Справа № 522/14757/25
Провадження № 3/522/5125/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання - Шибіна Є.С., у присутності захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Полубок Н.А., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
15.06.2025 року о 23.30 год. в м. Одеса, алея пляж Ланжерон, ОСОБА_1 керувала автомобілем «NISSAN MICRA», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мовлення). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362996 від 16.06.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Від захисника Петренко І.О. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання захисник зазначила таке:
- матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять жодного зафіксованого і задокументованого доказу факту керування нею транспортним засобом; в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останньою автомобілем: відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не підтверджують, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не зафіксовано моменту зупинки керованого нею автомобілю;
- в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керувала автомобілем 15.06.2025 року о 00:00 год., тобто на добу раніше, при цьому з роздруківки адмінпрактики вбачається, що відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362996 від 16.06.2025 року та в фабулі зазначено, що 15.06.2025 року о 23:30 год., тобто вказаний різний час керування ОСОБА_1 в різних документах;
- матеріали справи містять пояснення лише одного свідка - ОСОБА_2 в яких жодним чином не зазначено, що за кермом сиділа саме ОСОБА_1 ; та як слідує з пояснень свідка автомобіль під'їхав біля 23:30 год., а поліцейські під'їхали майже через півгодини, що підтверджується початком відеозапису о 23:45 год., та як вбачається з відеозапису, поліцейським встановлена під відеозапис лише особа ОСОБА_3 , а пояснення вже готові працівник поліції їй зачитав, сама на камеру пояснень вона не надала.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила суду, що у неї напередодні події помер батько, вона із своєю подругою ОСОБА_4 поїхали на море, яка запевняла, що відвезе їх додому. Коли виїжджали з пляжу, не могли розрахуватись за парковку, ОСОБА_5 , рухаючись заднім ходом, наїхала на бордюр. Після цього вона зрозуміла, що не довіряє їй тому пересіла за кермо, оскільки транспортний засіб належить їй. Потім зателефонувала знайомому і попросила його приїхати. Коли вони сиділи в машині, чекаючи на знайомого, до них підійшли працівники поліції та склали на неї протокол. Запевняла, що за кермом весь час була ОСОБА_5 . Вона відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вона не керувала транспортним засобом. Підтвердила, що вживала алкоголь біля моря.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 , яка пояснила суду, що в день події влітку в червні 2025 року працювала на парковці пляжу «Ланжерон». Вночі, до 00:00 годин, більш точного часу не пам'ятала, до шлагбауму під'їхав автомобіль, за кермом була жінка, брюнетка, а також в машині сиділа дитина, хлопчик на задньому пасажирському сидінні, яка не могла розрахуватись карткою. Цей автомобіль створив затор для інших машин, тому вона попросила їх від'їхати. Коли автомобіль здав назад, то заїхав на бордюр. Що відбувалось далі, точно не пам'ятала, але зазначила, що жінки, які були в автомобілі, мінялися місцями за кермом і після цього транспорт не рухався. Працівники поліції приїхали приблизно через 20-30 хвилин. Під час самої події працівників поліції на місці не було. На парковці є камера, де заїзд, але працівники поліції їх не перевіряли. Чи є камери на в'їзді не пам'ятає. Підтвердила, що підписувала пояснення, які містяться в матеріалах справи. Потім, коли поліція розібралася з дівчиною, працівник парковки сів за кермо та перепаркував автомобіль за парковку пляжу «Ланжерон».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, оглянувши відеозаписи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362996 від 16.06.2025 року, підтверджується: 1) довідкою про отримання особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.09.1999 року; 2) довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавалась адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; 3) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; 4) поясненнями ОСОБА_2 від 16.06.2025 року; 5) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.06.2025 року; 6) диском з відеозаписами з місця події; 7) витяг з адмінпрактики.
Суд відхиляє доводи захисника щодо відсутності в матеріалах доказів, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з огляду на таке.
Так, під час судового розгляду судом досліджений долучений до матеріалів справи відеозапис, а саме на 00:14:14 год. якого вбачається, як ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що саме вона перебувала за кермом транспортного засобу.
Отже, той факт, що працівники поліції не були на місці події, не зафіксували безпосередньо сам факт керування транспортним засобом «NISSAN», д/н НОМЕР_1 особою, та приїхали пізніше на місце події, не спростовує само по собі факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки це було підтверджено самою ОСОБА_1 .
Крім того, з урахуванням вказаного, суд також відхиляє доводи захисника, щодо сумнівів в наданих свідком ОСОБА_2 пояснень, оскільки дослідження доказів здійснюється судом безпосередньо, вказаного свідка було допитано під час судового розгляду, та надані свідком пояснення не оцінюється окремо від інших доказів, а виключно у їх сукупності з іншими зібраними працівниками поліції доказами, які містяться у матеріалах справи.
Таким чином, дослідивши докази наявні в матеріалах справи у своїй сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вони беззаперечно доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Крім того, суд відхиляє доводи захисника, щодо залучення працівниками лише одного свідка, всупереч вимогам закону, з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, з урахуванням того, працівниками поліції було застосовано технічний відеозапис, потреба в залученні свідків взагалі була відсутня, що свідчить про відсутність з боку працівників поліції порушень діючого закону.
Крім того, суд вважає що доводи захисника щодо не співпадіння дати події і складання протоколу є безпідставним, оскільки в протоколі також зазначено дату та час вчинення правопорушення, а саме «15.06.2025 року о 23:30 год.», яку встановлено працівниками поліції, в результаті чого було складено протокол про адміністративне правопорушення 16.06.2025 року о 01:02:53 годин, що узгоджується з іншими матеріалами справи та відеозаписом.
Також, судом був переглянутий відеозапис на DVD-R диску з місця події з нагрудних камер працівників поліції, який долучено до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівниками поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку освідування водія, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння та зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Стороною захисту не надано доказів оскарження дій працівників поліції.
З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Будь-яких доказів щодо наявності пільг, які передбачають звільнення особи від сплати судового збору, матеріали справи не містять та суду на момент розгляду справи надано не було.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9, 24, 33, 34, 40-1, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