Справа № 750/9663/25
Провадження № 2/750/2691/25
27 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді Супруна О.П.,
секретарЩибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 754/9663/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
15.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» засобами поштового зв'язку звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 8070024 про надання споживчого кредиту від 09.07.2024 у сумі 24 894,00 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 21.07.2025 прийняв позовну заяву до свого провадження та відкрив провадження в справі, призначив судове засідання для її розгляду по суті на 29.09.2025, витребував у ПАТ «Банк Восток» (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, ЄДРПОУ: 26237202, МФО: 307123): інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , карти банку (рахунку) відкритого у банку станом з 09.07.2024; інформацію щодо належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , картки банку (рахунку) № НОМЕР_2 ; інформацію щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 5 400,00 грн в період з 09.07.2024 по 12.07.2024; виписку по картці банку (рахунку) № НОМЕР_2 в період з 09.07.2024 по 09.08.2024.
29.09.2025 розгляд справи відкладений до 27.11.2025 у зв'язку з неявкою відповідачки.
У судове засідання 27.11.2025 сторони повторно не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача в позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, дала згоду на заочний розгляд справи. Відповідачка відзиву не подала.
За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 09.07.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 8070024 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надало споживачу кредитні кошти в гривні, у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки відповідачки, а остання зобов'язалась одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (а.с. 6-14).
Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора А4448.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 договору сума кредиту складає 5 400,00 грн; строк кредиту - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.4. цього договору. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (підпункти 1.5.1, 1.5.2 пункту 1.5 договору).
Згідно з пунктами 1.9, 1.10 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 34 560,00 грн.
Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідного пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку «CreditPlus». При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку «CreditPlus» (пункт 1.1. договору).
Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 8070024 від 09.07.2024, сторони домовились, що позичальник 04.07.2025 (останній день повернення кредиту) поверне позикодавцю чисту суму кредиту у розмірі 34 560 грн, з яких: 5 400,00 грн - сума кредиту за договором; 29 160, 00 грн - проценти за користування кредитом (а.с. 15 зворот - 15).
09.07.2024 відповідачкою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «КЕ3221» паспорт споживчого кредиту, який за змістом є тотожним договору про надання споживчого кредиту № 8070024 від 09.07.2025 (а.с. 17-18).
27.02.2025 між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) було укладено Договір факторингу № 27022025, за яким клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників (а.с. 25-29).
Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 27022025 від 27.02.2025 клієнт передав, а фактор прийняв: Реєстр боржників кількістю 2926, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 27022025 від 27.02.2025, від клієнта до фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 30).
Із витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27022025 від 27.02.2025 убачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідачки за кредитним договором від 09.07.2024 № 8070024 у сумі 24 894,00 грн (а.с. 31).
Із картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за укладеним кредитним договором від 09.07.2024 № 8070024 убачається, що станом на 26.02.2025 сума боргу відповідача становить 24 894,00 грн., з яких: 5 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 720,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 9 774,00 - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 20- зворот 24).
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначило, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
У частинах першій, третій статті 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) указано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, загальні правила щодо форми договору визначено у статті 639 ЦК України, згідно з якою:
- договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
- якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася;
- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі;
- якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Авентус Україна» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на офіційному веб-сайті. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1056-1 Кодексу).
Ураховуючи встановлені обставини справи та зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій наданий кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення правочину на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За вказаних обставин, є встановленим факт укладення ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Окрім цього, факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 5 400,00 грн підтверджується відповіддю ПАТ «БАНК ВОСТОК» від 22.08.2025 на запит суду та випискою за договором № б/н за період 09.07.2024-08.08.2024 (а.с. 61, 62-64).
Приписами статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями частини першої статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачка з власної волі уклала кредитний договір, а тому позовні вимоги в частині тіла кредиту підлягають задоволенню.
Проте, суд частково не погоджується з розрахунком процентів виходячи з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з частиною п'ятої статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 09.07.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Також суд ураховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір № 8070024 укладено 09.07.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,50%, яка застосовується позивачем з 09.07.2024 до 06.11.2024, є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом з розрахунку розміру денної процентної ставки 1 % у період з 09.07.2024 до 06.11.2024, що становить 6 480,00 грн (5 400,00 х 1 % х 120 дні).
Щодо стягнення з відповідачки суми заборгованості за пенею (штрафом) суд зазначає наступне.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.
Таким чином, ураховуючи, що позивачем нараховано пеню (штраф) за невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором у сумі 9 774, 00 грн у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні підстави для її стягнення з відповідачки, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Отже, суд дійшов висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов'язань за кредитним договором №8070024 від 09.07.2024 та стягнення з неї кредитної заборгованості в загальному розмірі 11 880,00 грн (5 400,00 грн + 6 480,00 грн).
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог (47,72%).
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 7080024 про надання споживчого кредиту від 09.07.2024 в розмірі 11 880,00 грн (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 444, 96 грн (одну тисячу чотириста сорок чотири гривні 96 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ - 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя