з товаром (в тому числі на кожну частину/партію товару) зобов'язується передати покупцю наступні документи (перелік документів є орієнтовним та залежить від умов поставки):
- документи, які підтверджують якість кожного виду товару - оригінали або копії, що завірені підписом керівника та печаткою постачальника (у разі її застосування) - в день отримання товару за місцем поставки;
- товарно-транспортну накладну або інший рівнозначний транспортний документ - оригінал, що передається в день отримання товару;
- документ, що підтверджує гарантійні зобов'язання постачальника - оригінал, що передається в день отримання товару;
- видаткова накладна - оригінал, що передається в день отримання товару;
- оригінал рахунку (рахунку-фактури) для здійснення авансового платежу
Згідно з п. 5.16. договору у випадку передачі постачальником товару неналежної якості, покупець має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором:
1) безоплатного усунення недоліків товару;
2) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Відповідно до п. 5.17. договору у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від цього договору в порядку, передбаченому Договором, а у разі сплачених покупцем коштів - вимагати повернення сплаченої за Товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Пунктом 10.3. договору передбачено, що відповідно до п. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди про таку зміну строків позовної давності за вимогами, що пов'язані з виконанням цього договору:
- строк позовної давності до вимог покупця у зв'язку із поставкою товару неналежної якості та іншими недоліками товару складає три роки із дня встановлення покупцем у належному порядку неналежної якості (недоліків) поставленого йому товару;
- строк позовної давності до вимог покупця про стягнення неустойки (штрафу, пені) складає три роки.
Згідно з п. 11.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до « 31» грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Дія договору припиняється достроково у день та час припинення чи скасування в Україні правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з відповідними змінами).
Пунктом 14.8. договору передбачено, що на правовідносини сторін за договором не розповсюджується дія Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та за якістю, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 відповідно.
Відповідно до п. 15.1. договору додатки до цього договору, що є його невід'ємною частиною: додаток № 1 - Специфікація; додаток № 2 - Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару.
Додатком №2 до договору є «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару» у якому визначено вимоги до технічних характеристик товару та встановлено, що товар має відповідати ДСТУ Б В.2.7-272:2011.
В подальшому, 14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» по договору управління майном (активами) від 19.11.2019 б/н, якому присвоєно ІПН 770000029 управитель цілісного майнового комплексу ТОВ "Енергія-Новий Розділ" (далі - покупець) в особі генерального директора Михайльо В.В. та Приватним підприємством «Деко Снаб» (далі - постачальник) в особі директора Міхней А.М. укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №598/НР від 01.09.2022, якою було внесено зміни до п. 3.2., 4.2.2., 4.2.3., 4.2.4., 4.2.5. договору про зміну ціни договору, видалено п. 7.4. договору та відповідно змінено нумерацію п. 7.5. та 7.6. договору, а також викладено додаток №1 до договору (специфікація №1) в новій редакції. Так, відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 викладено пункт 3.2. договору в наступній редакції: « 3.2. Загальна сума договору становить 2038500 грн. (два мільйони тридцять вісім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) гривень, у тому числі ПДВ (20%) - 339750,00 (триста тридцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок)». З наданої до позову копії вказаної додаткової угоди вбачається, що з боку позивача таку угоду підписано генеральним директором Михайльо В.В. 14.10.2022 за допомогою КЕП.
Специфікацією №1, що є додатком до договору (в редакції додаткової угоди №1) визначено, що товар «Фольгоізол ФГ ДСТУ Б.В.2.7-272:2011», виробником якого є ТОВ «Аграрно Комерційна Компанія «Варіант», Україна, постачається у загальній кількості 15750,00 кв.м, загальною вартістю 2038500,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 317625,00 грн.
Як вбачається зі змісту вказаної специфікації № 1, щодо товару передбачено наступні гарантійні умови: товар повинен відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такого товару, крім випадків, визначених у статті 12 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та у відповідних технічних регламентах (п. 1.3. специфікації). Строк поставки: до 20 листопада 2022 року включно. Умови поставки: поставка передбаченого даним договором товару здійснюється постачальником на умовах DDP згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів (редакція 2020 року) - «Інкотермс-2020» та умов поставки передбачених відповідними пунктами договору.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, укладений між сторонами по справі договір поставки від 06.01.2023 р. № 06-01 є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
За положеннями ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно зі ст. 689 ЦК покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №598/НР від 01.09.2022 ПП «Деко Снаб» відвантажено позивачу товар на загальну суму 2038500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:
- видаткова накладна №2 від 01.09.2022 на суму 121000,00 грн.;
- видаткова накладна №4 від 21.10.2022 на суму 676000,00 грн.;
- видаткова накладна №7 від 15.11.2022 на суму 650000,00 грн.;
- видаткова накладна №10 від 12.12.2022 на суму 591500,00 грн.
Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками сторін.
Також в матеріалах справи наявні наступні документи, що підтверджують якість товару:
- сертифікат відповідності, виданий органом з сертифікації ТОВ «ВСЦ «Південтест», який зареєстровано в реєстрі органу з сертифікації №UA0.YT.091714-21 з терміном дії з 17.09.2021 по 16.09.2023 на продукцію «Рулонний гідроізоляційний матеріал Фольгоізол ФГ», який підтверджує відповідність зазначеної продукції, виготовленої ТОВ «Аграрно комерційна компанія «Варіант», вимогам ДСТУ Б В.2.7-272:2011 Фольгоізол. Технічні умови пп. 5.1, 5.4-5.8, 5.10;
- технічний паспорт продукту «Фольгоізол гідроізоляційний марка ФГ», виданий ТОВ «Аграрно комерційна компанія «Варіант», від 18.10.2022 на партію №588.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
В свою чергу отримання покупцем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що на виконання п. 4.1. та 4.2. договору позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у загальній сумі 2038500,00 грн., що підтверджується наступними платіжними документами:
- платіжне доручення №4939 від 05.10.2022 на суму 121000,00 грн.;
- платіжне доручення №4940 від 05.10.2022 на суму 571725,00 грн.;
- платіжне доручення №5305 від 21.10.2022 на суму 3525,00 грн.;
- платіжне доручення №5835 від 11.11.2022 на суму 287625,00 грн.;
- платіжне доручення №5893 від 11.11.2022 на суму 287625,00 грн.;
- платіжне доручення №6267 від 29.11.2022 на суму 575250,00 грн.;
- платіжна інструкція №7107 від 29.12.2022 на суму 191750,00 грн.
Наразі, як випливає з матеріалів справи, 26.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» по договору управління майном (активами) від 19.11.2019 б/н, якому присвоєно ІПН 770000029 управитель цілісного майнового комплексу ТОВ "Енергія-Новий Розділ" (замовник) та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (підрядник) укладено договір про надання послуг з поточного ремонту об'єкту №2208000073 від 26.08.2022 (далі - договір від 26.08.2022), відповідно до п. 1.1. якого на умовах цього договору позивач як замовник доручає, а третя особа як підрядник забезпечує, відповідно до технічного завдання (додаток №1), і умов цього договору, надання послуг з поточного ремонту теплових мереж в м. Новий Розділ Львівської області відповідно до коду ДК 021:2015 45320000-6: Ізоляційні роботи - (надалі - послуги).
Відповідно до п. 1.2. договору від 26.08.2022 підрядник зобов'язується своїми силами та з використанням власного обладнання надати послуги, що обумовлені в договорі та визначені технічним завданням. Підрядник має право залучати до виконання договору третіх осіб - субпідрядників.
Згідно з п. 5.4. договору від 26.08.2022 послуги надаються з матеріалів замовника, перелік яких наведений у технічному завданні.
Пунктом 13.1. договору від 26.08.2022 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до « 31» грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Згідно з п. 18.1 договору від 26.08.2022 додатки до цього договору, що є його невід'ємною частиною: додаток № 1 - Технічне завдання; додаток № 2 - Договірна ціна; додаток № 3 - Акт приймання наданих послуг; додаток № 4 - Довідка про вартість наданих послуг та витрати.
Додатком №1 до договору від 26.08.2022 в рамках надання послуг за договором передбачено виконання робіт з улаштування ізоляційного шару з фольгоізолу на трубопроводах (таблиця 1) та визначено, що замовник здійснює постачання матеріалів, зокрема фольгоізолу у кількості 15696,4119 м.
Вказаний договір підряду від 26.08.2022 з додатками підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
За ствердженнями позивача, в межах виконання вказаного договору від 26.08.2022 позивачем було передано виконавцю в особі БМУ-8 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» матеріали, зокрема фольгоізол ФГ ДСТУ Б В.2.7-272:2011 у загальній сумі 15696 кв.м, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про приймання-передачу матеріалів для теплоізоляції, зокрема:
- згідно акту №1 від 21.09.2022 передано фольгоізолу ФГ 810 кв.м;
- згідно акту №2 від 05.10.2022 передано фольгоізолу ФГ 150 кв.м;
- згідно акту №3 від 25.10.2022 передано фольгоізолу ФГ 470 кв.м;
- згідно акту №4 від 07.11.2022 передано фольгоізолу ФГ 600 кв.м;
- згідно акту №5 від 11.11.2022 передано фольгоізолу ФГ 2140 кв.м;
- згідно акту №6 від 14.12.2022 передано фольгоізолу ФГ 1500 кв.м;
- згідно акту №7 від 26.12.2022 передано фольгоізолу ФГ 1700 кв.м;
- згідно акту №8 від 16.01.2023 передано фольгоізолу ФГ 1000 кв.м;
- згідно акту №9 від 26.01.2023 передано фольгоізолу ФГ 800 кв.м;
- згідно акту №10 від 14.02.2023 передано фольгоізолу ФГ 400 кв.м;
- згідно акту №12 від 17.03.2023 передано фольгоізолу ФГ 860 кв.м;
- згідно акту №14 від 18.04.2023 передано фольгоізолу ФГ 1410 кв.м;
- згідно акту №16 від 08.05.2023 передано фольгоізолу ФГ 2500 кв.м;
- згідно акту №17 від 16.05.2023 передано фольгоізолу ФГ 1356,00 кв.м.
Так, позивач вказує, що в ході виконання третьою особою укладеного з позивачем договору підряду були виявлені обставини щодо передачі позивачем фольгоізолу неналежної якості.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2023 АТ «Укртрансгаз» направило позивачу листа №3105ВИХ-23-79 від 22.05.2023, в якому повідомляє, що в рамках виконання договору від 26.08.2022 було виявлено, що в процесі експлуатації, матеріал (фольгоізол), що був наданий замовником для використання в роботі з метою виконання функції захисту мінеральної вати (від атмосферних опадів, гідроізоляційний захист, тощо) не в повній мірі виконує задану функцію. Оскільки за доволі короткий період часу, в результаті періоду шквальних дощів та поривів вітру було виявлено часткове зривання вищеописаного захисного покриття, що в свою чергу призвело до оголення основного ізоляційного матеріалу. Крім того, у листі зазначено, що раніше, листом 3105 ВИХ-23-26 від 29.03.2023 р. підрядник вже звертався до замовника з проханням вжити відповідних заходів, які передбачали заміну матеріалів на більш придатні та ефективні до даних умов використання. Як зазначено у листі, використання наданого замовником матеріалу (фольгоізолу) не є невиправданим, адже він (матеріал) добре проявив себе в якості захисного екрану, що дозволить зберегти температуру теплоносія що безумовно матиме економічний ефект. Разом з цим, відправником запропоновано замовнику розглянути варіант захисту теплотраси від впливу механічних пошкоджень шляхом закупівлі ефективних захисних матеріалів (оцинкований металевий лист, склотканина, алюмінієвий лист тощо) та ініціювати підписання додаткової угоди, що передбачатиме проведення монтажних робіт по вищеописаному пункту.
04.01.2024 за участю представників замовника ТОВ «Нафтогаз Тепло» - директора філії «Новороздільська ТЕЦ» Г. Гриціва, головного інженера філії «Новороздільська ТЕЦ» Ю. Овсяка, представників підрядника БМФ «Укргазпромбуд» - головний інженер БМУ-4 В. Тиміва, майстра БМУ-4 А. Марія та представника лабораторії сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів В. Черватюка було взято зразки фольгоізолу з траси водопроводу між опорами 25-26, 45-46 для проведення випробувань, про що учасниками було складено та підписано акт відбору зразків фольгоізолу гідгоізоляційного марки ФГ від 04.01.2024.
Як вбачається з акту від 04.01.2024, окрім зазначених вище осіб, акт був підписаний також представником ПП «Деко Снаб» Олександром Олейниковим.
Відповідно до Протоколу випробувань продукції від 14.03.2024 №88-43/П-399, що виконані Лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України на замовлення БМФ «Укргазпромбуд», БМУ-4, об'єкт випробувань - фольгоізол гідроізоляційний марки ФГ ДСТУ Б В.2.7-272-2011 виробника ТОВ «Аграрно комерційна компанія «Варіант», відібраний з партії №598 від 08.12.2022 не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7.-272-2011 для фольгоізолу марки ФГ. Як зазначено в п. 14 протоколу результати випробувань стосуються тільки зразків, підданих випробуванням.
01.04.2024 позивачем направлено відповідачу вимогу №126/1.9-574 від 01.04.2024 про заміну фольгоізолу гідроізоляційного ФГ, у якій позивач на підставі п. 2.7. договору просить протягом 14 календарних днів замінити поставлений фольгоізол неналежної якості у кількості 15750 кв.м. на фольгоізол у кількості 15750 кв.м, який відповідає ДСТУ Б В.2.7-272:2011. Вимога обґрунтована порушенням ПП «Деко Снаб» взятих на себе зобов'язань у зв'язку з поставкою товару неналежної якості. Як зазначено у вимозі, під час виконання робіт з влаштування ізоляційного шару на ділянках теплових мереж з використанням товару відбувалось його відставання, порушення цілісності, розшарування рифленого алюмінієвого шару від пергаміну і т.п. У зв'язку з зазначеним відібрано зразки фольгоізолу гідроізоляційного марки ФГ та проведено його випробування за участі представника ПП «Деко Снаб». Протоколом випробувань продукції від 14.03.2024 №88-34/П-399 встановлено, що зразок відібраного фольгоізолу не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-272-2011 для фольгофізолу марки ФГ. До вимоги додано копії протоколу випробування продукції від 14.03.2024 №88-43/П-399 та акту відбору зразків фольгоізолу гідроізоляційного марки ФГ.
На підтвердження факту направлення вимоги позивачем надано до суду роздруківку з електронної пошти щодо направлення листа темою «Вимога про заміну фольгоізолу гідроізоляційного ФГ» від 24.04.2024 з електронної пошти info@naftogazteplo.com.ua на електронну пошту dekosnab1@gmail.com, а також згрупований список відправлень №03/04/2024 та фіскальний чек АТ «Укрпошта».
Відповідно до висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» №4867 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження за листом головного інженера Будівельно-монтажного управління №4 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» від 02.07.2024 на дослідження експерта було поставлено питання: «Чи відповідає якість рулонного матеріалу, а саме фольгоізолу марки ФГ вимогам відповідає ДСТУ Б В.2.7-272-2011 «Фольгоізол. Технічні умови». Як вбачається з висновку на дослідження було надано і використано:
- лист (без номера і дати) головного інженера Будівельно-монтажного управління № 4 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» AT «Укртрансгаз» Володимира Тиміва.
- копія технічного паспорту продукту. Фольгоізол гідроізоляційний марка ФГ ДСТУ Б В.2.7-272.2011 (ГОСТ 20429-84), сертифікат відповідності UA.YT.091714-21 (дата 08.12.2022, номер партії 598). ТОВ «Аграрно комерційна компанія «Варіант», м. Дніпро (Св. реєстрації. А01 №049118 від 10.10.2008 р. Свідоцтво ПДВ № 100149822).
- копія протоколу випробувань продукції № 88-43/П-399, виданого 14.03.2024 Лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України, м. Львів (Свідоцтво про відповідність системи вимірювань № МО11/23 від 18.01.2023) (далі - Протокол).
За результатом проведених досліджень експерт дійшов наступного висновку: «якісні показники фольгоізолу гідроізоляційного марки ФГ, що виготовлений ТОВ «Аграрно комерційна компанія «Варіант», м. Дніпро, які встановлені за результатами випробувань та зазначені в Протоколі випробувань продукції № 88-43/П-399, що виданий 14.03.2024 Лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України, м. Львів, частково не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7- 272-2011 «Фольгоізол. Технічні умови», які пред'являються до показників якості фольгоізолу марки ФГ».
Відповідно до довідки ТОВ «Нафтогаз Тепло» №126/1.2/1-870 від 29.04.2025 фольгоізол гідроізоляційний, куплений у ПП «Деко Снаб», був переданий АТ «Укртрансгаз» для надання послуг з поточного ремонту теплових мереж в м. Новий Розділ Львівської області, іншого фольгоізолу гідроізоляційного у ТОВ «Нафтогаз Тепло» не було для передачі АТ «Укртрансгаз».
Також у наданій позивачем довідці №126/1.2/1-876 від 30.04.2025 останній підтверджує, що в результаті обстеження в січні 2024 року ділянки теплової мережі в м. Новий Розділ від ТЕЦ до опори №202, було виявлено відсутність ізоляційного шару фольгоізолу, розшарування рифленого алюмінієвого шару від пергаміну, порушення цілісності по всій протяжності обстежуваної ділянки теплової мережі.
Як стверджує позивач, переданий ним фольгоізол третій особі був поставлений відповідачем неналежної якості, а тому саме відповідач повинен відшкодувати вартість такого фольгоізолу марки ФГ у кількості 15750,00 кв.м на загальну суму 2038500,00 грн.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.
У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Відповідно до ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частинами 1, 2 ст. 675 ЦК України визначено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Умова договору щодо якості продукції характеризує предмет купівлі-продажу (поставки) з точки зору придатності до використання за цільовим призначенням. Якість продукції це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції (товарів) і зумовлюють її здатність задовольнити відповідно до свого призначення потреби споживача. Предметом договору купівлі-продажу (поставки) може бути річ тільки належної якості, що обумовлена договором.
Зі змісту наведених норм вбачається, що вимоги щодо якості товару визначаються сторонами в договорі або встановлюються законом. У разі відсутності таких вимог у договорі чи законі на продавця покладається обов'язок передати товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (постанова Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №904/8414/21)
Згідно з ч. 1, 2 ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.
Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 677 ЦК України передбачено, що строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.
У свою чергу, згідно зі статтею 675 ЦК України гарантійний строк, тобто строк протягом якого продавець гарантує якість товару, окремо встановлюється договором або законом.
Таким чином, гарантійний строк експлуатації (гарантії щодо якості товар) є додатковими зобов'язаннями/гарантіями продавця/виробника щодо якості товару під час його експлуатації споживачем/покупцем (п. 50 постанови Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №921/256/24).
Помилковим є ототожнення поняття "строк придатності товару" з "гарантійним строком експлуатації", що за своєю правовою суттю та юридичним змістом є різними поняттями. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 911/1249/22.
При цьому відсутні також підстави для ототожнення поняття "строк придатності товару" (строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням) з "гарантійним строком" (строк протягом якого продавець гарантує якість товару), адже передбачений статтею 677 ЦК України строк придатності та зберігання товару не є одним з видів гарантії щодо якості товару в розумінні статті 675 УК України.
Ключовою відмінністю у наведених поняттях є те, що гарантійний строк пов'язаний з якістю та функціональністю товару, а термін придатності - з його споживчою придатністю та безпекою споживання. Термін придатності визначає протягом якого періоду часу товар (продукт) зберігає свої споживчі властивості, тоді як гарантійний строк - це період, протягом якого виробник гарантує стабільність показників якості та зобов'язується безкоштовно ремонтувати або замінювати дефектний товар. (п. 52-53 постанови Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №921/256/24).
Відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно з ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Частиною 3 ст. 678 ЦК України передбачено, що якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Отже, зазначеною нормою передбачено альтернативні обов'язки продавця в разі передання покупцеві товару неналежної якості, що полягають в обов'язку боржника - продавця вчинити на користь кредитора - покупця одну з кількох дій, передбачених цією нормою закону із наділенням кредитора правом вибору предмета виконання, зі здійсненням якого відповідне зобов'язання стає визначеним. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 922/2054/24, від 20.05.2025 у справі №910/138/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Згідно з ч. 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Отже, за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 679 Цивільного кодексу України, відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації) (частина друга статті 679 Цивільного кодексу України), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 679 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2019 року у справі № 904/5002/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 927/787/19, від 29 липня 2021 року у справі № 904/5217/19.
Частиною 1 ст. 680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 680 ЦК України якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.
Згідно з ст. 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Відповідно до ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Згідно з ч. 2 ст. 688 ЦК України якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.
Верховний Суд зазначає, що законодавець пов'язує повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу з активними діями покупця. Зокрема, статтею 688 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. (п. 8.31. постанови ВС від 16.04.2024 у справі №910/3649/23).
Отже, вимагати відшкодування вартості товару або його заміни покупець має право лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними (постанова Верховного Суду від 07 вересня 2023 року у справі № 910/7195/21).
Для застосування частини другої статті 678 Цивільного кодексу України покупець, який вимагає повернення сплаченої за неякісний товар грошової суми, важливим є встановлення: чи має місце істотне порушення вимог щодо якості товару, зокрема, чи були наявні у товарі недоліки, які виявилися неодноразово або з'явилися знову після їх усунення. Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 921/765/20, а також у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 910/10585/23, в якій суд касаційної інстанції зазначив про те, що покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або його заміни відповідно до частини другої статті 678 Цивільного кодексу України лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними.
Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 268 ГК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб.
Частиною 8 ст. 269 ГК України визначено, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів
Враховуючи вище викладене, саме на позивача покладається обов'язок доведення того, що недоліки товару, поставленого відповідачем на виконання умов договору №598/НР від 01.09.2022, мають характер прихованих та не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці.
