Справа № 713/2029/25
Провадження №1-кс/713/449/25
іменем України
28.11.2025 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , за участю підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025262060000254 від 05.07.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньою освітою, пенсіонера, є особою з інвалідністю 3-ї групи, раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України, -
Слідчий СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 звернувся в суд з клопотанням, погодженим прокурором про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні посилається на те, що своїми діями ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена ст.332 ч.3 КК України, «організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів».
У зв'язку із тим, що по місцю реєстрації та проживання ОСОБА_4 відсутній та місце його перебування невідоме, повідомлення про підозру відповідно до вимог ст. 278 КПК України 12.11.2025 року надіслано поштою на останню відому адресу місця проживання підозрюваного ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , а також додатково повідомлення про підозру 12.11.2025 вручено дружині підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , жительці АДРЕСА_2 .
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами в своїй сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 05.07.2025 року, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 04.07.2025, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , заявами про видачу мобільних телефонів від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , протоколом впізнання особи з свідком ОСОБА_8 , протоколами впізнання особи з свідком ОСОБА_9 , протоколами впізнання особи з свідком ОСОБА_12 , протоколами впізнання особи з свідком ОСОБА_17 , іншими матеріалами кримінального провадження, копії яких додаються до клопотання.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного, корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 9 років, який відносяться до категорії тяжких злочинів, а тому на даній стадії досудового розслідування з метою виконання вимог ст. 2 КПК України, виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, умисного корисливого злочину та може вчинити новий злочин, також буде мати можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити чи приховати речові докази, з метою приховання своєї незаконної діяльності. Крім цього, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчиненні ним злочин, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно покинути територію України шляхом незаконного перетину державного кордону поза межами пункту пропуску, оскільки займався організацією незаконного переправлення через державний кордон, крім цього може перетнути державний кордон України через пропускні пункти так-як являється інвалідом та має можливість офіційно виїхати за межі України, а тому згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених: п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки покарання за вчинений злочин є суворим - до 9 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, також ОСОБА_4 не працевлаштований, вчинив кримінальне правопорушення пов'язане із переправленням осіб через державний кордон України, тому може незаконно покинути територію України, шляхом незаконного перетину державного кордону поза межами пункту пропуску, оскільки займався організацією незаконного переправлення через державний кордон, крім цього може перетнути державний кордон України через пропускні пункти так-як являється інвалідом 3 групи та має можливість офіційно виїхати за межі України; п.2, ч.1 ст.177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває не встановлено всіх обставин вчинення кримінального правопорушення; п.3, ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, яким відомі факти його діяльності, пов'язаної із вчиненням корисливого злочину; п.4, ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час досудове розслідування триває, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків та не проведені всі експертні дослідження; п.5, ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного, корисливого злочину.
Наведені підстави прямо вказують на наявність ризиків того, що обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не забезпечить його належної процесуальної поведінки, оскільки останній буде мати можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, матиме можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень іншим чином, матиме можливість вчинити нові кримінальні правопорушення, у зв'язку із чим є достатні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб без права внесення застави.
В судовому засіданні прокурор просив клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_18 заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою та просили відмовити в задоволенні клопотання, вважали його необґрунтованим. Просили врахувати стан здоров'я ОСОБА_4 та його дружини.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують свої доводи, документів, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України відповідно до вимог ст. 278 КПК України 12.11.2025 року надіслано поштою на останню відому адресу місця проживання підозрюваного ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 та 12.11.2025 року вручено дружині підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_7 .
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені ОСОБА_4 20.11.2025 року.
Копію клопотання з додатками підозрюваний та захисник отримали 20.11.2025 року о 16-26 год.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Прокурором доведено обставини, передбачені пп.1, 2 ч.1 ст.194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, матиме можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень іншим чином, матиме можливість вчинити нові кримінальні правопорушення.
Однак прокурором не доведено обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.194 КПК України - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше не судимий, одружений, є особою з інвалідністю 3-ї групи, має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, що не виключає застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав недоведеності обставини, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Суд, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, його особу, має постійне місце проживання, вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж домашній арешт, суд не вбачає.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме, АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкуватись із свідками по даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти).
Згідно ст.181 ч.4 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
На думку суду, такий запобіжний захід буде достатній для дотримання нею процесуальної поведінки в межах строків проведення досудового розслідування, але не більше двох місяців.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, строком на 44 (Сорок чотири) дні до 11 січня 2026 року включно.
Строк дії ухвали - до 11 січня 2026 року включно.
Покласти до 11 січня 2026 року включно на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1). прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2). цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме, АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3). повідомляти слідчого прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання.
4). утримуватись від спілкуватись із свідками по даному кримінальному провадженні.
5). здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Підозрюваному ОСОБА_4 , повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу для виконання направити начальнику Вижницькому РВП ГУНП в Чернівецькій області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_19