Справа № 305/3645/25
Номер провадження 3/305/2585/25
27.11.2025. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., ознайомившись з матеріалами, які надійшли від Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, -
за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Рахівського районного суду, Закарпатської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460107 від 20.09.2025, 20 вересня 2025 року о 21:15 годині в сел. Ясіня, по вул. Миру Рахівського району Закарпатської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 скоїв ДТП з автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , після чого залишив місце ДТП, чим порушив п.2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мігалі І.В. в судовому засіданні просила провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, від захисника ОСОБА_1 - адвоката Мігалі І.В. надійшли письмові пояснення, які обґрунтовані наступним. По справі 305/3645/25 ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП Як доказ до даної справи надано протоколу серії ЕПР 1 № 460107 від 20.09.2025. В пункті 7 цього протоколу (місце скоєння та суть адміністративного правопорушення ) нічого не зазначено. Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього. ОСОБА_1 не мав на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, оскільки з іншим учасником ДТП вирішили викликати поліцію та самостійно зустрів працівників поліції по приїзду за пару метрів до місця ДТП. А отже, умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП в його діях відсутній. Сам факт події дорожньо-транспортної пригоди і не залишення винної особи на місці, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки у даному випадку слід також встановити обставини, які свідчать про те, що це було свідомим та умисним діянням. Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень транспортних засобів, а також те, що у нього був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами. Свою вину у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення не визнає, оскільки таке правопорушення не вчиняв, оскільки в його діях відсутній склад адміністративних правопорушення, а зібрані у справі докази не підтверджують вчинення ним дій, передбачених статтею 122-4 КУпАП. Наявна в матеріалах справи схема місця ДТП не відповідає фактичним обставинам справи, рапорт працівника поліції Олександра Поп'юка в розумінні ст. 251 КУпАП не є доказом вини у вчиненні правопорушення, оскільки є документом внутрішнього користування інформативного характеру. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.05.2020р. по справі №524/5741/16-а вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. При цьому, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутністю будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. (Правовий висновок Конституційного Суду України у своєму рішенні у справі № 23- рп/2010 від 22 грудня 2010 року). Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. На підставі викладеного захисник просила провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Так, ст. 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Разом з цим, враховуючи обставини події, пояснення осіб дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зазначили, що водій транспортного засобу «Форд» ОСОБА_1 , після зіткнення з автомобілем «Фольксваген» під керуванням ОСОБА_2 , заїхав у провулок і зупинився, після чого останні викликали поліцію, суд доходить до висновку, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел у вчиненні правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, отже в його діях відсутня і суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
На підставі викладеного, вважаю необхідним справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується в разі накладення на особу адміністративного стягнення.
Оскільки, на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не накладено, підстави для стягнення судового збору відсутні.
З урахуванням наведеного судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок, слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 247, 251, 256, 280, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з дня її проголошення.
Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е