Так, за умовами договору передбачено поставку на умовах DDP (Інкотермс 2020), що визначає момент виконання постачальником зобов'язання з поставки товару до складу покупця. Виходячи зі змісту цієї умови та положень статті 664 ЦК України обов'язок постачальника передати товар вважається виконаним у момент фактичного вручення у погодженому пункті доставки: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, буд. 23. Наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних свідчать про прийняття позивачем поставленого з боку відповідача фольгоізолу без зауважень щодо якості товару, що узгоджується з умовами п. 5.3, 5.4 договору, протилежного матеріали справи не містять. Адже за умовами п. 5.6. договору у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності покупець повинен був негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомити про це постачальника. У такому випадку мав бути складений акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, повинні бути зазначені строки їх усунення постачальником. Матеріали справи не містять відповідних актів виявлених недоліків.
До того ж надання відповідачем разом з товаром сертифікату відповідності та технічного паспорту на товар свідчить про належне виконання відповідачем умов п. 5.8 договору. Так, в матеріалах справи наявний сертифікат відповідності, виданий органом з сертифікації ТОВ «ВСЦ «Південтест», який зареєстровано в реєстрі органу з сертифікації №UA0.YT.091714-21 з терміном дії з 17.09.2021 по 16.09.2023 на продукцію «Рулонний гідроізоляційний матеріал Фольгоізол ФГ», який підтверджує відповідність зазначеної продукції, виготовленої ТОВ «Аграрно комерційна компанія «Варіант», вимогам ДСТУ Б В.2.7-272:2011 Фольгоізол. Технічні умови пп. 5.1, 5.4-5.8, 5.10. Докази недійсності зазначеного сертифікату в матеріалах справи відсутні.
Стверджуючи про факт постачання відповідачем товару неналежної якості, позивач посилається на акт відбору зразків фольгоізолу гідроізоляційного марки ФГ від 04.01.2024; протокол випробувань продукції від 14.03.2024 №88-43/П-399 та висновок експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» №4867 від 02.07.2024. Як стверджує позивач, при передачі фольгоізолу від відповідача до позивача та від позивача до третьої особи не можливо було виявити невідповідність фольгоізолу ДСТУ Б В.2.7-272-2011 при прийнятті товару, недоліки поставлено товару були виявлені лише при лабораторному дослідженні. На думку позивача, оскільки договором не встановлено гарантійний строк, а тому в даному випадку діє правило двох років (ч. 1, 2 ст. 680 ЦК України), відтак, ним виявлено невідповідність якості поставленого відповідачем фольгоізолу в межах дворічного гарантійного строку.
Судом встановлено, що за п. 2.2. договору інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару визначена у додатку №2 до договору. Так, додатком №2 передбачено, що товар повинен відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такого товару, крім випадків, визначених у статті 12 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та у відповідних технічних регламентах (п. 1.3. специфікації).
Відповідно до п. 5.5. договору прийом товару покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів згідно специфікації, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару.
За такого, суд дійшов висновку, що сторонами не визначено у договорі конкретну тривалість гарантійного строку на даний вид товару.
Разом з цим, пунктом 14.8. договору передбачено, що на правовідносини сторін за договором не розповсюджується дія Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та за якістю, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 відповідно.
До того ж доводи позивача про неналежну якість поставленого відповідачем фольгоізолу обумовлені не самостійним виявленням такого факту, а доводами третьої особи АТ «Укртрансгаз» в листі №3105ВИХ-23-79 від 22.05.2023. При цьому у вказаному листі міститься зазначення про попередній лист третьої особи, а саме лист № 3105 ВИХ-23-26 від 29.03.2023 р., яким підрядник вже звертався до замовника з проханням вжити відповідних заходів, які передбачали заміну матеріалів на більш придатні та ефективні до даних умов використання. Вказане свідчить про те, що позивачу ще було відомо про певні недоліки переданого ним фольгоізолу третій особі ще з березня 2023 року. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'явлена відповідачу вимога №126/1.9-574 від 01.04.2024 про заміну фольгоізолу лише 01.04.2024, тобто майже через рік від того дня, коли він вперше дізнався про недоліки фольгоізолу. Жодних актів про виявлені недоліки з боку позивача на протязі періоду з моменту поставки товару до квітня 2024 року не складались. Як стверджує позивач, він дізнався про невідповідність поставленого відповідачем товару вже після його монтажу третьою особою у 2023 році. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було у розумний строк повідомлено про це відповідача, та не було складено акт виявлених недоліків товару. Документ, у якому визначені недоліки товару, які виявлено в результаті обстеження, що відбулося у січні 2024 - довідку ТОВ «Нафтогаз Тепло» №126/1.2/1-876 від 30.04.2025, було складено позивачем одноособово майже через два роки від дати виявлення недоліків товару. Відтак, судом критично оцінюються доводи позивача про те, що ним у розумний строку було заявлено відповідачу про виявлені недоліки в якості поставленого фольгоізолу гідроізоляційного марки ФГ, оскільки, враховуючи досить значний час 1,5 року перебування товару у володінні позивача, суттєвими обставинами є дотримання позивачем умов зберігання і правил використання товару, який має специфічні особливості - матеріал для ізоляції.
Крім того суд зазначає, що подані позивачем акт відбору зразків фольгоізолу гідроізоляційного марки ФГ від 04.01.2024; протокол випробувань продукції від 14.03.2024 №88-43/П-399; висновок експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» №4867 від 02.07.2024 не можуть бути належними та достовірними доказами постачання відповідачем товару неналежної якості з огляду на таке.
По-перше, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт того, що саме поставлений відповідачем фольгоізол гідроізоляційний марки ФГ був переданий позивачем третій особі для виконання підрядних робіт за договором про надання послуг з поточного ремонту об'єкту №2208000073 від 26.08.2022. Як випливає зі змісту актів про приймання-передачу матеріалів для теплоізоляції ТОВ «Нафтогаз Тепло» було передано виконавцю (третій особі) за договором №2208000073 від 26.08.2022 фольгоізол ФГ ДСТУ Б.В.2.7-272-2011 у загальній кількості 15696 кв.м, зауваження до якості та кількості товару відсутні. Інших відомостей, що дали б можливість визначити походження фольгоізолу (не вказано постачальника, виробника, дата або номер партії товару тощо) в актах не зазначено, також акти не містять жодних ідентифікуючих ознак фольгоізолу, поставленого відповідачем. Доводи позивача про те, що іншого фольгоізолу у позивача не було, не підтверджені належними і допустимими доказами.
По-друге, на думку суду, з боку позивача не дотриманий був порядок відбору зразків. Так, зі змісту акту відбору зразків від 04.01.2025 випливає, що при відборі зразків був присутній представник відповідача - Олександр Олейников, який підписав акт без зауважень. Разом з цим, позивач вказує, що для дослідження відбиралися зразки з різних частин та партій товару, поставленого відповідачем.
Водночас, відповідачем заперечується не тільки факт участі його представника під час відбору зразків 04.01.2025, але й наявність трудових відносин між ПП «Деко Снаб» та О. Олейниковим, на підтвердження чого відповідачем подано до суду довідки №57 від 02.07.2025 та №58 від 02.07.2025. Як вбачається з довідки ПП «Деко Снаб» №57 від 02.07.2025, що надана відповідачем на виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2025, Олександр Олейников не перебував у трудових відносинах з ПП «Деко Снаб», в тому числі станом на 04.01.2024 (дату складання акту відбору зразків). Крім того, на підтвердження факту відсутності трудових відносин з О. Олейниковим, відповідачем подано до суду довідку №58 від 02.07.2025 щодо кількості штатних працівників станом на 04.01.2024, зі змісту якої вбачається, що станом на 04.01.2024 на ПП «Деко Снаб» працевлаштовані три особи: Міхней А. М. - директор, Мостовий М.І. - слюсар-ремонтник. Маляренко К.С. - зварник.
У свою чергу позивачем не було надано інших доказів на підтвердження участі уповноваженого представника відповідача у відборі зразків 04.01.2025.
Відтак, позивачем не подано до суду доказів здійснення відбору зразків фольгоізолу за участі представника відповідача. За таких обставин, суд зазначає, що результати дослідження товару відібраних за відсутності представника постачальника судом не приймаються, оскільки у суду відсутні можливість встановити, що відбір зразків здійснювався саме з поставлених відповідачем партій товару та з дотриманням встановлених вимог щодо здійснення такого відбору.
По-третє, як вбачається з матеріалів справи, висновок експерта №4867 від 02.07.2024 та випробування продукції, результати якого відображені в протоколі від 14.03.2024 №88-43/П-399, здійснені на основі зразків, що були відібрані згідно акту відбору зразків фольгоізолу гідроізоляційного марки ФГ від 04.01.2024. Судом встановлено, що за результатом дослідження відібраних зразків Лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покрить трубопроводів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України, на замовлення БМФ «Укргазпромбуд», БМУ-4, відібраний з партії №598 від 08.12.2022 не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7.-272-2011 для фольгоізолу марки ФГ, при цьому результати випробувань стосуються тільки зразків, підданих випробуванням, що відображено в протоколі випробувань продукції від 14.03.2024 №88-43/П-399. У свою чергу, дані досліджень відібраних зразків, що відображені у протоколі випробувань продукції від 14.03.2024 №88-43/П-399 були використані при здійсненні експертизи Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», за результатом якої було складено висновок експерта №4867 від 02.07.2024, яким встановлено, що показники фольгоізолу марки ФГ, що зазначені в протоколі випробувань продукції № 88-43/П-399 від 14.03.2024 частково не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-272-2011 «Фольгоізол. Технічні умови», які пред'являються до показників якості фольгоізолу марки ФГ.
Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що протоколом випробувань продукції від 14.03.2024 №88-43/П-399 та висновком експерта №4867 від 02.07.2024 встановлено лише часткову невідповідність вимогам ДСТУ Б В.2.7-272-2011 технічних характеристик фольгоізолу марки ФГ лише партії №598 від 08.12.2022, а не всього фольгоізолу, що використовувався третьою особою під час виконання підрядних робіт.
Стосовно наданого позивачем до позову висновку експерта №4867 від 02.07.2024 сілд зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Як було зазначено вище, висновок експерта №4867 від 02.07.2024 було подано до суду позивачем разом з позовною заявою. Водночас, вказаний висновок було виконано не на замовлення позивача, а на замовлення третьої особи - АТ «Укртрансгаз», про що зазначено у висновку. Крім того, у висновку не зазначено, що він підготовлений для подання до суду. Більш того, слід зазначити, що предметом дослідження був не безпосередньо поставлений відповідачем позивачу фольгоізол, а дослідження здійснювалось на підставі листа (без номера і дати) головного інженера Будівельно-монтажного управління № 4 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» AT «Укртрансгаз» Володимира Тиміва, копії технічного паспорту продукту « Фольгоізол гідроізоляційний марка ФГ ДСТУ Б В.2.7-272.2011 (ГОСТ 20429-84), сертифікат відповідності UA.YT.091714-21 (дата 08.12.2022, номер партії 598). ТОВ «Аграрно комерційна компанія «Варіант», м. Дніпро (Св. реєстрації. А01 №049118 від 10.10.2008 р. Свідоцтво ПДВ № 100149822)» і копії протоколу випробувань продукції № 88-43/П-399.
За таких обставин, судом було встановлено, що висновок експерта №4867 від 02.07.2024 його не відповідає вимогам ч. 3 ст. 98 та ч. 1, 5 ст. 101 ГПК України, а тому є неналежним доказом у даній справі.
Таким чином, на підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами здійснення відповідачем поставки за спірним договором фольгоізолу марки ФГ неналежної якості.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що для виникнення у постачальника обов'язку повернути сплачену за товар суму мають бути одночасно доведені: (1) факт невідповідності саме поставленої партії (належна ідентифікація одиниць та фіксація конкретних дефектів із вимірюваними параметрами); (2) момент виникнення недоліків - на момент передачі товару, а не внаслідок транспортування чи зберігання у покупця; (3) істотність недоліку у значенні ст. 678 ЦК України; (4) дотримання договірного порядку приймання і належної фіксації відхилень. Надані позивачем матеріали цих критеріїв не підтверджують.
Більш того, під час розгляду справи по суті позивач зазначив, що поставлений відповідачем фольгоізолу марки ФГ майже весь вже використаний, вказати про кількість залишків у наявності позивач не зміг. На думку суду, така ситуація, в якій позивач, який використав поставлений відповідачем товар у своїй господарській діяльності, також вимагає відшкодувати вартість в повному обсязі такого товару, не відповідає таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).
За таких обставин, з огляду на усе вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування наслідків ст. 678 ЦК України та покладення на відповідача обов'язку з повернення позивачу сплаченої ним вартості поставленого товару в повному обсязі на заявлену суму.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Визначення поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.
Згідно ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
В ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Відповідний правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.
Враховуючи те, що судом встановлено необґрунтованість позовних вимог, відповідно відсутні підстави для застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог.
Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим доводам сторін, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду.
Разом з тим, суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам учасників спору, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності та обставини справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
З огляду на те, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету не підлягають відшкодуванню відповідачем.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (04116,м. Київ, вул. Шолуденка, 1; e-mail: info@naftogazteplo.com.ua; код ЄДРПОУ 42399765) до Приватного підприємства "Деко Снаб" (54030, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 18, кв. 163; e-mail: dekosnab1@gmail.com; код ЄДРПОУ 40475330), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; e-mail: forletter@utg.ua; код ЄДРПОУ 30019801), про стягнення заборгованості в сумі 2038500,00 грн. відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 26.11.2025 року з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості.
Суддя Л.М. Ільєва