Справа № 308/6535/25
15 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позовні вимоги про розірвання шлюбу позивач мотивує тим, що 14.09.2002 року вона уклала шлюб з відповідачем. У шлюбі у них народилося троє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У кінці 2015 року відносини між сторонами сильно погіршилися і з 2016 року подружжя припинило фактичні шлюбні відносини. Відповідач з січня 2016 року і по сьогоднішній день проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка разом з дітьми з січня 2016 року по вересннь 2017 року фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 . З вересня 2017 року і по сьогоднішній день позивачка разом із дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином шлюбні відносини між сторонами припинилися з 2016 року, і з цього часу позивач та відповідач проживають окремо, спільного господарства не ведуть та спільного бюджету не мають. Позивачка зазначає, що єдиною причиною не розірвання сторонами шлюбу з 2016 року, після припинення фактичних шлюбних відносин, була наявність у них трьох спільних дітей та небажання їх травмувати у малолітньому віці. Взаємодія між сторонами обмежувалася питаннями, пов"язаними з вихованням, освітою та психологічним благополуччям дітей. Оскільки діти позивачки та відповідача досягли віку коли вже повністю усвідомлюють формальні взаємовідносини подружжя, які склались за останній період, потреба в подальшому юридичному закріпленні шлюбу відпала, а саме його юридична дія суперечить інтересам позивача. Тому позивачка вважає за необхідне розірвати шлюб між нею та відповідачем і просить суд позов задовольнити.
Позивачка та представник позивачки у підготовче засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивачки.
Відповідач та представник відповідача у підготовче засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач подав до суду заяву у якій просить розглянути справу без його участі, а також зазначає, що оскільки він з дружиною не проживає з 2016 року, всі обставини викладені у позовній заяві визнає повністю, просить суд шлюб між ним та позивачкою розірвати, зазначаючи, що наслідки визнання позову йому зрозумілі.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено по справі, 14.09.2002 року сторони уклали шлюб, що стверджується долученим до справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 14.09.2002 року.
У шлюбі у сторін народилося троє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою, син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 19.02.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 20.12.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 18.03.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області відповідно.
Як встановлено згідно пояснень позивачки у позовній заяві, та підтверджено відповідачем у заяві від 15.10.2025 року, з 2016 року сторони припинили фактичні шлюбні відносини та не проживають разом, спільного господарства не ведуть та спільного бюджету не мають.
Позивач бажає розірвати шлюб і не має наміру йти на примирення з відповідачем. про що свідчить зміст позовної заяви.
Відповідач позов визнав , подавши заяву відповідного змісту.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи зі змісту ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи наведене, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 24 СК України, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, суд уважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 105, 112 СК України, ст. ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 274, 279, 352-353 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 14.09.2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Берегівського райуправління юстиції Закарпатської області, про що зроблено запис за № 116, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , мешканки АДРЕСА_3 , сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук