Житомирський апеляційний суд
Справа №935/1372/25 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М. М.
Номер провадження №33/4805/962/25
Категорія ст.124,130 ч. 1 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
27 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Рекши О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Рекши Олександра Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 04 червня 2025 року о 21-55 год по вул.І. Огієнка, 126 у м.Коростишів, керуючи автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , під час здійснення маневру не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen T4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вживав алкогольні напої що підтверджується висновком лікаря №17 від 04 червня 2025 року. Своїми діями порушив п. 2.10 «є», 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Рекша О.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, провадження в цій частині закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що працівники поліції порушили вимоги закону та відомчих підзаконних актів в частині дотримання процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, що спростовує легітимність висновку про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. Наголосив, що у разі скоєння ДТП, внаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Одночасно захисник Рекша О.І. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав у приміщенні суду 09 липня 2025 року. Апеляційну скаргу адвокат Рекша О.І. подав 14 липня 2025 року. Тому просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити його.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, перевіривши доводи скаржника, які узгоджуються із матеріалами справи, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні захисник - адвокат Рекша О.І. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, частиною 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Апелянтом не оскаржується постанова суду першої інстанції в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, тому у цій частині апеляційним судом не переглядається.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 351601, ОСОБА_1 04 червня 2025 року о 22-00 год по вул. І. Огієнка, 126 у м. Коростишів керував автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 та вживав спиртні напої після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 04 червня 2025 року о 21-55 год за його участю, що підтверджується висновком лікаря №17 від 04 червня 2025 року. Протокол ОСОБА_1 підписав, погодивши його зміст, у поясненнях зазначив, що під час ДТП не вживав алкоголь (а.с. 16).
Вказаний протокол складений за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395 (далі Інструкція № 1395).
Огляд зі згоди водія у передбаченому законом порядку проводився у КНП «Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І.Потєхіна», точний час огляду 04 червня 2025 року 23-10 год, результат - ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння згідно висновку №17 від 04 червня 2025 року, з яким останнього ознайомили (а.с. 21).
Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які відібрані після ДТП, останній зазначив, що під час руху на транспортному засобі користувався засобами мобільного зв'язку, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen днз НОМЕР_2 та після зіткнення вжив алкогольні напої (а.с. 24).
Частиною четвертою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання до медичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення ним вимог п. 2.10 «є» ПДР України є доведеним і його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Апеляційний суд в повній мірі погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до вимог статті 251 КУпАП є джерелом доказів у справі.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався, крім іншого, на акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, медичний висновок №17 від 04 червня 2025 року, розписки, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , схему місця ДТП, відеозапис з нагрудних камер поліцейських.
Так, з досліджуваного судом відеозапису вбачається, що працівники поліції 04 червня 2025 року у м. Коростишеві прибули на місце ДТП по вул. І.Огієнка, 126 та встановили, що водій транспортного засобу Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , під час здійснення маневру не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen T4 , д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв запаркований біля дороги. При цьому працівник поліції виказав підозру про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння у зв'язку із запахом алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та тремтіння пальців рук. На запитання чи вживав той алкоголь до чи після ДТП - водій вказав, що вжив 0,7 л горілки після ДТП разом із потерпілим, про що зазначив у своїх письмових поясненнях. Адміністративні матеріали, складені щодо нього за ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 підписав. В подальшому водію запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер або у лікарні, що він не заперечував. Згідно висновку лікаря КНП «Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна» №17 від 04 червня 2025 року за результатами огляду ОСОБА_1 встановлено перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, який він підписав. Працівники поліції водію роз'яснили права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Усі складені адміністративні матеріали надані ОСОБА_1 на ознайомлення, від керування транспортним засобом відсторонений.
Зазначені вище докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення.
Такий висновок ґрунтується на фактичних обставинах справи та не спростовується наведеними в апеляційній скарзі доводами.
Вина ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП повністю та об'єктивно доведена зібраними по справі доказами. Дії правопорушника ОСОБА_1 за ознаками ч. 4 ст. 130 КУпАП кваліфіковано вірно.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Разом з тим будь-яких зауважень чи заперечень щодо проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про порушення на його думку працівниками поліції порядку проходження огляду або про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Твердження сторони захисту про те, що в даній ситуації доставці водія до лікарні для проходження огляду повинні передувати незгода водія з результатами огляду на місці дтп або відмова від проходження такого огляду, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи даними відеозапису подій, з якого слідує, що ОСОБА_1 роз'яснювалось право на проходження огляду на місці або у медичному закладі або відмова від такого. Вказані аргументи не спростовують достовірно встановлений факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та, на переконання суду, є недостатньо ґрунтовними для визнання медичного висновку недійсним.
Вказана тактика захисту з'явилась у ОСОБА_1 лише на етапі апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, у той час, як у суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, підтвердив ще раз про вживання алкогольних напоїв після ДТП з потерпілим, та розцінюється судом як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дослідив всі докази у справі, проаналізував їх і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв'язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано застосував стягнення, передбачене санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови та не впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Постанова суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним за ст. 124 КУпАП ніким не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Рекши Олександра Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь