ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
попереднього засідання
м. Київ
19.11.2025Справа № 910/9492/25
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
Помічник (за дорученням судді) Голишева У.І.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників:
від боржника - Зозуля В.М.,
керуючий реструктуризацією - Іванков В.М.,
вільний слухач - ОСОБА_2
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Встановлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання суду відомостей про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування заявника у місті Києві станом на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
До суду від заявника надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.08.2025.
18.08.2025 Господарським судом міста Києва здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реструктуризацією боргів боржника.
19.08.2025 судом отримано довідку, згідно з якою автоматизованою системою обрано кандидатуру арбітражного керуючого Іванкова Володимира Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 773 від 15.04.2013).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 19.09.2025.
03.09.2025 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Іванкова В.М. про участь у справі про неплатоспроможність.
16.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання арбітражного керуючого Іванкова В.М. про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2025 відкрито провадження у справі у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 77221 від 22.09.2025р. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Іванкова Володимира Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 773 від 15.04.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 19.11.2025.
10.10.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника на суму 560 000,00 грн.
13.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення по справі від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
20.10.2025 до суду надійшла заява керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Іванкова В.М. про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 прийнято заяву ОСОБА_3 про визнання кредитором боржника на суму 560 000,00 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
20.10.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника на суму 900 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 прийнято заяву ОСОБА_4 про визнання кредитором боржника на суму 900 000,00 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
24.10.2025 до суду надійшло повідомлення по справі від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
27.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника на суму 686 806,74 грн.
30.10.2025 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято заяву ОСОБА_5 про визнання кредитором боржника на суму 686 806,74 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
03.11.2025 до суду від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Іванкова В.М. надійшли відомості про результати розгляду заяв із кредиторськими вимогами до ОСОБА_1
18.11.2025 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією надійшли відомості про результати розгляду вимог кредиторів.
19.11.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи.
19.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_3 про проведення судового засідання без участі кредитора.
19.11.2025 до суду надійшли клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Іванкова В.М. про витребування доказів у Головного управління ДПС у м. Києві та Акціонерного товариства «Універсал Банк».
У судове засідання, призначене на 19.11.2025, з'явилися представник боржника та керуючий реструктуризацією. Заявлені кредитори у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Дослідивши клопотання ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи, судом встановлено наступне.
Так, вказане клопотання мотивовано тим, що у представника ОСОБА_5 адвоката Горбаєнко А.С. відсутня об'єктивна можливість прибути у судове засідання для особистої участі у ньому, у зв'язку з чим заявник просить суд відкласти розгляд справи та забезпечити участь представника заявленого кредитора у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.
Суд зазначає, що явка заявлених кредиторів/їх представників у попереднє засідання судом обов'язковою не визнавалася. Крім того, представником ОСОБА_5 не наведено будь-яких підстав, обгрунтованих відповідними доказами, для відкладення розгляду справи, а також не зазначено обставин, які перешкоджають суду провести попереднє засідання.
З огляду на викладене, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у матеріалах справи документами у судовому засіданні без участі заявлених кредиторів та їх представників, які не з'явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду судом заяв із кредиторськими вимогами до ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно зі ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
У судовому засіданні, що відбулось 19.11.2025, судом розглянуто заяви про визнання кредиторських вимог до боржника, за результатом чого визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягають:
ОСОБА_3
Заява ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника на суму 560 000,00 грн. надійшла до суду 10.10.2025, тобто подана у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обгрунтована наступним.
19.11.2020 між ОСОБА_3 (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір безвідсоткової позики № 19-11/20 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику безвідсоткову позику, а останній зобов'язується повернути позику на умовах, визначених даним Договором.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що грошові кошти надаються Позичальнику на поворотній основі.
Відповідно до п. 2.1 Договору сума позики за даним Договором становить 560 000,00 грн.
Позика надається Позичальнику на безвідсотковій основі (п. 2.2 Договору).
Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 Договору Позикодавець зобов'язаний надати позику у вказаному в п. 2.1 даного Договору розмірі в день підписання даного Договору. Позика надається Позикодавцем у готівковому вигляді у розмірі, передбаченому п. 2.1 даного Договору. Факт передачі Позикодавцем позики та отримання її Позичальником підтверджується відповідною розпискою.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що строк надання позики Позичальнику становить 3 роки з 19.11.2020 по 10.11.2023 включно.
Відповідно до п. 5.1 Договору Позичальник зобов'язується повернути суму позики в повному розмірі до 19.11.2023 включно в готівковому вигляді або в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок Позичальника.
Позика повертається як одним платежем у повному розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору, так і частинами в межах розміру, встановленого в п. 2.1 цього Договору, до настання терміну, вказаного у п. 4.1 Договору.
Згідно з п. 6.1 Договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до розписки від 19.11.2020, підписаної ОСОБА_1 , боржник у відповідності до умов Договору безвідсоткової позики № 19-11/20 від 19.11.2020 отримала у борг від ОСОБА_3 , грошові кошти в розмірі 560 000,00 грн. та зобов'язується повернути отриману позику в повному розмірі до 19.11.2023 року включно.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.
Правовідносини, що виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , регулюються приписами параграфом 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За викладеною в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 740/2904/17-ц правовою позицією договір позики, укладений у письмовій формі, є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-63цс13), 2 липня 2014 року (справа № 6-79цс14), 11 листопада 2015 року (справа № 6-1967цс15).
Крім того, наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про невиконання боржником свого обов'язку, в тому числі і щодо повернення боргу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.02.2011 у справі №6-2573св10. Якщо кредитор відмовляється повернути боргову розписку або видати свою розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.
Тобто, наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про невиконання грошового зобов'язання боржником щодо повернення суми позики.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на те, що сторони умовами договорів позики передбачили порядок повернення позики в загальній сумі 560 000,00 грн. до 19.11.2023, а доказів повернення позики до суду ОСОБА_1 не надано, суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов'язання за Договором безвідсоткової позики № 19-11/20 від 19.11.2020 настав.
Згідно з повідомленням керуючого реструктуризацією заявлені кредитором грошові вимоги визнані у повному обсязі.
Враховуючи, що заявлені ОСОБА_3 кредиторські вимоги є обгрунтованими та документально підтвердженими, а також не спростованими боржником, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 560 000,00 грн. з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю визнанню також підлягають судові витрати кредитора в розмірі 6 056,00 грн.
ОСОБА_4
Заява ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника на суму 900 000,00 грн. надійшла до суду 20.10.2025, тобто подана у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обгрунтована наступним.
30.08.2021 між ОСОБА_4 (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено договір позики у формі розписки, згідно з якою ОСОБА_1 отримано у борг від ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 900 000,00 грн. Отриману позику ОСОБА_1 зобов'язалася повернути ОСОБА_4 в повному обсязі до 30.08.2022 року без відсотків.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.
Правовідносини, що виникли між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 регулюються приписами параграфом 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За викладеною в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 740/2904/17-ц правовою позицією договір позики, укладений у письмовій формі, є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-63цс13), 2 липня 2014 року (справа № 6-79цс14), 11 листопада 2015 року (справа № 6-1967цс15).
Крім того, наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про невиконання боржником свого обов'язку, в тому числі і щодо повернення боргу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.02.2011 у справі №6-2573св10. Якщо кредитор відмовляється повернути боргову розписку або видати свою розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.
Тобто, наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про невиконання грошового зобов'язання боржником щодо повернення суми позики.
З огляду на викладене, дослідивши зміст наданої кредитором розписки від 30.08.2021, суд дійшов висновку про укладення між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 договору позики. При цьому, суд зазначає, що укладений між вказаними фізичними особами договір позики містить всі істотні умови, зокрема, щодо розміру позики, умов передачі грошових коштів та строків повернення позики.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на те, що сторони в укладеному договорі позики передбачили порядок повернення позики в загальній сумі 900 000,00 грн. до 30.08.2022, а доказів повернення позики до суду ОСОБА_1 не надано, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання за вказаним договором позики, укладеним у формі розписки, настав.
