Справа № 496/7311/24
Провадження № 2/496/882/25
повний текст
04 серпня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю: секретаря - Агаджанян Д.Х.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільний позов ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (змінено назву з ТОВ «ФК «ПІНГ- ПОНГ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №100681943 від 20.03.2021 року в розмірі 35880,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 19 грудня 2024 року було відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін (а.с.21-22).
Ухвалою суду від 19 березня 2025 року було задоволено клопотання позивача та витребувано інформацію з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка згодом надійшла до суду.
Відповідач у судові засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.16). Також, 28.11.2024 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому він пояснює, що 20.03.202 року (рік зазначено як у відзиві) ТОВ «МІЛОАН» було надано фінансову послуг ОСОБА_1 шляхом укладення кредитного договору №100681943 від 20.03.2021 року.
Відповідно ст. 1047 ЩК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж сум грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір №100681943 від 20.03.2021 року не містить ознак Кредитного договору.
Просить врахувати той факт, що надана копія Договору не містить його підпису. Крім того, суду не надано докази перерахування кредитних коштів на його рахунок (рахунок, виписка).
Так само графік платежів та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача. ОСОБА_1 , не ознайомлювали з умовами кредитування.
29.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №05Т від 29.10.2021 року. 24.01.2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» було укладено Договір факторингу №1/15 від 24.01.2022 року.
Кредитний договір №100681943 від 20.03.2021 року ні паспорту споживчого кредиту, ні графік платежів не містить його підпису, а лише зазначені паспортні дані позичальника.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 35880,00 грн. за кредитним договором №100681943 від 20.03.2021 року з яких: - 8 100, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 27780,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати, що складаються з судово збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат: професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справі умовами договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов'язок доказування, а тому цей конкретний позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованим, а позовні вимоги - недоведені. Надані позивачем розрахунок заборгованості за кредитами, підготовлені робітниками організації - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.
Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов'язком позивача, який він не виконав, оскільки не довів належними та допустимими доказами її розмір.
Згідно зі змістом позовної заяви, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 35880,00 грн.
У зв'язку з викладеним просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, провадження у справі закрити. (а.с.12-15).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позову просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.6). Також представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якої спростовує твердження відповідача у відзиві та заявив клопотання про витребування інформації на підтвердження позовних вимог.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 20.03.2021 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подав Заявку на отримання кредиту №1006811943.
Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.
Судом також встановлено, що оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит №100681943 від 20.03.2021 р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.
Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця.
Відповідно до ч.1-2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до умов Кредитного договору, цей договір (індивідуальна частина) - кредитний договір є самостійний кредитним договором (правочином), що містить істотні умови, укладений в порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам чинного законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього Договору (у т.ч. Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством) або окремих умов цього Кредитного договору (індивідуальної частини) не має наслідком недійсність, нікчемність Кредитного договору: (індивідуальної частини) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей Кредитний договір (індивідуальну частину) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними.
Хронологія вчинення дій щодо укладення Кредитного договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання відповідачем SMS на номер відповідача та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у Кредитному договорі - «Порядок укладення договору».
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором (далі - «ЕПОІ») по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису, хоча в Законі України «Про електронну комерцію» так і не називається. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів. Найчастіше використовуються СМС, повідомлення в месенджерах в якості підтвердження волі підписанта. ЕПОІ широко використовується, наприклад, в сфері мікрокредитування.
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила запит.
У справі №561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України) абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню
Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав Договір про споживчий кредит №100681943 від 20.03.2021 року з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення, відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 10000,00 грн.
Згідно правил, Товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Payment Card Industry Data Security Standard - це міжнародний стандарт безпеки даних платіжних карток, що є сукупністю вимог щодо забезпечення безпеки даних власників платіжних карток, які передаються, зберігаються і обробляються в інформаційних інфраструктурах організацій.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.
У відповідності до Правил, з метою ведення обліку кредитних договорів Товариство застосовує обліково-реєструючу систему, яка забезпечує облік та реєстрацію договорів в електронному вигляді з обов'язковою можливістю роздрукування інформації на будь-який момент, а також забезпечує можливість відновлення втраченої інформації в разі виникнення будь-яких обставин непереборної сили.
Обліково-реєструюча система товариства відповідає Положенням про Державний фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №41 від 28.08.2003, Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №913 (п.12.2. Правил).
Згідно п.12.4 Правил, журнал та картки обліку виконання договорів ведуться в електронному вигляді.
Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, що є порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України.
29.07.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 05Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 100681943 від 20.03.2021 р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача.
24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ- ПОНГ» укладено Договір факторингу №1/15 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за Договором про споживчий кредит № 100681943 від 20.03.2021 року.
Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 35880,00 грн., із яких:
- заборгованість за тілом кредиту становить 8100,00 грн.;
- заборгованість за відсотками становить 27780,00 грн.
- заборгованість за комісією становить 0,00 грн.
- заборгованість за пенею становить 0,00 грн.
Відповідно до листа АТ КБ «Приват банк» ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (а.с.115).
Згідно виписки за договором №б/н за період 20.03.2021 - 26.03.2021 на ОСОБА_1 усього витрат: 24889,69, усього надходжень: 24887, баланс на початок періоду: 25,62,баланс на кінець періоду: 22,93 (зворотній а.с.115).
Статтею 512 Цивільного кодексу України, визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України, новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Відповідно до Наказу № 70-к від 01.07.2025 року на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» № 1778 від 01.07.2025 року перейменовано з 01.07.2025 року ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» на ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (а.с.118-119).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежним виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що судові витрати на правову допомогу позивача склали 6000,00 гривень. На підтвердження вказаного факту в матеріалах справи наявні посвідчені копії: Договору про надання правничої допомоги №43657029 від 07.08.2024 року, додаткова угода №100681943 до договору №43657029 про надання правничої допомоги від 07.08.2024 року, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., акту №100681943 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.09.2024 року, платіжною інструкцією від 30.10.2024року №547.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18, суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 16, 526, 530, 543, 549 - 549 - 552, 610 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, -
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (змінено назву з ТОВ «ФК «ПІНГ- ПОНГ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (змінено назву з ТОВ «ФК «ПІНГ- ПОНГ») (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором № 100681943 від 20.03.2021 р., у розмірі 35 880 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (змінено назву з ТОВ «ФК «ПІНГ- ПОНГ») (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (змінено назву з ТОВ «ФК «ПІНГ- ПОНГ») (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 21 листопада 2025 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов'язано з тим, що від штатної кількості - 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 5 разів, передачі справ 2-х інших суддів, а також щорічної відпустки у вересні-жовтня 2025 року, лікарняного у листопаді 2025 р., суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.
З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість - 11 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки - 6 суддів.
Суддя В.М. Буран