Справа № 697/1295/25
Провадження № 2/697/728/2025
28 листопада 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі також - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 колишнього співробітника міліції ОСОБА_2 , який неодноразово звертався до Черкаського окружного адміністративного суду з приводу проведення перерахунку призначеної йому пенсії та поновлення протиправно припиненого нарахування та виплати щомісячної доплати до призначеної пенсії у розмірі 2000 грн. встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі № 580/3982/22 було зобов'язано ГУ ПФУ у Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 , починаючи з 01.12.2019, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
Згідно проведеного розрахунку на виконання судового рішення сума заборгованої доплати пенсії за пенсійною справою ОСОБА_2 складала 213 697,97 грн.
Додатково на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі № 580/2034/24 відповідачем було поновлено нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 , встановленої відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021 та нараховано заборговану доплату до пенсії у розмірі 50 066,42 грн.
Таким чином, загальна заборгованість із виплати пенсії її чоловікові ОСОБА_2 склала 263 764,39 грн.
Однак дана сума ОСОБА_2 виплачена не була, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер.
Після смерті чоловіка, позивач звернулася до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблини С.В. для оформлення спадщини, яким 15.05.2025 їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого вона є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2
12.01.2025 та 18.02.2025 вона особисто зверталася із заявами та доданими до них необхідними документами до Відділу обслуговування громадян №8 ГУ ПФУ у Черкаській області в яких просила виплатити їй, як єдиному спадкоємцю, нараховану, але не виплачену ОСОБА_2 заборгованість із виплати пенсії, обраховану на виконання судових рішень Черкаського окружного адміністративного суду у розмірі 263 764,39 грн., однак отримала відписки.
На запит приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Стеблини С.В. від 29.04.2025 відповідач надіслав відповідь про те, що з заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 взагалі не зверталися.
Тобто, як зазначено позивачем, таким способом Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області прийняло рішення про відмову у виплаті їй, як єдиному спадкоємцю, нарахованої, але не виплаченої за життя її чоловікові ОСОБА_2 заборгованості із виплати пенсії, обрахованої на виконання рішень суду.
У зв'язку з цим, позивач звернулася до суду з позовом та просить стягнути з ГУ ПФУ у Черкаській області на її користь недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію, що була нарахована ГУ ПФУ у Черкаській області на виконання судових рішень в розмірі 263 764,39 грн. та понесені нею судові витрати.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.21).
16.06.2025 від представника ГУ ПФУ в Черкаській області до суду надійшов відзив на позовну заяву Свої заперечення проти позову та необхідності відмови у задоволенні позову обґрунтовують наступним.
Так, відповідач зазначає, що ОСОБА_2 за життя отримував пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №580/3982/22 зобов'язано Головне управління провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду, ОСОБА_2 27.12.2022 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 із грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, визначеного відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 07.07.2022 № 33/44/1-Д-2531/08-1637.
Згідно проведеного розрахунку на виконання судового рішення у справі № 580/3982/22 сума заборгованості доплати пенсії за пенсійною справою ОСОБА_2 склала 213 697,97 грн.
Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі №580/2034/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 23.08.2023 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням проведених виплат.
На виконання вказаного рішення суду, Головним управлінням було поновлено нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 встановленої відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 та нараховано доплату у розмірі 50066,42 грн.
Виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду проводиться в межах, передбачених на цю мету асигнувань у бюджеті Пенсійного фонду України з урахуванням черговості їх виконання.
Порушення такої черговості призведе до порушення прав громадян, закріплених в Конституції України та до порушень Закону України від 30.05.2014 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищезазначене, виплата нарахованої доплати ОСОБА_2 мала здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 61 Закону №2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, до органу, що призначає пенсію.
Проте, згідно матеріалів справи, позивач до Головного управління щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строки і за формою визначеними законодавством не звертався.
З огляду на вищевказане, вимоги позивача щодо стягнення з Головного управління пенсії, яка належала померлому пенсіонеру ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення (а.с.27-33).
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.61).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.112).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 29.10.2024 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №473 (а.с.12).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 січня 1967 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 10.01.1967, актовий запис №73 (а.с.11).
07.03.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблини С.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 16/2025 (а.с.92).
Як вбачається з копії спадкової справи, донька померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 цього ж дня відмовилася від спадщини, що залишилася після його смерті, про що подала приватному нотаріусу відповідну заяву від 07.03.2025 (а.с.92-зв.).
Згідно довідки виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області, що міститься в копії спадкової справи, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 02.06.1980 по 26.10.2024. На день його смерті за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.93).
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді 1/4 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , яку прийняла ОСОБА_1 , про що приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблиною С.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі) (а.с.13, 99-зв.).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №580/3982/22 було зобов'язано ГУ ПФУ у Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області № 33/44/1-Д-2531/08-1637 від 07.07.2022, з урахування основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії (а.с.75-77).
Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі №580/2034/24 було зобов'язано ГУ ПФУ у Черкаській області здійснити з 23.08.2023 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням проведених виплат та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 23.08.2023, виходячи з відсоткового значення розмір пенсії 82% сум грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених коштів (а.с.78-81).
Як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №1914-921/Д-02/8-2300/25 від 21.02.2025 наданої на заяву ОСОБА_1 від 12.01.2025 щодо недоотриманої пенсії, нарахованої на виконання рішень суду ОСОБА_2 , на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №580/3982/22, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії в сумі 213 697,97 грн. На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі № 580/2034/24, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії у сумі 50066,42 грн. Також у наданому листі позивачу роз'яснено порядок подання та оформлення документів про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера та зазначено перелік необхідних документів, які додаються до поданої заяви (а.с.14, 15).
Крім того, як вбачається зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №2920-2100/Д-02/8-2300/25 від 24.03.2025 направленого ОСОБА_1 у відповідь на її заяву від 18.02.2025 щодо недоотриманої пенсії, нарахованої на виконання рішень суду ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач повідомив, що інформацію щодо порушеного питання ОСОБА_1 вже надано листом №1914-921/Д-02/8-2300/25 від 21.02.2025 (а.с.16).
Також, 29.04.2025 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблиною С.В. було направлено запит № 44/02-14 до Канівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління в м. Каневі та Канівському районі ПФУ в Черкаській області про надання інформації щодо суми соціальних виплат (пенсій), у тому числі за рішеннями суду на ім'я ОСОБА_2 (а.с.96-зв.).
Згідно відповіді ГУ ПФУ в Черкаській області від 29.04.2025 за № 2300-0404-8/34740, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії відповідно до Закону України №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Пенсію ОСОБА_2 . Головне управління виплатило по жовтень 2024 року включно. На виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 нараховано відповідну доплату пенсії. Виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно зі ст. 61 Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 не звертались (а.с.17-18, 100-зв.).
Позивач вважає, що не отримані за життя її чоловіком ОСОБА_2 кошти, присуджені судовими рішеннями, входять до складу спадщини, а тому як спадкоємець першої черги у відповідності до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, має право на їх отримання, тому звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі №638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі №461/5878/22, від 03 жовтня 2025 року у справі № 671/931/24.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі №461/5878/22.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки наявним у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що недоотримана пенсія у загальному розмірі 263 764,39 грн., нарахована ОСОБА_2 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду у справах №580/3982/22 та №580/2034/24, що ухвалені за життя спадкодавця та набрали законної сили, залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, а позивач ОСОБА_1 успадкувала належні ОСОБА_2 вищевказані суми пенсії, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, приймаючи до уваги, що дії відповідача порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки грошові кошти, набуті позивачем в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію у розмірі 263 764,39 грн., яка належала за життя ОСОБА_2 підлягає стягненню на її користь.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку встановленому ст. 61 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера є безпідставними, оскільки в даному випадку між сторонами виникли правовідносини стосовно отримання нарахованої, але неодержаної пенсії померлого пенсіонера в порядку спадкування. Сума недоотриманої пенсії змінила свій правовий статус і є вже не пенсією, недоотриманою пенсіонером, а коштами, які увійшли до складу спадщини і подальше правове регулювання переходу права на ці кошти іншим особам регулюються нормами Цивільного кодексу України про спадкові відносини.
Доводи відповідача про те, що сума коштів на виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду у справах №580/3982/22 та №580/2034/24 не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду з підстав не передбачених законом, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 жовтня 2025 року у справі № 671/931/24.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Черкаській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2637,70 грн. 00 коп. (а.с.1), позов задоволено в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2637 грн. 64 коп. (1% від ціни позову).
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , нараховану та не виплачену на виконання судових рішень суму пенсії у розмірі 263 764,39 (двісті шістдесят три тисячі сімсот шістдесят чотири гривні, 39 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 637,64 грн. (дві тисячі шістсот тридцять сім гривень, 64 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, місцезнаходження: вул. Смілянська, 23, м. Черкаси; код ЄДРПОУ 21366538.
Головуючий Б . К . Скирда