Згідно з повідомленням керуючого реструктуризацією заявлені кредитором грошові вимоги визнані у повному обсязі.
Враховуючи, що заявлені ОСОБА_4 кредиторські вимоги є обгрунтованими та документально підтвердженими, а також не спростованими боржником, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_4 кредитором боржника на суму 900 000,00 грн. з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю визнанню також підлягають судові витрати кредитора в розмірі 6 056,00 грн.
ОСОБА_5
Заява ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника на суму 686 806,74 грн. надійшла до суду 27.10.2025 (була відправлена засобами поштового зв'язку 21.10.2025), тобто подана у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обгрунтована наступним.
Як зазначає кредитор, 05.10.2021 між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір оренди нерухомого майна (об'єктом оренди були приміщення, котрі належать заявнику на праві власності).
При цьому, боржником були порушені умови договору оренди в частині сплати орендної плати, використання приміщення, а також його звільнення після направлення 17.08.2022 кредитором повідомлення про одностороннє розірвання договору, у зв'язку з чим ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2023 по справі № 914/2446/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, позов ФОП ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 337 370,57 грн. орендної плати, 198 178,22 грн. неустойки, 62 357,73 грн. пені, 4 433,96 грн. 3 % річних, 13 997,26 судового збору.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В. від 09.06.2023 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 30.05.2023 по справі № 914/2446/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 337 370,57 грн. орендної плати, 198 178,22 грн. неустойки, 62 357,73 грн. пені, 4 433,96 грн. 3 % річних, 13 997,26 грн. судового збору.
Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2023 по справі № 914/2446/22 стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_5 витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 69 707,83 грн.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2023 по справі № 914/2446/22 скасовано частково. Прийнято нове додаткове рішення, яким стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 30 000,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В. від 09.06.2023 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 30.05.2023 по справі № 914/2446/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Також, додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 по справі № 914/3113/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2023, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 469,00 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ОСОБА_5 у поданій заяві не вказано щодо погашення заборгованості боржником у межах відкритих виконавчих проваджень. Від боржника, у свою чергу, до суду не надходили докази погашення заявленої заборгованості або аргументи на її спростування.
Згідно з повідомленням керуючого реструктуризацією заявлені кредитором грошові вимоги визнані у повному обсязі.
З огляду на викладене, враховуючи безспірність заявлених кредитором грошових вимог до ОСОБА_1 , оскільки вони підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_5 кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 686 806,74 грн. з віднесенням 426 270,79 грн. до вимог другої та 260 535,95 грн. - третьої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю визнанню також підлягають витрати кредитора по сплаті судового збору в розмірі 6 056,00 грн.
При цьому, судом враховано, що кредитором у прохальній частині поданої заяви допущено арифметичну описку в загальній сумі заявлених вимог, а саме: зазначено 691 651,54 грн. замість вірної 692 862,74 грн., що розраховується шляхом складання указаних кредитором складових частин заявленої заборгованості.
Враховуючи, що подані керуючим реструктуризацією клопотання про витребування доказів зареєстровані канцелярією суду менше ніж за годину до судового засідання, суд був позбавлений об'єктивної можливості ознайомитися з ними та надати їм відповідну оцінку, у зв'язку з чим вказані клопотання арбітражного керуючого Іванкова В.М. будуть розглянуті судом у наступному судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредитором у справі № 910/9492/25 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 566 056,00 грн., з яких 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 560 000,00 грн. - вимоги другої черги;
- ОСОБА_4 з грошовими вимогами на суму 906 056,00 грн., з яких 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 900 000,00 грн. - вимоги другої черги;
- ОСОБА_5 з грошовими вимогами на суму 692 862,74 грн., з яких 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 426 270,79 грн. - вимоги другої черги, 260 535,95 грн. - вимоги третьої черги.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Встановити дату проведення зборів кредиторів: 01.12.2025.
4. Керуючому реструктуризацією боргів боржника у строк до 10.12.2025 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.
5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 17.12.2025 о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7.
6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Повний текст ухвали складено 28.11.2025
Суддя Д.В. Мандичев