Справа № 344/21202/25
Провадження № 1-кс/344/8267/25
27 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника, володільця майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140150000231 від 14.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України,-
26.10.2025 слідчий ОСОБА_5 за погодженням прокуратура ОСОБА_6 , звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження перевіряється причетність ОСОБА_7 до створення та керування стійким ієрархічним об'єднанням, створеним з числа працівників Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, до якого достовірно відомо, що увійшли начальник управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_8 , заступник начальника управління - начальник відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_9 , директор ТОВ «Західний центр охорони праці» (код ЄДРПОУ 45436264) - ОСОБА_10 та невстановлені на даний час інші службові особи Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та приватних компаній.
Вказані особи розробили та втілювали схему протиправного вимагання та одержання від суб'єктів господарювання неправомірної вигоди на постійній основі за виготовлення декларацій-дозволів на виконання робіт із підвищеною небезпекою та відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці; проведення фіктивних навчань та іспитів на знання законодавства з питань охорони праці та видачу відповідних посвідчень, не виявлення порушень вимог законодавства про працю під час проведення перевірочних заходів, а також неналежне розслідування нещасних випадків на виробництві з метою уникнення відповідальності власниками та керівниками суб'єктів підприємницької діяльності.
Обставини такої протиправної діяльності підтверджені, зокрема, протоколами допитів свідків, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами затримань ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , проведеними обшуками за місцем проживання ОСОБА_7 та у приміщенні Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, де вилучено чорнові записи (тіньова бухгалтерія), в яких відображено незаконне одержання від суб'єктів господарювання неправомірної вигоди.
20.11.2025 у відповідності до ухвали суду проведено обшук за місцем діяльності ТОВ «Консалтингова компанія «Успіх», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шота Руставелі, 2 за результатами якого вилучено:моноблок марки «Asus» моделі V241E із серійним номером RGPTCJOOW47625C.
В ході досудового розслідування встановлено, що на вказаному комп'ютері зберігають документи в тому числі із проходженням навчанням та підготовкою декларацій, які виготовлялись фізичним особам, а після чого за неправомірну вигоду були отриманні офіційні документи для виконання робіт із підвищеною небезпекою. Відтак, електронні документи підтверджують факти, які досліджуються у кримінальному провадженні і містять ознаки речових доказів, визначені ст. 98 КПК України.
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв'язку із наявними підставами вважати, що згаданий комп'ютер містить відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та можуть бути використані, як докази у суді, з врахуванням того, що не забезпечення схоронності вказаного майна може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів, що викладені у такому, просив його задоволити. Додав, що копіювання інформації з відповідного моноблоку не дозволить повноцінно дослідити інформацію, відтак завдання у даному кримінальному провадженні не будуть виконані.
Представник власника, володільця майна - адвокат ОСОБА_4 подав письмові заперечення на клопотання слідчого про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що вилучений комп'ютер не є предметом чи знаряддям злочину, такий використовується для здійснення діяльності консалтингової компанії та ведення бухгалтерії клієнтів ТОВ «Консалтингова компанія «Успіх». Не є власністю ОСОБА_11 . На вказаному комп'ютері знаходиться інформація підприємства, яка становить комерційну та банківську таємницю. Крім того, вважає, що орган досудового розслідування може скопіювати інформацію із вказаного моноблоку, без накладення на нього арешту. Просив відмовити у задоволенні клопотання. Разом з тим, просив звернути увагу, що під час проведення обшуку мала місце незаконна заборона адвокату вести відео фіксацію обшуку.
Заслухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши надані матеріали справи, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140150000231 відомості про яке 14.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 20.11.2025 проведеного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.11.2025, розпочатого о 13 год. 42 хв., завершеного о 20 год. 41 хв., у приміщенні офісу ТОВ «Консалтингова компанія «Успіх», за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шота Руставелі, було виявлено та вилучено : моноблок марки «Asus» моделі V241E із серійним номером RGPTCJOOW47625C з кабінету директора ОСОБА_11 .
Постановою слідчого від 21.11.2025 моноблок марки «Asus» моделі V241E із серійним номером RGPTCJOOW47625C визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62025140150000231.
Згідно з ч.1 ст. 167 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім цього, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально- протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Встановлені органом досудового розслідування обставини кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути виявлені на вилученому моноблоку дають підстави для висновку, що вони можуть бути доказом у вказаному кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Так, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
До компетенції органу досудового розслідування належить встановлення, чи є вказане майно предметом злочину і хто ж фактично є його власником.
Відтак, вилучений моноблок, відповідає ознакам ст.98 КПК України, як предмет, який може зберігати на собі сліди правопорушення та містити інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають перевірці під час досудового розслідування за допомогою низки слідчих (розшукових) дій, з метою забезпечення доказової бази, перевірки встановлених обставин саме у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи, що в даному кримінальному провадження проводиться досудове розслідування, а ризики знищення, приховування, пошкодження, псування майна, його відчуження, яке є речовим доказом, з метою уникнення кримінальної відповідальності, є цілком реальними.
Накладення арешту на майно з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.170 КПК України, не вимагає обов'язкової наявності у кримінальному провадженні підозри чи цивільного позову. Арешт майна з вказаної підстави по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зазначені доводи щодо заперечень не можуть бути безумовними підставами для відмови у задоволенні клопотання.
За таких обставин, з метою забезпечення кримінального провадження, запобіганню зникненню, втрати або пошкодження майна чи настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні, слідчий суддя, дійшла висновку, за необхідне накласти арешт на зазначений вище моноблок, що з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами може мати суттєве значення для встановлення обставин у саме у даному кримінальному провадженні, № 62025140150000231 від 14.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Доводи представника власника майна що вилучення вказаного моноблоку призведе до неможливості виконання обов'язків ТОВ «Консалтингова компанія «Успіх», належним чином не підтверджено, зокрема те, що вся необхідна інформація зберігається виключно на вилученому комп'ютері, та в свою чергу не є підставою для відмови у арешті, матеріали провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у даному кримінальному провадженні.
Крім того, уповноважена особа ТОВ «Консалтингова компанія «Успіх», має можливість отримати необхідну інформацію з вилученого майна, шляхом звернення до сторони обвинувачення з відповідним клопотанням.
Інші зазначені доводи щодо заперечень, зауважень щодо процедури проведення обшуку, не можуть бути підставами для відмови у задоволенні клопотання. Питання про дотримання вимог під час проведення обшуку, може мати місце під час дослідження ( оцінки) його як доказу.
При цьому належить врахувати, що арешт майна має тимчасовий характер в межах строку досудового розслідування, який спрямований на ефективне забезпечення його проведення у розумний строк, а межі досудового розслідування у часі визначені.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на вилучений, під час обшуку 20.11.2025, за адресою: м. Івано-Франківськ вул. Шота Руставелі, 2, моноблок марки «Asus» моделі V241E із серійним номером RGPTCJOOW47625C.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ухвали).
Повна ухвала 28.11.2025.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1