Справа № 523/19464/25
Номер провадження 3/523/4597/25
"05" листопада 2025 р. Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
17 вересня 2025 року до Пересипського районного суду міста Одеси надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставинами того, що 28 серпня 2025 року о 01:19 год., по вул. Агрономічна, буд.201/1, у м. Одеса, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Драгер та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
За вказаними обставинами працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436266 від 28.08.2025 року.
При розгляді справи ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, заперечив проти обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що не керував жодним транспортним засобом, а знаходився біля автомобіля виключно заради того, щоб забрати з нього особисті речі.
У судовому засіданні, представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Марія Миколаївна обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не підтвердила та заявив клопотання про закриття провадження посилаючись на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а в наданих відеозаписах відсутні докази зворотнього та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння а також протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням процедури до його складення, тобто наявні всі підстави для закриття провадження відповідно п.1.ч.1 ст.247 КУпАП.
04 листопада 2025 року, на адресу суду, від ОСОБА_1 , надійшли письмові заперечення щодо складеного протоколу, в яких він зазначив, що не керував жодним транспортним, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та зазначив, що представниками Патрульної поліції було не було дотримано процедури складання протоколу за ст..130 КУпАП у зв'язку з чим просив закрити провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з огляду на таке.
Згідно із ст.1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимогст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р.№ 1306, встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від10.10.2001р.№ 1306).
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Проте, висновки поліцейського не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і спростовуються письмлвими поясненнями особи.
Так, під час дослідження відеозапису, долученого співробітниками поліції до протоколу, встановлено, що відеозапис не відтворюється.
Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Також слід зауважити, що Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив остаточний висновок, що протокол не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, суддя дійшов висновку, що у справі відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а зібрані у справі докази не підтверджують обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, тому вина його є недоведеною.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не було доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначеного та враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.23, 130, 251, 255, 247, 283, 284 КУпАП,суд-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: