79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" листопада 2025 р. Справа №914/3182/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Н.М. Кравчук
І.Ю. Панова,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 № 07-21/07/25 від 21.07.2025 року (вх.№01-05/2276/25 від 22.07.2025 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 року (суддя З.В.Горецька)
у справі № 914/3182/24
за позовом: Акціонерного товариства “Сенс Банк» (надалі АТ “Сенс Банк»)
до відповідача- 1 : Приватного підприємства “Річойл» (надалі ПП “Річойл»)
до відповідача- 2 : ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )
до відповідача- 3 : ОСОБА_2 ( надалі ОСОБА_2 )
за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3 )
про стягнення заборгованості,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 року у справі № 914/3182/24 задоволено позов АТ “Сенс Банк». Стягнуто солідарно з ПП “Річойл», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ “Сенс Банк» заборгованість за Договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №Р5МВ2021008 від 15.03.2021 року в розмірі 13626094,11 грн, яка складається з:- заборгованості по кредиту - 8 704 350,55 грн;- заборгованості по процентам за користування кредитом - 4 921 743,56 грн. Стягнуто з ПП “Річойл» на користь АТ “Сенс Банк» 68130,47 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ “Сенс Банк» 68130,47 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ “Сенс Банк» 68130,47 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Відповідач-2 подав через систему “Електронний суд» апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
З підстав, зазначених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику.
Відповідач-2 подав касаційну скаргу на вказану ухвалу суду.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2025 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 . Скасовано ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 року. Справу №914/3182/24 направлено до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.
20.11.2025 року до Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №914/3182/24.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.11.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/3182/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: І.Ю. Панову, Н.М. Кравчук.
В апеляційній скарзі скаржник подав клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, обґрунтовуючи тим, що оскаржуване рішення суду вручено скаржнику 07.07.2025 року шляхом направлення до кабінету в Електронному Суді.
До апеляційної скарги апелянтом додано копію картки руху документу, з якого вбачається, що рішення від 23.06.2025 року доставлено до Електронного Суду 07.07.2025 року.
Відповідно до частини 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Перевіривши доводи апелянта, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення поданого клопотання з метою забезпечення конституційного права особи на апеляційне оскарження судового рішення та зважаючи на те, що апеляційну скаргу у цій справі подано в межах 20-денного строку з дня отримання апелянтом рішення суду, яке ним оскаржується.
Також в апеляційній скарзі апелянт подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги значно перевищує річний дохід скаржника за попередній календарний рік. При цьому, покликається на статтю 8 Закону України «Про судовий збір».
До апеляційної скарги скаржником додано копію Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків від 02.06.2025 року та копію довідки форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за період з 1998 року по 2025 року, за змістом яких сума доходу фізичної особи платника податків ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року становила 22,04 грн.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 року у справі №914/3182/24 предметом судового розгляду є вимога майнового характеру - стягнення заборгованості в розмірі 13626094,11 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що при поданні позовної заяви майнового характеру позивач зобов'язаний сплатити судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позовної заяви підлягав до сплати судовий збір в сумі 204391,41 грн.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання апеляційної скарги розмір судового збору становить 245269,70 грн (204391,41 грн * 150% = 306587,12) )*0,8= 245269,70 грн.
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків від 02.06.2025 року та копії довідки форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 року у справі № 914/3182/24 перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік скаржника, а відтак апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Колегія суддів не встановила підстав для повернення апеляційної скарги та відмови у відкритті апеляційного провадження.
Разом з тим, в ході підготовки до розгляду справи № 914/3182/24 судом встановлено, що третя особа у справі № 914/3182/24 - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Міністерством закордонних справ Республіки Казахстан 09.08.2018; Республіка Казахстан, м.Алмати, Ауезовський мікрорайон 4, буд. 27, кв. 30) є нерезидентом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основним завданням (принципом) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею статті 365 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У відповідності до статті 367 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Статтею 1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, вчиненої в Гаазі 15 листопада 1965 року (дата приєднання: 19.10.2000, дата набуття чинності для України 01.12.2001; далі - Конвенція), встановлено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Одночасно судом встановлено, що з 14.06.2017 року Республіка Казахстан є членом Гаазької конференції з міжнародного приватного права, про що є дані на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net.
Також з інформації, вказаної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net вбачається, що Республіка Казахстан є Договірною Стороною Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.
Згідно з статтею 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Статтею 5 Конвенції передбачено, що Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.
Відповідно до статті 10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.
Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України №1092/5/54 від 27.06.2008 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за №573/15264, у разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція про вручення), застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції. Доручення про вручення документів за кордоном на підставі Конвенції про вручення складається судом чи іншим заінтересованим компетентним органом України у формі прохання, яка установлена Конвенцією про вручення, згідно з додатком 10 до цієї Інструкції.
Відповідно до статті 7 Конвенції про вручення формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов (п.6.3 Інструкції).
Згідно з п. 6.7 Інструкції суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.
Таким чином, для забезпечення належного повідомлення третьої особи ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Міністерством закордонних справ Республіки Казахстан 09.08.2018; АДРЕСА_1 ) про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 року у справі № 914/3182/24, про дату, час і місце слухання справи, у встановленому Конвенцією порядку, колегія суддів вважає необхідним зобов'язати скаржника - ОСОБА_1 , як зацікавлену особу, надати суду нотаріально засвідчений переклад апеляційної скарги, цієї ухвали Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 року у справі №914/3182/24 та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 27.11.2025 року з підтвердженням про їх вручення та коротким викладом документа, що підлягає врученню казахською мовою у двох примірниках.
Після подання суду перекладу вказаних документів такі будуть надіслані до компетентного органу Республіки Казахстан (Judicial Administration of the Republic of Kazakhstan) для належного їх вручення третій особі у справі - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Міністерством закордонних справ Республіки Казахстан 09.08.2018; АДРЕСА_1 ).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Оскільки суд повинен належним чином повідомити третю особу про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи положення Конвенції та приписи ст.ст.228, 229 ГПК України, з метою забезпечення прав сторін у справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд визнав необхідним постановити вказану ухвалу в межах розумного строку.
Керуючись п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 74, 114, 119, 228, 229, 234, 258, 262, 268, 281, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Відкрити апеляційне провадження в межах розумного строку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 № 07-21/07/25 від 21.07.2025 року (вх.№01-05/2276/25 від 22.07.2025 року) на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2025 року у справі № 914/3182/24.
Відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 № 07-21/07/25 від 21.07.2025 року (вх.№01-05/2276/25 від 22.07.2025 року) до ухвалення Західним апеляційним господарським судом судового рішення у справі №914/3182/24 за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Призначити справу 914/3182/24 до розгляду у судовому засіданні на 29.06.2026 року о 10 год. 30 хв.. Судове засідання відбудеться у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м.Львів, вул. Личаківська, 81.
Зобов'язати ОСОБА_1 надати через канцелярію суду (або надіслати) до 29.12.2025 року нотаріально засвідчений переклад цієї ухвали, апеляційної скарги та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 27.11.2025 року з підтвердженням про їх вручення та коротким викладом документа, що підлягає врученню казахською мовою (два примірники).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання вимог ухвали суду, апеляційну скаргу може бути залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
Інші учасники справи мають право надати через канцелярію суду (або надіслати) письмові відзиви на апеляційну скаргу в порядку і строки, визначені ч. 1 ст. 251, ст. 263 ГПК України.
Зупинити провадження у справі № 914/3182/24 до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.
Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку, визначеному ст.ст. 242, 285 ГПК України.
Неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України.
Строки та порядок оскарження ухвал (постанов) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Ю. Панова