Справа № 134/713/25
Провадження № 22-ц/801/2406/2025
Категорія: 58
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кантониста О. О.
Доповідач:Копаничук С. Г.
20 листопада 2025 рокуСправа № 134/713/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),
суддів: Оніщука В. В., Голоти Л.О.
з участю секретаря судового засідання: Закерничної А.О.
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 03.09.2025 року, ухвалене під головуванням судді Кантонистої О.О., , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,-
02 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди .Зазначила, що 12 квітня 2025 року на верифікованому акаунті відповідачки в соціальній мережі Facebook було розміщено допис, зі змісту якого слідує, що вона (позивачка) привласнила 30 мільйонів гривень, виділених на будівництво або ремонт дороги до цукрового заводу в селі Городківка, а також образливі висловлювання на адресу її родини.
Крім того, 24 жовтня 2024 року на цьому ж акаунті було розміщено допис, доповнений фотографіями з її зображенням, згідно якого вона нібито не дала з власної кишені жодної гривні на Сили оборони України, проте має будинок в Іспанії, а також висловлені образи на її адресу, наче вона піариться на смерті загиблого воїна, їй не дано знати, що таке честь, совість і співчуття. Крім того, відповідачка обізвала її «Пропита морда».
Вважає, що наведені вислови, розповсюджені за допомогою даних дописів в соціальній мережі, є такими, що не відповідають дійсності, є наклепом, ганьблять її честь гідність як особи та як жінки, шкодять її репутації сільського голови Наведені вище висловлювання відповідачки не є оціночними судженнями, допустимою критикою публічної особи, а мають ознаки наклепу та прямої образи ,чим їй завдана моральна шкода.
Про наявність дописів відповідачки вона дізналася від інших осіб, які направляли їй їх повідомленнями в інших мережах зв'язку, оскільки вона не має доступу до акаунта відповідачки. Їй не відомо, наскільки великою є кількість користувачів, яким розповсюджено дані дописи, та якій кількості осіб вони відомі, проте їй відомо що вони жваво обговорювались не тільки членами Городківської громади, а й іншими, не пов'язаними з ОСОБА_3 особами, при цьому таке обговорення в більшій мірі стосувалось не її ділової репутації як сільського голови, а репутації фізичної особи - як їй вдалося вкрасти 30 мільйонів, чи дійсно вона має будинок в Іспанії, чи зловживає спиртними напоями тощо. Прискіпливою стала увага до її сім'ї, стосунків з родичами, близькими, друзями. Зрозуміло, що ставлення деяких людей до неї стало негативним, з великою кількістю людей у неї відбулися з цього приводу розмови, інколи досить неприємні, в ході яких їй доводиться спростовувати наклепи відповідачки. Їй стало важче підтримувати ділові контакти з людьми, як в інтересах громади на посаді сільського голови, так і в особистих інтересах, інтересах родини - відчувається недовіра з їх боку, що знову ж таки потребує додаткових зусиль та часу для нормалізації відносин. Це призводить до додаткового нервового напруження, стресу, необхідності докладання додаткових психологічних та фізичних зусиль для відновлення психічної рівноваги. У неї погіршився стан здоров'я, зокрема серцево-судинної системи, в зв'язку з чим вона стала на медичний облік з приводу гіпертонії.
Вважає, що розміщенням вищевказаних повідомлень, які ганьблять її честь, гідність та репутацію як фізичної особи, їй завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях через протиправну поведінку щодо неї, приниженні честі, гідності, репутації як фізичної особи, жінки, матері, члена громади. Неправдивість вказаної інформації підтверджується відсутністю кримінальних проваджень та вироків відносно неї. Негативні наслідки у виді погіршення здоров'я підтверджуються відповідною медичною довідкою. Завдану їй моральну шкоду позивачка оцінює в 200000 грн., яку просить стягнути на її користь з відповідачки .
