Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/12945/18
Провадження №1-кп/523/147/25
6 листопада 2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160490001914 від 25.04.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, українця, громадянина України, офіційно працюючого у КО «МІСЬКСВІТЛО», одруженого, з середньо-технічною освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
Фактичні обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
25.04.2018 року приблизно о 00 год. 30 хв., ОСОБА_9 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, яку проходить у військовій частини НОМЕР_1 на посаді стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні солдат, за попередньою змовою з особою матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, у зв'язку із проходженням ним військової служби у лавах ЗСУ за мобілізацією, надалі по тексту - (ОСОБА - 1), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розбійний напад, з метою заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів за узгодженим між ними плану дій, знаходячись в автомобілі марки «ДЕУ-ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_15 припаркованого за адресою: м. Одеса, вул. Рельєфна кут вул. Соляної, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_15 , поєднаний із насильством, небезпечним для його життя та здоров'я, яке виразилось в тому, що (ОСОБА - 1), з метою подолання можливого опору ОСОБА_15 , застосував наявну у нього невстановлену слідством зброю калібру 4 мм (Флобера) з гладким каналом ствола, якою здійснив два постріли в потиличну частину та тім'яно-скроневу область справа голови ОСОБА_15 , заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді сліпих поранень м'яких тканин потиличної та тім'яно-скроневої області справа, тим самим усунувши перешкоди у виді можливого його опору.
Після чого, (ОСОБА - 1) заволодів належними потерпілому ОСОБА_16 грошовими коштами в сумі 3000 гривень, які знаходились в салоні автомобіля, а ОСОБА_9 заволодів належним потерпілому ОСОБА_16 мобільним телефоном марки «SAMSUNG G5 PRIME» IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 вартістю 6000 гривень, який знаходився на передній панелі автомобіля, після чого з місця злочину зникли розпорядившись майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому збиток на загальну суму в розмірі 9000 гривень.
Оцінка суду щодо кваліфікації досудовим слідством вищенаведених дій обвинуваченого.
Досудовим слідством дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КК України за кваліфікуючою ознакою - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Суд вважає, що дії ОСОБА_9 кваліфіковано вірно.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України визнав повністю, та підтвердив вищевикладені обставини вчинення злочину. У скоєному щиро покаявся, заподіяну потерпілому ОСОБА_15 майнову шкоду ним відшкодовано в повному обсязі.
У судовому засіданні ОСОБА_9 пояснив, що у квітні 2018 року (точну дату не пам'ятає), у нічний час, він разом із ОСОБА_17 їхав у таксі, яке замовив останній. Із ОСОБА_17 він був знайомий близько пів року - познайомилися вони через дівчину. Про будь-які наміри ОСОБА_17 під час тієї поїздки йому нічого не було відомо.
Під час поїздки ОСОБА_9 сидів на передньому пасажирському сидінні поруч із водієм, а ОСОБА_17 - на задньому. ОСОБА_9 зазначив, що йому було відомо про фінансові труднощі ОСОБА_17 .
Коли автомобіль зупинився, ОСОБА_17 не розрахувався з водієм таксі, а натомість забрав у нього гроші та деякі речі, після чого вони розбіглися.
ОСОБА_9 наголосив, що він не чіпав водія і не застосовував до нього насильства. Він почув два хлопки, схожі на постріли з пістолета, після чого побачив, як водій вибіг із автомобіля на вулицю. Куди саме стріляв ОСОБА_17 , ОСОБА_9 не бачив. З його слів, між ОСОБА_17 та водієм таксі виникла сутичка.
ОСОБА_9 пояснив, що перебував у стані сильного переляку (афекту), забрав у водія мобільний телефон, попросивши останнього нікуди не дзвонити, запевнивши, що поверне телефон пізніше. З цього телефону він викликав швидку медичну допомогу ОСОБА_15 , після чого з телефоном утік.
Скільки саме грошей забрав ОСОБА_17 , ОСОБА_9 невідомо, однак останній говорив, що сума була незначною. Викрадені кошти спільно вони не витрачали.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 пояснив, що у вечірній час з 24 на 25 квітня 2018 року він, працюючи водієм служби таксі «UBER», отримав замовлення на перевезення пасажирів. До автомобіля сів ОСОБА_9 на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_17 - на заднє сидіння.
Коли він довіз пасажирів до місця призначення, повідомив їм вартість поїздки - 154 гривні. Пасажири деякий час мовчали, після чого ОСОБА_17 дістав пістолет і здійснив постріл у його бік. Унаслідок цього потерпілий отримав тілесні ушкодження голови та руки.
Після пострілу потерпілий вибіг із автомобіля, а нападники забрали у нього мобільний телефон, зарядний пристрій та гроші, після чого втекли з місця події. ОСОБА_15 , витерши кров, намагався від'їхати автомобілем, однак, побачивши машину швидкої допомоги, звернувся до медиків із проханням надати допомогу.
У суді потерпілий зазначив, що претензій до обвинувачених не має, оскільки вони повернули йому гроші та телефон.
