вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі
"28" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 910/12384/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України, м. Київ, код ЄДРЮОФОПтаГФ: 00034039
до відповідача "M adler D" LTD, Hreljici 24/A, hr-52206, Marcana, Republic of Croatia
про стягнення коштів у розмірі 53 940,63 євро,
Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до "M adler D" LTD про стягнення коштів у розмірі 53 940, 63 євро.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, а саме: подати підтвердження про наявність у нього чи іншої особи оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви та надати докази підтвердження підсудності справи.
13.10.2025 через підсистему «Електронний суд» Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 матеріали справи № 910/12384/25 за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до "M adler D" LTD про стягнення коштів у розмірі 53 940,63 євро, з усіма додатками, передано за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 головуючим суддею для розгляду справи № 910/12384/25 визначено суддю Андрейчука Л.В.
Позов заявлено з посиланням на статті 509, 525, 526, 530, 538, 626, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, статті 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.
Із матеріалів позовної заяви встановлено, що спір між сторонами виник з відносин виконання контракту, одним із учасників якого є іноземний суб'єкт господарювання - "M adler D" LTD, Hreljici 24/A, hr-52206, Marcana, Republic of Croatia.
Згідно з ч. 6 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.
Згідно зі ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, цей Закон застосовується, зокрема, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.
Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода визначається як угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Судом встановлено, що між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та "M adler D" LTD, Hreljici 24/A, hr-52206, Marcana, Republic of Croatia було укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції оборонного призначення № 52-23 від 11.12.2023.
Однак, із пунктів 11.1-11.2 контракту вбачається, що сторони погодили наступне: спори, що виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, спочатку вирішуються сторонами шляхом переговорів, консультацій та обміну листами, через офіційні електронні поштові скриньки сторін, які зазначені у пункті 14 цього контракту. Про отримання листів Сторони зобов'язуються підтверджувати їх отримання шляхом надсилання листа-підтвердження у відповідь, а також у разі якщо сторони не досягли згоди протягом 30 (тридцяти) календарних днів, спори (розбіжності) вирішуються відповідно до Арбітражного регламенту Віденського міжнародного арбітражного центру Федеральної палати економіки Австрії (Віденський регламент) одним або трьох арбітрів, призначених відповідно до цих правил, відповідно до чинного законодавства Австрії. Мовою арбітражу є англійська. Застосовується Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
Таким чином, підписавши договір, в якому міститься арбітражне застереження, сторони фактично погодились з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що виникають із контракту № 52-23 від 11.12.2023, що свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі розгляду спору про стягнення заборгованості у сумі 53 940,63 євро, а саме до Віденського міжнародного арбітражного центру Федеральної палати економіки Австрії.
Отже, підсудність даного спору сторони віднесли не до підсудності державних судів України, а до міжнародного комерційного арбітражу.
Відповідно до п. 1 статті ІІ Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, п. 1 статті IV Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, статті 9 Конституції України, частини 2 статті 13, ст. 15, 526 ЦК України державний суд не може нехтувати як визначеними сторонами умовами договору, так і положеннями законодавства, які визначають обов'язковість виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору.
Уклавши арбітражне застереження, позивач реалізував своє волевиявлення на звернення до міжнародного комерційного арбітражу і повинен виконувати обов'язки, які випливають з арбітражного застереження. Реалізація сторонами права на укладення арбітражної угоди щодо передачі спорів, які виникнуть з укладеного ними правочину чи у зв'язку з ним, на розгляд арбітражу не є відмовою від права на звернення до господарського суду, оскільки являє собою вибір сторонами такого правочину одного із способів реалізації права на звернення за захистом своїх прав. Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.06.2021 у справі № 908/1481/19, у постанові від 17.04.2018 у справі № 904/4384/17.
Також як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 у справі № 920/241/19, уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов'язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди.
При цьому, суд акцентує увагу, що Віденський міжнародний арбітражний центр Федеральної палати економіки Австрії є реальним, ефективним, доступним засобом вирішення спорів.
Тобто, сторонами спору укладено арбітражну угоду, яка є дійсною, не втратила чинність та щодо якої не встановлено неможливості її виконання.
Таким чином, за наявності укладеної між сторонами арбітражної угоди, яка є дійсною, не втратила чинність, щодо якої не встановлено неможливості її виконання, суд застосовує принцип імунітету та автономії арбітражної угоди, у зв'язку із чим не вбачає підстав для визнання арбітражного застереження таким, що не може бути виконане, в результаті чого суд дійшов висновку про те, що позивач має право звернутися з відповідним позовом до Віденського міжнародного арбітражного центру Федеральної палати економіки Австрії.
При цьому, позивач не надав суду доказів того, що він звертався до визначеного міжнародного комерційного арбітражу і йому було відмовлено в розгляді спору.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач має право звернутися з відповідним позовом до Віденського міжнародного арбітражного центру Федеральної палати економіки Австрії, що задекларовано сторонами у контракті, та приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства України.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 175 ГПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 29, 175, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі № 910/12384/25 за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України, м. Київ, код ЄДРЮОФОПтаГФ: 00034039 до відповідача "M adler D" LTD, Hreljici 24/A, hr-52206, Marcana, Republic of Croatia про стягнення коштів у розмірі 53 940,63 євро.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2025
СУДДЯ Любомир АНДРЕЙЧУК