справа № 462/9267/25
28 листопада 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Кирилюк А. І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю,
встановив:
Уповноважений представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Яцишин О. В., 21.11.2025 року (вх. № 26517) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою (документ сформований у системі «Електронний суд» 20.11.2025 року) про встановлення факту проживання однією сім'єю у якій просить суд: встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з грудня 2020 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Кирилюка А. І.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24.11.2025 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з її істотними недоліками.
На усунення зазначених недоліків позивачу надавався п'ятиденний строк.
24.11.2025 року представник позивача отримав зазначену ухвалу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу.
27.11.2025 року (вх. № 26935) на електронну адресу Залізничного районного суду м. Львова, подана письмова заява про усунення недоліків позовної заяви однак, як вбачається із заяви про усунення недоліків представником позивача не було у повній мірі усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду.
Перевіривши заяву та додані до неї документами, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 175, 177, 297 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Представник позивача, в заяві про усунення недоліків стверджує, що справа за його позовною заявою повинна бути розглянута за правила загального позовного провадження.
Позовне провадження - це вид цивільного судочинства, визначений Цивільним процесуальним кодексом (ЦПК) України, який застосовується для розгляду спорів про право між двома сторонами (позивачем і відповідачем).
Разом з цим, з тексту позовної заяви вбачається, що жодного спору про право між сторонами немає, позивач не висунув будь-якої матеріальної вимоги.
З огляду на зазначене стороні позивача необхідно вказати який саме спір про право виник та у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 175 ЦПК України вказати зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, або виконати вимоги ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 24.11.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Всупереч наведеному, позовна заява не містить жодної позовної вимоги до відповідача у справі.
При цьому суд роз'яснює, що під поняттям «усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/10366/17).
Окрім цього, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи виправлених копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, заяву слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 175, 185, 259-261, 294 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю - залишити без руху повторно.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений строк, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю - вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя: