Справа № 539/158/25 Номер провадження 22-ц/814/3760/25Головуючий у 1-й інстанції Просіна Я.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
18 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Карпушина Г.Л., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересовані особи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Харківська міська рада -
Короткий зміст заяви
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересовані особи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Харківська міська рада (остання залучена ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 травня 2025 року), в якій прохав суд встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Піски Лубенського р-ну Полтавської обл.
В обґрунтування заяви вказав, що заявник з ОСОБА_2 перший раз познайомився при здаванні вступних іспитів в Харківському національному університеті Міністерства внутрішніх справ України, оскільки винаймав житло та разом проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у його покійної матері - ОСОБА_3 . Відтоді заявник кожного разу додаткову відпустку у зв'язку з навчанням проводив за вище зазначеною адресою двічі на рік впродовж п'яти років. Спілкуючись з померлим ОСОБА_2 у заявника з ним зародилися доброзичливі відносини і часте спілкування відбувалося поза межами м. Харків. Неодноразово різнопланово допомагали один одному, зокрема і матеріально. Померлий ОСОБА_2 надавав регулярно допомогу заявнику, оскільки мав таку можливість займаючись підприємницькою діяльністю. З травня 2019 року, після первинного отримання заявником групи інвалідності, ОСОБА_2 регулярно надавав матеріальну допомогу, що була постійним і основним джерелом існування впродовж більш ніж п'яти років поспіль до самої смерті, як в готівкових так і безготівкових коштах і, в тому числі, в подарунках. Відносини заявника з померлим ОСОБА_2 були на рівні сина з батьком, хоча заявник не є родичом померлого.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
06 листопада 2024 року заявник звернувся з заявою до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради про отримання довідки, що заявник є утриманцем померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте відповіді на подану заяву так і не отримав.
Встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні потрібна заявнику для вступу у спадщину за законом.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року заяву представника заінтересованої особи Харківської міської ради Василенко І.Ю. про залишення заяви без розгляду задоволено.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Харківська міська рада залишено без розгляду.
Роз'яснено заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересовані особи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Харківська міська рада в порядку окремого провадження, оскільки мета встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні для заявника є вступ у спадщину по закону після померлого ОСОБА_2 , та з матеріалів справи встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року не погодився ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд оскаржуване судове рішення скасувати.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи поданої апеляційної скарги
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, суд першої інстанції при задоволенні поданої заяви представника органу місцевого самоврядування про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; не довів обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи; неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заявником зауважено, що орган місцевого самоврядування надав до місцевого суду неактуальну інформацію щодо майна померлого ОСОБА_2 , оскільки інформації про належність останньому на праві власності будь-якого нерухомого майна матеріали справи не містять, що, в свою чергу, виключає виникнення в подальшому спору про право на спадкування.
Також зазначено, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не зазначив коло осіб, які б оскаржували право заявника на прийняття спадщини, у зв'язку з порушенням їх майнових прав.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Представник Харківської міської ради - Василенко І.Ю., взявши участь у розгляді справи у режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги та прохав оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Начальник Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Щербак В.О. у поданій до суду апеляційної інстанції заяві прохав суд розгляд справи проводити без участі представника заінтересованої особи; вказано, що при розгляді справи покладається на розсуд суду.
Інші учасникисправи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Змістом частини четвертої статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду.
Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право (постанова Верховного Суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц).
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23, від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21, від 05 серпня 2025 року в справі № 389/803/24.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц, спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Сутність справ окремого провадження полягає в підтвердженні судом наявності чи відсутності певних юридичних фактів (станів), що є умовами здійснення прав і реалізації інтересів осіб або підставами для їх обмеження.
Законодавцем визначено, що у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і мати безспірний характер.
Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 335/10025/20.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
Відповідно до частини першої, третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 335/10025/20 зауважував, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Законодавство чітко передбачає, що окреме провадження застосовується у випадках, коли відсутній спір про право. Однак у цій справі спір про право наявний, оскільки встановлення факту, на який посилається заявник, є необхідним, зі слів останнього, для вступу у спадщину по закону.
Зазначені обставини можуть бути встановлені у межах позовного провадження, яке передбачає можливість повного, змагального розгляду з викликом усіх заінтересованих осіб, дослідження доказів та надання їм правової оцінки.
Отже, встановивши, що заява про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні подана ОСОБА_1 з метою вступу у спадщину, на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом, та за наявності поданої Харківською міською радою, як органну місцевого самоврядування, що має обов'язок щодо звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою та подальшої її передачі у комунальну власність, заяви про наявність спору про право, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши обставини даної справи та мету поданої заяви, дійшов до правильного та законодавчо обґрунтованого висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, роз'яснивши останньому його право на звернення до суду на загальних підставах.
Окремо слід наголосити, що під час розгляду поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні не підлягає встановленню склад спадщини спадкодавця - ОСОБА_2 , оскільки вказане не є предметом поданої заяви, оскільки у порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року - без змін.
Щодо судових витрат у частині судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, то відсутні підстави для розподілу судового збору.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Г.Л. Карпушин
О.О. Панченко