Справа № 947/37078/24
Провадження № 2-др/947/139/25
28.11.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретарі Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Свічкар Валерії Валерійовни про ухвалення додаткового рішення по справі 947/37078/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення пені по аліментах та позбавлення батьківських прав,
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2025 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення пені по аліментах та позбавлення батьківських.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (неустойку) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 05.03.2021 по 20.05.2024 у розмірі 48 611 (сорок вісім тисяч шістсот одинадцять) гривень 66 копійок.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тмсяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
20.11.2025 року до суду від представника позивача адвоката Свічкар В.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачки суму витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем під час розгляду справи у розмірі 75 000 гривень.
Заява обґрунтована тим, що 14.11.2025 року рішенням суду позовні вимоги позивача частково задоволено. Представник позивача зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом, позивачем понесені витрати на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги адвоката у розмірі 75 000,00 гривень та вказала, що відповідно до пункту 4.1. договору про надання правової допомоги №03/09/2024/2 від 03.09.2024 року Орієнтовний гонорар Повіреного за представництво інтересів Довірителя у суді першої інстанції становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Остаточна вартість робіт визначається в Акті приймання-передачі виконаних робіт та підлягає сплаті Довірителем Повіреному протягом шістдесяти банківських днів з дати набрання судовим рішенням законної сили. Детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього Договору складається Повіреним та підтверджується Довірителем шляхом підписання. Вказаний опис робіт може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару Повіреному. Також відповідно до пункту 4.1.1. договору про надання правової допомоги №03/09/2024/2 від 03.09.2024 року остаточний розмір гонорару за цим Договором визначається Актом приймання-передачі виконаних робіт і підтверджується підписанням Довірителем та Повірителем та не може бути меншим за орієнтований гонорар, зазначений у п.4.1 цього договору.
Відповідно до акту приймання передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 19.11.2025 № 03/09/2024/2 від 03.09.2024 та детального опису робіт, виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги від 03.09.2024 від 19.11.2025 №03/09/20024/2, загальна вартість виконаних адвокатом робіт складає 75 000 гривень.
У зв'язку з чим, представник позивача просить стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу у розмірі 75 000,00 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України сторони у судове засідання не викликались.
Перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, суд дійшов до такого висновку.
Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2025 року, позовні вимоги позивача задоволені частково.
Згідно із вимогами п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Також, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Представником позивача до заяви надано Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 03.09.2024 року, укладений між адвокатом Свічкар Валірією Валеріївною, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ОСОБА_1 , відповідно до якого орієнтований розмір витрат на правничу допомогу (гонорар) сторонами погоджено у розмірі 50 000 гривень та відповідно до п.4.1.1 Договору обумовлено остаточний розмір гонорару за цим договором визначається Актом приймання-передачі виконаних робіт і підтверджується підписанням Довірителем та Повіреним та не може бути меншим за орієнтований гонорар, зазначений у п.4.1 цього договору.
Згідно з п.8.1 даний договір укладений на строк до фактичного виконання предмету даного договору, який вказаний в п.1 даного договору.
Відповідно до акту приймання передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 19.11.2025 № 03/09/2024/2 від 03.09.2024 п.2 сторони погодили, що вказані в п.1 цього акту роботи за змістом, обсягом та вартістю (ціною) відповідають умовам договору.
Згідно з п.3 загальна вартість в цьому акті робіт складає 75 000 гривень, що також підтверджується детальним описом робіт, виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги від 03.09.2024 від 19.11.2025 №03/09/20024/2.
Вказана сума підлягає сплаті довірителем повіреному протягом шістдесяти банківських днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, встановлено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено про те, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Свічкар В.В. суду надано відповідні та допустимі докази надання послуг з правничої допомоги та відповідної їх сплати позивачем адвокату.
Також, перевіривши запис судового засідання від 30.07.2025, суд встановив, що представником позивача на виконання статті 141 ЦПК України заявлено про те, що докази понесених витрат буде надано суду протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення, що також підтверджується технічним записом судового засідання від 30.07.2025.
Суд не приймає заперечення представвика відповідачки з приводу того, що відеозапис судового засідання не може підтверджувати факт заявлення відповідного клопотання, оскільки має бути належним чином відображене у протоколі судового засідання.
Перевіркою відеозапису судового засідання та проткоолу судового засідання встанволено, що у протоколі не відображена за часом вказана заява представника позивача. Водночас на відеозаписі судового засідання судом була прийнята така заява представника позивача та вказано секретарю судового засідання зафіксувати її у протоколі судового засідання.
Водночас суд зауважує, що відповідно до статті 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування здійснює секретар судового засідання. Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів здійснюється секретарем судового засідання відповідно до Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції, під час здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Протокол (журнал) судового засідання ведеться в електронній формі засобами підсистеми відеоконференцзв'язку.
Після завершення фіксування та збереження технічного запису судового засідання в протоколі (журналі) цього засідання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку автоматично формується вебпосилання на технічний запис, збережений в централізованому файловому сховищі.
Після закінчення судового засідання протокол (журнал) судового засідання у визначені процесуальним законодавством строки підписується кваліфікованим електронним підписом секретаря судового засідання, після чого блокується для внесення змін.
Протокол (журнал) судового засідання автоматично зберігається в централізованому файловому сховищі разом з технічним записом судового засідання, який є додатком до протоколу (журналу).
Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання у централізованому файловому сховищі, переноситься разом з кваліфікованим електронним підписом до автоматизованої системи діловодства суду та обліковується за відповідною судовою справою.
До матеріалів справи в паперовій формі приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання.
Відповідно до розділу ІV Інструкції Технічний запис та протокол (журнал) судового засідання в електронній формі, що створені з використанням такого програмного забезпечення, також вноситься до автоматизованої системи діловодства суду та обліковується за відповідною судовою справою.
Внесення зберігання та завантаження до централізованого сховища, технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі здійснюється шляхом приєднання зазначених файлів до системного шаблону документа, розробленого технічним адміністратором автоматизованої системи документообігу суду, з назвою "Картка збереження технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання".
Отже, згідно з Інструкцією протокол судового засідання ведеться одночасно із здійсненням технічного запису, а відповідно до положень ст. 247 ЦПК України, технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання, немає необхідності детально відображати в ньому зміст процесуальних дій, що вчиняються судом та учасниками цивільного процесу. Про зміст конкретної процесуальної дії особа зможе дізнатися з технічного носія інформації, а у протоколі судового засідання достатньо зазначити тільки її порядковий номер, назву і час її вчинення.
Окрім цього, відповідно до номр ч. 8 ст. 141 ЦПК України, цивільний процесуальний кодекс визначає лише стадію, на якій має робитися заява про подання доказів упродовж 5 днів після ухвалення рішення суду, та не встановлює конкретної форми такої заяви, та умов, за якої вона має прийматися судом.
Отже, суд вважає, що представник позивача дотримався вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України та зробила відповідну заяву до початку судових дебатів, що підтверджується відеозаписом (технічним записом) судового засідання від 30.07.2025, який є додатком до протоколу судового засідання від 30.07.2025.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі №922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення
Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію не співмірності заявленого розміру витрат.
У клопотанні (запереченні) від 24.11.2025, на заяву про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача адвокат Онишко В.М. просила відмовити представнику позивача у стягненні витрат на правову допомогу посилаючись на те, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі гонорару та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-V, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Позивачем при поданні позовної заяви було подано попередній розрахунок суми судових витрат, однак в ньому не конкретизовано які саме витрати включено до загальної суми, а також не зазначено вартість кожної окремої послуги (консультації, підготовки документів, участі у судових засіданнях,тощо). Отже, такий розрахунок є формальним, не підтверджений платіжними документами та не дозволяє належним чином оцінити обґрунтованість заявлених витрат, співмірність кожної окремої витрати та складність справи, а також перевірити їх відповідність критеріям розумності та необхідності. Крім того представник відповідача просила суд звернути увагу, що понесені витрати на правничу допомогу значно вищі задоволена і позовні вимоги
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача адвокатом Свічкар В.В. суду надано відповідні та допустимі докази надання послуг з правничої допомоги та відповідної їх сплати позивачем адвокату (ознайомлення з документацією для складання позову, аналіз судової практики, складання позовної заяви, опрацювання відзиву на позовну заяву, складання та подання клопотань, опрацювання клопотання, прибуття та участь у судовому засіданні, яке відбулося 6.03.2025 прибуття до суду з метою участі у ряду судових засіданнях, до вказаного акту включено послугу - зустріч із клієнтом для консультації та укладення договору, надання юридичних консультацій з приводу предмету спору є одним із видів надання послуг з правничої допомоги відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), що також підтверджується детальним описом робіт, виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги від 03.09.2024 від 19.11.2025 №03/09/20024/2.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги є спі мірними та доведеними.
Водночас, ураховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (на 50%), суд відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України визначає розмір судових витрат з правничої допомоги, які покладаються на відповідачку, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 37 500 гривень (75000х50%).
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача адвоката Свічкар Валерії Валеріївни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі 947/37078/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення пені по аліментах та позбавлення батьківських прав задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 500 (тридцять сім тисяч) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,фактичне місце проживання: АДРЕСА_2
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання (для листування): АДРЕСА_4 .
Додаткове рішення підписане 28.11.2025.
Суддя Ю. А. Скриль