Справа № 161/19996/25
Провадження № 2/161/6444/25
27 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Черняка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «Коллект Центр» через свого представника звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77273197, відповідно до якого відповідачу було надано позику в розмірі 500 грн. зі сплатою процентів за користування коштами. Додатковою угодою від 12.10.2021 року розмір позики було збільшено ще на 2500 грн. В подальшому, 20.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101978173, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 1600 грн.
Відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за вказаними договорами.
17.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно якого право вимоги до відповідача за договором № 101978173 перейшло до нового кредитора.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 22/02/2022, за яким товариство набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №77273197.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за вказаним договором №77273197.
10.03.2023 року було укладено договір №10-01/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договором № 101978173.
Станом на дату звернення до суду загальна заборгованість останнього становить 17821,94 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також суму понесених судових витрат.
Ухвалою судді від 02.10.2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на дату розгляду справи відзив від відповідача на адресу суду не надійшов.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду від жодної із сторін не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
За погодженням представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до п.122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, розгляд (формування та зберігання) справи здійснюється в змішаній (паперовій та електронній) формі.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Судом встановлено, що 12.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77273197, відповідно до якого відповідачу було надано позику в розмірі 500 грн. зі сплатою процентів за користування коштами. Додатковою угодою від 12.10.2021 року розмір позики було збільшено ще на 2500 грн. (а.с.9-10,14-15).
В подальшому, 20.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101978173, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 1600 грн. (а.с.11-13).
Відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за вказаними договорами.
З матеріалів справи слідує, що 17.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно якого право вимоги до відповідача за договором № 101978173 перейшло до нового кредитора.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 22/02/2022, за яким товариство набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №77273197.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за вказаним договором №77273197.
10.03.2023 року було укладено договір №10-01/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договором № 101978173.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд зауважує, що кредитний договір та договір позики було укладено в електронній формі, доказів зворотного стороною відповідача не надано.
Укладення договорів з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавчем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитними договорами не повернула.
Зі змісту наданих розрахунків, вбачається, що заборгованість відповідача за договором №77273197 становить 7905,94 грн., за договором №101978173- 9916 грн.
Суд зауважує, що належних доказів того, що відповідач як позичальник вчинив певні дії, які б об'єктивно свідчили б про його добру волю і бажання здійснити пролонгацію договору, до матеріалів позову не додано.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Аналіз копії відомості про нарахування та погашення заборгованості за цим договором свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору.
Разом із тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Згідно умов договору № 77273197 від 12.10.2021 року, сума відсотків, що підлягає до стягнення з відповідача складає 597 грн. (3000 грн. х 1,99% х 10 днів), що відповідає графіку погашення заборгованості долученого до договору.
Загальний розмір заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідача за договором №77273197 становить 3259,13 грн. (2661,70 грн. тіла кредиту з урахування суми погашення + 597 грн. відсотків + 0,43 грн. 3 % річних).
Згідно умов договору №101978173 відповідачу надано кредит у розмірі 1600 грн. строком на 15 днів зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 5%.
Враховуючи строк кредитування, сума заборгованості за відсотками за договором складає 1200 грн. (1600 грн. х 5% х 15днів).
Відтак, загальний розмір заборгованості складає 2976 грн. (1600 грн. + 1200 грн.+176 грн. комісії за надання кредиту згідно п. 1.5.1 договору).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову у загальному розмірі за двома розмірі 6235,13 грн. (3259,13 грн. + 2976 грн.).
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 847,49 грн. (2422,40 грн. х 6235,13 грн. / 17821,94 грн.).
Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані копії: договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, прайс-лист Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс», заявка ТОВ «Коллект Центр» про надання юридичної допомоги № 1848 від 01.08.2025 року, з якої вбачається, що позивач та адвокатське об'єднання погодили надання позивачу юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача; витягу з Акта № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року (надання усної консультації з вивченням документів ціною 3000,00 грн.; складення позову та подача його до суду - 6000 грн.).
При розгляді питання щодо розміру витрат на правову допомогу які підлягають стягненню в даній справі, суд враховує, що було подано позовну заяву в якій окремим пунктом зазначено про проведення розгляду у відсутність представника позивача.
Суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.
Крім того, послуги надані адвокатським об'єднанням є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Виокремлення адвокатом «вивчення документів» як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складення позовної заяви», а тому визначення оплати на суму 3000 грн. має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.
З огляду на обставини справи, позицію сторони відповідача, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, пропорційно до суми задоволених вимог в розмірі 2099,14 грн. (6000 грн. х 6235,13 грн. / 17821,94 грн.).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 77273197 від 12.10.2021 року та кредитним договором № 101978173 від 20.10.2021 року у розмірі 6235 (шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн. 49 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 2099 (дві тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 14 коп.
В задоволені решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення суду складено 27 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк