номер провадження справи 19/162/25
28.11.2025 Справа № 908/2975/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2975/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Б.Т.А. ГРУП» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, буд. 1/3, ідентифікаційний код 3887109
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-а, каб. 8, ідентифікаційний код 40308189)
про стягнення 291 400,80 грн
До Господарського суду Запорізької області через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вх. № 3267/08-07/25 від 24.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Б.Т.А. ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення 291 400,80 грн заборгованість за договором поставки № 0432-СК-Д від 09.05.2024.
Позов обґрунтовано приписами ст.ст. 525, 526, 462 ЦК України, ст.193 ГК України та мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань з відпуску паливно-мастильних матеріалів, за попередньо оплаченими стягувачем, однак непогашеними боржником скретч-картами (талони) на дизпаливо на суму 291 400,80 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.09.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2975/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Оскільки предметом спору у даній справі є зокрема стягнення з відповідача суми в розмірі 291 400,80 грн і справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, дана справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Б.Т.А. ГРУП» до ТОВ “ІНКАМ ФІНАС» про стягнення з 291 400,80 грн заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2975/25, присвоєно справі номер провадження 19/162/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; запропоновано відповідачу подати до суду не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи (з описом вкладення). Суд також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/2975/25 від 29.09.2025, до електронного кабінету відповідача 30.09.2025, 03:24.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).
Отже, отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов'язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІКС.
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи №908/2975/25 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 28.11.2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Б.Т.А. ГРУП» (Покупцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальником, відповідачем у справі) 09.05.2024 укладений договір поставки № 0423-СК-Д (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору Постачальник прийняв на себе зобов'язання передати Позивачу у власність товари, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти товар. Найменування та кількість товару зазначається в накладних на товар.
Відповідно до п. 1.5. Договору, відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картами) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що товар вважається переданим постачальнику і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Згідно з п. 3.1 Договору - ціна 1 літра Товару: згідно накладних на товар.
Загальна сума договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними (п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору умови оплати: оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на товар.
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довірчими особами Покупця скетч-картки (п. 5.2.1 Договору).
Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого обов'язки сторін по погашених скетч-картах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скетч-карті (п. 5.2.2 Договору).
Згідно із п.6.3 Договору Постачальник зобов'язується забезпечити поставку товарів у строки, встановлені Договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленими розділом 2 Договору.
Згідно з п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
Відповідно до п. 10.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони. Договір укладений на 1 рік. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах.
На виконання умов договору відповідачем надані позивачу видаткові накладні №0001/0001077 від 10.05.2024 та № 0001/0003130 від 05.09.2024 на придбання Товару: дизельне паливо у кількості 10000,00 літрів на загальну вартість 485 100,00 грн.
Позивачем вартість товару оплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 1901 від 09.05.2024 та № 2002 від 04.09.2024.
За Специфікацією 0001/0001077-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 10.05.2024 позивачу передано скретч-картки на дизельне пальне: номіналом 15 літрів у кількості 60 шт. на 900,00 літрів, номіналом 20 літрів у кількості 55 шт. на 1100,00 літрів, номіналом 60 літрів у кількості 50 шт. на 3000,00 літрів.
За Специфікацією 0001/0003130-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 05.09.2024 позивачу передано скретч-картки на дизельне пальне: номіналом 30 літрів у кількості 78 шт. на 2340,00 літрів, номіналом 40 літрів у кількості 14 шт. на 560,00 літрів, номіналом 60 літрів у кількості 35 шт. на 2100,00 літрів.
Позивачем за скретч-картками отриманий від відповідача товар на загальну кількість 3200,00 літрів на загальну вартість 193 699,20 грн.
За поясненнями позивача, з жовтня 2024 року АЗС Відповідача припинили відпуск товару - дизельного пального за скретч-картами Відповідача. На теперішній час всі АЗС відповідача зачинені та не працюють, тому Покупець не в змозі отримати придбаний у відповідача товар у повному обсязі.
Станом на 28.08.2025 відповідач мав зобов'язання передати Позивачу товар за невикористаними скретч-картами у кількості 6800,00 літрів на загальну суму 291 400,80 грн.
Оскільки ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» такий обов'язок не виконало, ТОВ «Б.Т.А. ГРУП», на підставі п. 6.2 Договору, направило повідомлення № 0044/25 від 28.08.2025 про розірвання Договору поставки № 0423-СК-Д від 09.05.2024 та з вимогою не пізніше 08.09.2025 повернути ТОВ «Б.Т.А. ГРУП» грошові кошти, сплачені за неотриманий товар, у розмірі 291 400,80 грн. Відповідачем лист отриманий 08.09.2025, що підтверджується роздруківкою статусу відстеження відправлення з інтернет-ресурсу Укрпошта.
Відповіді на вимогу відповідач не надав, грошові кошти позивачу не повернув
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за попередньо оплаченими паливними картками у визначені договором спосіб та строк і, як наслідок, неповернення суми передплати, стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (тут і надалі - приписи якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин сторін) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського Договору поставки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (зі змінами) затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (АЗС), абзац 2 п. 3 Правил.
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери, п. п. 10.3.3.1; заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП, п.п.10.3.3.2.
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, то покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже у розумінні приписів наведеної норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передплати за непоставлений товар. Право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання - повернути кошти.
Відповідачем з урахуванням ст. ст. 73, 76, 77, 80 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів повного виконання умов договорів поставки, доводи та докази наведені позивачем в обґрунтування позову не спростовані.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови Договору щодо поставки товару у повному обсязі у визначений строк, оскільки позивачем не отримано товар за попередньо оплаченими скетч-талонами на суму 291 400,80 грн, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 291 400,80 грн за пальне, вартість якого сплачена, але не поставлена.
Враховуючи вищенаведене, суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 291 400,80 грн заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт, або підстав для звільнення від такого обов'язку, не надав.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи, що позов подано через підсистему “Електронний суд» та приписи ст. 4 Закону України “Про судовий збір», з урахуванням коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в розмірі 3 496,81 грн.
Керуючись ст. ст. 11-15, 73-80, 86, 91, 129, 195, 210, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-а, каб. 8, ідентифікаційний код 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Б.Т.А. ГРУП» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, буд. 1/3, ідентифікаційний код 3887109) - 291 400 (двісті дев'яносто одну) грн 80 коп. основного боргу та 3 496 (три тисячі чотириста дев'яносто шість) грн 81 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 28.11.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.