В скоєнні злочину ОСОБА_9 щиро кається, шкоду відшкодовано потерпілому добровільно, просить суд строго його не карати, так як він має на утриманні дружину та малолітнього сина, офіційно працює.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину, його вина доведена та підтверджується доказами, дослідженими судом:
- витягом з ЄРДР від 25.04.2018;
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, або таке, що готується супровідний листок № 52;
- висновком спеціаліста;
- рентген-дослідженням;
- заявою ОСОБА_18 від 25.04.2018;
- протоколом огляду місця події від 25.04.2019 з фото таблицею;
- заявою ОСОБА_19 25.04.2018;
- протокол огляду місця події від 25.04.2018;
- дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 25.04.2018;
- запитом до компанії UBER B.V. від 25.04.2018 відповідь з компанії ОСОБА_20 від 25.04.2018;
- протоколом огляду речових доказів від 10.05.2018 з фото таблицею;
- постановою про визначення та прилучення речових доказів аркуш;
- заявою ОСОБА_9 від 20.05.2018;
- поясненням ОСОБА_9 від 20.05.2018;
- протоколом затримання ОСОБА_9 від 20.05.2018;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.05.2018;
- протоколом огляду речей від 21.05.2018 з таблицею ілюстрацій супровідний лист від 22.06.2018 з висновком експерта № 1298;
- розслідуванням від 07.06.2018;
- дорученням про проведення досудового розслідування від 18.06.2018;
- повідомленням про проведення досудового розслідування від 23.06.2018;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.07.2018 з додатком;
- листом до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області;
- відповіддю з Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з додатками;
- протоколом огляду речових доказів з фото таблицею від 14.08.2018;
- протоколом проведення слідчого експерименту з додатком;
- листом з департаменту охорони здоров'я Одеської міської Ради «Міська клінічна лікарня № 11» з додатками від 04.09.2018;
- супровідним листом з висновком експерта № 673-Б від 10.09.2018;
- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_9 від 18.09.2018;
- висновком експерта № 1298 від 01.06.2018 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_15 , 1993 року народження були виявлені сліпі поранення м'яких тканин потиличної та тім'яно скроневої області справа. Зазначені ушкодження утворились від дії снарядів, випущених із стріляючого пристрою. Описані ушкодження викликають розлад здоров'я строком понад 6 діб, але небільше трьох тижнів (21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;
- висновком експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 27.08.2018 № 673-Б від 10.09.2018 про проведення судової експертизи зброї;
- показами потерпілого ОСОБА_15 ..
Мотиви суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_9 у вчинені ним злочину, та діючи згідно ст. 337 КПК лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до вищевказаних обвинувальних актів, кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 187 КК України за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до положень ст. ст. 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд, у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_9 , суд відносить щире каяття, відсутність з боку потерпілого претензій матеріального характеру, вчинення злочину вперше внаслідок тяжкого матеріального становища. ОСОБА_9 офіційно працевлаштований у КО «МІСЬКСВІТЛО», має позитивну характеристику з місця роботи, одружений (свідоцтво про шлюб від 17.06.2022 року, серія І-ЖД № 461894) та має на утриманні малолітню дитину (свідоцтво про народження від 01.09.2022 року, серія НОМЕР_5 ). За місцем проживання ОСОБА_9 характеризується позитивно, що підтверджується наданою характеристикою від сусідів. Суд також враховує, що ОСОБА_9 повністю змінив спосіб життя, а вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення мало місце у молодому віці.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 судом не встановлено.
При цьому, суд приймає до уваги положення п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року (із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 12 червня 2009 року) про те, що ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину та послідовне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів повинно бути враховано при застосуванні кримінального закону при призначенні покарання.
У відповідності до п.2 Постанови ПВСУ, висновки з усіх питань пов'язаних із застосуванням призначення покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку суду.
Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його пост-кримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного. Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 187 КК України можливо призначити із застосуванням положень ст. 69 КК України, відповідно до якої за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного та його ролі у вчиненні кримінального правопорушення суд, умотивувавши своє рішення, призначає основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього кодексу, в даному випадку санкції ч. 2 ст. 187 КК України.
Таким чином, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який раніше не судимий, за період розгляду справи став на шлях виправлення та зробив необхідні для себе висновки, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, одружився, має на утриманні дружину та малолітнього сина, офіційно працевлаштований, а також беручи до уваги, що він визнав свою вину, щиро розкаявся та викликав швидку медичну допомогу потерпілому, усвідомлюючи, що ОСОБА - 1 міг спричинити йому тілесні ушкодження, відсутність з боку потерпілого будь-яких претензій до обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_9 основне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України більш м'яке, ніж передбачено законом та без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
З урахуванням вищевикладених обставин, які характеризують особу винного, обставин, які пом'якшують покарання, та в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості злочину та ступінь небезпечності винної особи для суспільства, тому для досягнення цілей покарання суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 без реального відбування покарання, із застосуванням ст. 75, 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, підтверджені прокурором та пов'язані з проведенням експертного дослідження зброї за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» підлягають стягненню з ОСОБА_9 .
Підстав для застосування запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу суд не вбачає.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 376, 532 КПК України, суд -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити із застосуванням ст. 69 КК України покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, на ОСОБА_9 покласти обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання за даним вироком строк попереднього ув'язнення у кримінальному провадженні №12018160490001914: за період з 20.05.2018 року по 05.07.2019 року, включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази:
- предмет кулястої форми, який зберігається в камері зберігання речових доказів за адресою: м. Одеса, вул. Жоліо-Кюрі, 68/А, квитанція № 000705 - знищити;
-мобільний телефон марки «Samsung G5 PRIME», IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_15 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_15 за належністю.
-автомобіль марки «Део Ланос», д/з НОМЕР_6 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_15 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_15 за належністю.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави в якості відшкодування витрат на проведення експертизи 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні 00 копійок.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1