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 03.09.2025 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати ,а у справі ухвалити нове рішення, яким її вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначила, що суд невірно оцінив докази, а саме тести допису на верифікованому акаунті ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook ,де вказано, що позивач привласнила 30 млн. грн ,виділених на будівництво або ремонт дороги до цукрового заводу в с. Городківка ,а також образливі висловлювання на адресу її родини, а також містить фотографії із зображенням позивача, яка начебто не дала з власної кишені жодної гривні на Сили оборони України, проте має будинок в Іспанії. Також висловлені образи на її адресу, що вона піариться на смерті загиблого воїна, їй не дано знати, що таке честь, совість і співчуття та пряма образа-«Пропита морда»
Суд безпідставно дійшов висновку про те, що хоча розміщені відповідачкою дописи є різкими та містять елементи провокативного характеру, однак їх не можна витлумачити як такі ,що містять фактичні дані.
Суд необгрунтовано дійшов висновку що поширена інформація відображає власні переживання і емоції відповідачки і реакцію на дії посадової особи, проте не може бути розцінена як повідомлення про конкретні факти і є вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідачки і не свідчить про приниження честі, гідності і ділової репутації позивачки.
Вважає, що висновок суду є хибним і протиправним, так як не відповідає положенням ст.297,299 ЦК України,ст.30 ЗУ «Про інформацію» ,оскільки містить недостовірну інформацію або викладена неправдиво ,тобто містить відомості про події і явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідали дійсності. Факт же -це явище об'єктивної дійсності ,конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов, а судження-це те саме, що думка, висловлення. Воно має оціночний характер, а тому оцінити правильність судження неможливо, натомість викладена в дописах інформація ніяк не може бути оціночними судженнями.
Суд не оцінив покази свідків і докази того, що відносно позивача відсутні кримінальні провадження за фактами ,вказаними відповідачкою.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказане рішення суду цим вимогам відповідає не повністю.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 20 листопада 2020 року обіймає посаду голови Городківської сільської ради, що підтверджується відповідним рішенням № 1 першої сесії восьмого скликання Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 20 листопада 2020 року.
12 квітня 2025 року відповідачка ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook розмістила допис наступного змісту: «30 лимонів в карман з дороги до заводу, для себе любимої! Можна і кричати Слава України! А де її семейка?! На фронті?! Ні!!! ОСОБА_4 , догляд за мамою!!! Син ОСОБА_5 , здобуває освіту (хотя перед війною поперли з аграрного! Святі гроші зробили свою роботу! Магазин відкрив у центрі села! Завдяки Резнічці, бізнес виріс на мільярди! Швеця (цапка) магазин процвітає! ! Заслуга голови громади) Резнічки синок, броня на броні! Чоловік звільнився з комунального і на даний час оформляє догляд за мачухою, при живій мамі! Це нонсенс! Через суд ОСОБА_6 оформлює опіку, перехххрав капітально! На передову іти, це йому не хлопців на постах пресувати і за барки брати! Всі все пам'ятають і ніхто про це не забув! Патріотизм цієї сімейки зашкалює!».
Крім того, 24 жовтня 2024 року відповідачка ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook розмістила допис наступного змісту: «Врацати хочу в цієї жінки немає нічого святого! Просто попередньо скинула фото з сином де збирають грибочки! Вирішила реаніміруватися! Громада знає хто ти є!!! Це блеф і на публіку! З першого дня війни нікому з нашої громади, з власної кишені не дала ні однієї гривні, зате має будинок в Іспанії! Ця жіночка за своє майбутнє подбала! ОСОБА_7 пропита! Не писала! Не хотіла! Но не можу дивитися на цю клоунаду!!! Боляче!!! Привезли ГЕРОЯ! А воно піариться! Цій жіночці не дано знати, що таке честь, совість і співчуття! ОСОБА_8 вічна пам'ять!». Під дописом містяться дві фотографії з поховання військовослужбовця, на яких зафіксовано перебування позивачки поряд з труною.
Факт розміщення вищевказаних дописів на веб-сайті соціальної мережі «Facebook» відповідачкою на своїй сторінці ,тобто поширення відомостей ,нею не заперечується, а відтак не потребує доказуванню.
Даними дописами, на думку позивачки та її представника, відповідачка публічно образила та принизила честь, гідність та ділову репутацію позивачки, оскільки складається хибна громадська думка про те, що позивачка вкрала 30 мільйонів, має будинок в Іспанії та зловживає спиртними напоями.
До позовної заяви позивачка долучила витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», з якого слідує, що станом на 25.04.2025 щодо неї відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук.
Згідно копії довідки КНП «Городківський ЦПМСД Городківської сільської ради» № 58 від 30.04.2025 року позивачка знаходиться на «Д» обліку з приводу гіпертонічної хвороби та цукрового діабету.
ОСОБА_1 є публічною посадовою особою органу місцевого самоврядування та її діяльність викликає підвищену громадську зацікавленість. Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
Позивачкою та її представником не заявлялося клопотання про призначення і проведення судово-лінгвістичної експертизи спірних мовленнєвих повідомлень щодо змістовного наповнення та стилістичного оформлення , хоча саме судово-лінгвістична експертиза мовлення надає інформацію стосовно учасників мовленнєвого акту, умов його протікання, семантико-стилістичних особливостей та співвіднесеності з дійсністю його результату (тексту): однозначність чи неоднозначність тлумачення вислову та ймовірні значення цього вислову за умов наявного контексту; чи містить даний текст гіперболи, перефразування і де саме; чи містять висловлювання автора тексту негативну або позитивну оцінку конкретної особи та її діяльності; чи є певні вислови, характеристики оціночними судженнями. Саме при проведенні вказаного виду судової експертизи встановлюється низка обставин, що мають значення і підлягають доказуванню в юридичному провадженні та з'ясовуються шляхом застосування спеціальних знань у визначеному законом порядку.
Постановляючи рішення у справі і оцінюючи зміст й направленість публікацій відповідачки (їх контекст), суд першої інстанції виходив із того, що оспорювані позивачкою дописи відповідачки є не твердженнями, висловленими нею особисто про вказані факти, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками щодо цієї інформації, суб'єктивною оцінкою позивачки, як голови громади, висловленою у формі оціночних суджень, критичних зауважень, припущень. Дописи відповідачки не містять конкретизованого та чіткого ствердження про порушення позивачкою законодавства, а лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб'єктивними переконаннями дописувача. Крім того, у дописі від 26.10.2024 не міститься ні прізвищ, ні імен, ні будь-яких ідентифікуючих даних позивачки ОСОБА_1 , що дозволяло б стверджувати, що вказаний допис порушує її честь, гідність, та ділову репутацію.
Особа, яка висловлює власні погляди, критичні висловлювання, зауваження, припущення, не може бути зобов'язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції. Висловлення оціночних суджень щодо, зокрема, особи та її поведінки, не може слугувати підставою для притягнення цієї особи - висловлювача до цивільно-правової відповідальності, у разі незадоволення (несхвалення) адресатом змістом та/або формою такого висловлювання.
Хоча розміщені відповідачкою дописи є дещо різкими та містять елементи провокативного характеру, однак їх не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані. За своїм змістом поширена інформація відображає власні переживання й емоції відповідачки, її реакцію на дії позивачки як посадової особи, особисте сприйняття відповідачкою певних питань, які, на її думку, є проблемними та стосуються громадськості (можуть зачіпати інтереси багатьох людей), і не може бути розцінена як повідомлення про конкретні факти, тому оспорювані висловлення є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідачки та не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації позивачки.
Відмовляючи у стягненні моральної шкоди , суд виходив із відсутності правових підстав для її стягнення , оскільки не встановив порушень прав позивачки діями відповідачки, а отже, й підстав для відшкодування моральної шкоди, як похідної вимоги.
Колегія суддів вважає ,що з такими висновками і рішенням суду повністю погодитись не можна ,виходячи з наступного .
Глава 22 ЦК України визначає перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).
При цьому, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.
З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право».
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини під час тлумачення положень статті 10 Конвенції.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критику, оцінку дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Колегія суддів вважає, що спірні висловлювання відповідачки від 12.04.2025 року у тексті дописів на верифікованому акаунті ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook , приналежність яких остання не спростовує, у яких вказано, що позивач привласнила 30 млн. грн ,виділених на дорогу до заводу , образливі висловлювання на адресу її родини, а також містить фотографії із зображенням позивача, яка начебто не дала з власної кишені жодної гривні на Сили оборони України, проте має будинок в Іспанії а також висловлені образи на її адресу про те , що вона піариться на смерті загиблого воїна, їй не дано знати, що таке честь, совість і співчуття та пряма образа-«Пропита морда» містять як фактичні дані, які можна перевірити і достовірність яких відповідачкою не спростована, так і оціночні судження, які суд вірно оцінив їх як такі, а тому у цій частині висновки суду обгрутовані.
Зокрема , висловлювання у дописі : «З першого дня війни нікому з нашої громади, з власної кишені не дала ні однієї гривні, зате має будинок в Іспанії! » « А де її семейка?! На фронті?! Ні!!! ОСОБА_4 , догляд за мамою!!! Син ОСОБА_5 , здобуває освіту (хотя перед війною поперли з аграрного! Святі гроші зробили свою роботу! Магазин відкрив у центрі села! Завдяки Резнічці, бізнес виріс на мільярди! Швеця (цапка) магазин процвітає! ! Заслуга голови громади) Резнічки синок, броня на броні! Чоловік звільнився з комунального і на даний час оформляє догляд за мачухою, при живій мамі! Це нонсенс! Через суд ОСОБА_6 оформлює опіку, переххрав капітально! На передову іти, це йому не хлопців на постах пресувати і за барки брати! Всі все пам'ятають і ніхто про це не забув! Патріотизм цієї сімейки зашкалює!» і «Врацати хочу в цієї жінки немає нічого святого! Просто попередньо скинула фото з сином де збирають грибочки! Вирішила реаніміруватися! Громада знає хто ти є!!! Це блеф і на публіку!» , то суд обгрутовано вважав їх оціночними судженнями ,оскільки вони обумовлені суб'єктивним сприйняттям і продуктом власноі оцінки відповідачкою дій і бездіяльності позивача, в тому числі, як посадової особи місцевого самоврядування і власні почуття до неї ,висловлені в емоційній формі. Тобто ,ці висловлювання є оціночними судженнями , що не підлягають доведенню їх правдивості.
Колегія суддів вважає, що поширена інформація у дописах про відкриття членами сім'ї позивача магазину, догляд за мамою, здобуття освіти, оформлення опіки, звільнення чоловіка, догляд за матір'ю, наявність будинку в Іспанії ,не містять фактичних даних про позивачку ,так як не є тими діяннями чи обставинами ,що є протиправними і не містить інформацію ,яка порушує її честь ,гідність і ділову репутацію позивачки .
Разом із тим, вираз , у якому в контексті , що має відношення до особи позивачки , вказано «30 лимонів в карман з дороги до заводу, для себе любимої!» містить інформацію про привласнення позивачем 30 млн. грн ,виділених на дорогу до заводу , тобто фактичні дані які можна перевірити на її достовірність ,а тому є фактом . Також колегія суддів вважає ,що ця поширена інформація ,є недостовірною, оскільки відповідачка не надала доказів її підтвердження , а неправдивість цієї інформації підтверджується відсутністю кримінальних проваджень та вироків суду щодо ОСОБА_1 .
Поширення цієї інформації, як факту ,порушує честь і гідність, а також ділову репутацію позивача , так як містить відомості, які принижують її честь, гідність ,ділову репутацію в громадській суспільній думці невизначеного числа читачів соціальної мережі з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі ,оскільки зображує позивача як людину і посадову особу ,яка привласнює виділені кошти ,тобто, порушує закон . Таким чином відповідач поширила недостовірні негативні відомості про позивачку ,через ствердження того факту, що вона порушує закон і є нечесною на руку головою громади, чим порушили її честь, гідність, як людини ,а також її ділову репутацію як посадової особи органу місцевого самоврядування. Вказане висловлювання є стверджуваним фактом і виходять за межі оціночних суджень чи допустимої критичної оцінки дій посадової особи.
Крім того ,опублікована фраза в її контексті під фотографією позивачки - «Морда пропита» містить суб'єктивну думку відповідачки щодо зовнішності позивача, висловлену в брутальній, принизливій формі ,тобто відверто пряму образу її , як людини , жінки і голови громади , що безумовно порушує її гідність і ділову репутацію , так як є образою в загальнолюдському сприйнятті особистості та характеризує її як людину, що зловживає алкоголем.
В зв'язку з цим ,колегія суддів вважає, що для визначення і розмежування у висловленнях відповідача фактів і оціночних суджень у даному випадку спеціальні знання не потрібні, а тому й відсутня необхідність у призначенні спеціальної судово-лінгвістичної експертизи, оскільки факти можна перевірити на предмет їх наявності чи відсутності ,на відміну від оціночних суджень ,що відносяться до свободи вираження поглядів. Факт нанесення позивачці в соціальній мережі під її фотографією образи також не потребує проведення лінгвістичної експертизи і прямо свідчить про порушення її гідності і ділової репутації ОСОБА_1 і є підставою для відшкодування спричиненою нею позивачці моральної шкоди.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.19 Постанови від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Правом на відповідь, а також на спростування цієї інформації позивач не скористалася і відповідних вимог не заявляла, тому суд їх не вирішує.
Так як поширена відповідачем інформація містить принизливе висловлювання та образливий вираз щодо позивача «Морда пропита», тобто суб'єктивну думку не про об'єкт, а про суб'єкт, що принижує гідність і ділову репутацію позивача, на користь останньої підлягає відшкодуванню моральна шкода.
Оскільки суд вказаного не врахував і безпідставно вважав всі спірні опубліковані відповідачкою в соціальній мережі Facebook висловлювання оціночними судженнями, колегія суддів вважає,що рішення суду підлягає скасуванню ,з ухваленням судом нового рішення ,про захист особистих немайнових прав позивачки у вигляді честі,гідності і ділової репутації шляхом часткового задоволення позовних вимог .
Згідно з п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема ,у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Тлумачення положень ст.11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого.
При визначенні компенсації моральної шкоди колегія суддів враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань особи, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні позивачки Резнік ,яких вона зазнала внаслідок протиправних дій відповідачки .
Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Такі висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №712/10999/22 (провадження № 61-13517св23), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.3, 9 Постанови №4 від 31 березня 1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Вирішуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, колегія суддів вважає, що внаслідок поширення відповідачем інформації, яка містить недостовірні відомості про привласнення ОСОБА_9 30 млн з дороги до заводу ,а також принизливе висловлювання та образливий вираз під фотографією ОСОБА_1 - «Морда пропита» , принижено її честь, гідність і ділову репутацію та завдано моральну шкоду. Остання виразилася у душевних хвилюваннях, стресі, тривозі позивачки, в тому числі за подальшу свою репутацію та реакцію членів очолюваної нею громади на поширену щодо неї інформацію, з урахуванням обставин справи ,характеру та обсягу заподіяних моральних страждань від порушення її честі, гідності ,ділової репутації поширенням про неї інформації недостовірного і образливого характеру ,а також дотримуючись вимог розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а тому її позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Решта частина вимог задоволенню не підлягають.
У справі «Серявін таінші протиУкраїни», №4909/04, §58, рішення від 10.02.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Згідно ст.376 ЦПК України підставами для скасування апеляційним судом судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд не зовсім вірно оцінив докази і встановив обставини , що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, чим порушив норми процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням судом нового рішення про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Керуючись ст.ст.374,376,382-384 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 03.09.2025 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягненні моральної шкоди заподіяної розповсюдженням недостовірних відомостей ,задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
50 000 грн. моральної шкоди.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскарженадо Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Копаничук С.Г.
Судді: Оніщук В.В.
Голота Л.О.