Справа № 947/43621/25
Провадження № 3/947/5686/25
27.11.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Чаплицький В.В., за участю прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси Зайкова Д.Б., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності колишнього поліцейського взводу «1 роти №4 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , звільнившись 08.02.2024 з посади поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання - рядовий поліції, будучи суб?єктом декларування, в порушення абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 22.05.2025 подав щорічну декларацію після звільнення за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні вказав на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та просив суд притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав та пояснив, що у зв'язку з тим, що його батько помер, мати перебувала на його утриманні та її стан здоров'я на той момент погіршився, через сімейні обставини він пропустив строк подачі декларації та подав її одразу, коли прийшло сповіщення про пропущений строк, тому просив суворо його не карати.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до вимог ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно абз.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єкти декларування - це особи, зазначені у п.1, п.п. «а», «в» - «г» п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
При цьому, п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону визначено, що поліцейські є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Так, встановлено, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 26.09.2023 №1288 о/с, ОСОБА_1 з 26.09.2023 прийнято на службу в поліцію та призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області.
Згідно ч.1 ст.61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські зобов?язуються неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
12 жовтня 2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов?язок подання декларацій суб?єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.1, п.п.«а», «в» - «г»» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов?язкові для виконання нормативно-правові акти.
Відповідно до п.п.2 п.2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 №252/23, декларація при звільненні - це декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб?єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Згідно абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п. 1, п.п. «а», «в» - «г» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно п.15 ч.1 ст.11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз?яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Отже, після звільнення зі служби в Національній поліції України та припинення діяльності, пов?язаної з виконанням функцій держави, у ОСОБА_1 виник обов?язок подати щорічну декларацію (після звільнення) за 2024 рік шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто до 23 год. 59 хв. 31.03.2024.
В ході моніторингу публічної частини даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з?ясовано, що всупереч встановленим абз.1 ч.2 ст.45 Закону вимогам фінансового контролю, ОСОБА_1 несвоєчасно 22.05.2025 подав без поважних причин щорічну декларацію з позначкою, як особа яка припинила виконувати функції держави або місцевого самоврядування» за 2024 рік.
Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2023 по 2025 роки подавав зазначені декларації, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування.
ОСОБА_1 протягом строку, відведеного для подачі декларацій, не вживав жодних дій для своєчасного подання вказаних декларацій.
Відповідно до постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі № 800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання або припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строків.
Поважними причинами можуть бути визнані лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно абз.9 п.п.1 п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов?язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв?язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб - сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Так, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП в повній мірі підтверджується його поясненнями, наданими під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, та іншими зібраними матеріалами справ про адміністративні правопорушення в сукупності, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення та досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, є щире розкаяння ОСОБА_1 .
При цьому, суддя приймає до уваги відсутність негативних наслідків внаслідок вчинення вказаного адміністративного правопорушення, зокрема у вигляді шкоди правам і свободам інших громадян, власності, громадському порядку, та робить висновок, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення носить малозначний характер.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Таким чином, з метою виховання та запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, суддя вважає, що обґрунтованим та достатнім буде обмежитися усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 35, 172-7, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП звільнити та обмежитись усним зауваженням.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Чаплицький