Справа № 750/9671/25
Провадження № 2/750/2697/25
27 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретарЩибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/9671/25 за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
15.07.2025 АТ «Сенс Банк» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.09.2021 № 651148237 у розмірі 53 191 грн 09 коп., а також витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 775 грн 50 коп. та 2 422 грн 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 21.07.2025 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження в справі, призначив судове засідання для її розгляду по суті на 29.09.2025.
29.09.2025 розгляд справи відкладено на 27.11.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання, призначене на 27.11.2025, учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи сповіщалися в установленому законом порядку. Представник позивача в позовній заяві від просив проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач до початку судового засідання подав письмову заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, зазначив про часткове визнання позову.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 24.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг.
Підписанням анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа Банк», відповідач підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці банку (www.alfabank.ua) (а.с. 12-14).
Таким чином, між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії за наступними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; мета отримання кредиту - споживчі потреби; найменування продукту - «Cameleon»; ліміт встановленої кредитної лінії - 200 000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 20 000,00 грн; процентна ставка - 0,01 % річних для торгових операцій, 37% для операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована.
Окрім того, сторонами було підписано паспорт споживчого кредиту, із умов якого вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору; процентну ставку - 0,01 % річних для торгових операцій, 37% для операцій зняття готівки(а.с. 10 зворот).
Користування кредитними коштами підтверджується копією виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 24.09.2021 по 23.04.2025 (а.с. 16-зворот 18 ).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 23.04.2025, загальний розмір заборгованості відповідача за договором від 24.09.2021 № 651148237 становить 53 191, 09 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 29 350, 27 грн, заборгованість за відсотками - 23 840, 82 грн (а.с. 15).
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до частини шостої статті 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідач частково визнав позов, заперечуючи правомірність нарахування відсотків позивачем.
Суд ухвалює рішення у відповідності з таким визнанням позову, а щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором від 24.09.2021 № 651148237 виходить із наступного.
За приписами частини п'ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
В абзаці п'ятому статті 1 вищевказаного Закону визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.
У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає в тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, установлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
При цьому, частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в постановах: від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.
Застосування приписів частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває до теперішнього дня. Починаючи з 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.
Судом установлено, що з 31.10.2023 відповідач був мобілізований до лав Збройних Сил України, що підтверджується відміткою у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 .
За встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачу, який є військовослужбовцем, проценти за користування кредитом з моменту його мобілізації 31.10.2023 не повинні були нараховуватися.
За період з 24.09.2021 (дати укладення кредитного договору) до 31.10.2023 минуло 768 календарних днів, розмір відсоткової ставки, узгоджений сторонами договору, становить 0,01 % річних для торгових операцій, 37% для операцій зняття готівки, сума кредитного ліміту 20 000,00 грн.
Таким чином, зважаючи на подані позивачем розрахунок заборгованості за кредитом (а.с. 15) та виписку з рахунка приватного клієнта № 640868-2025/0526 (а.с. 16) сума заборгованості за відсотками за вказаний період становила 7 999,35 грн.
Ураховуючи викладене, а також часткове визнання відповідачем позову, із відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 24.09.2021 № 651148237 у розмірі 37 349,62 грн, із яких: 29 350,27 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 999,35 грн - заборгованість за відсотками.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання послуг від 28.01.2025 № 1006, укладеного між АТ «Сенс Банк» та адвокатським об'єднанням «СмартЛекс», умовами якого визначено гонорар виконавця та порядок розрахунків (за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн, за отримання рішення суду - 225,00 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.01.2021 серії ВА № 1287. Таким чином, сума витрат на професійну правничу допомогу позивачем оцінюється в 4 775, 50 грн.
Ураховуючи часткове задоволення позову (70,22 %), із позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу на користь позивача в розмірі 3 353,36 грн (70,22 %), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно меморіального ордера від 26.06.2025 № 907881, позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав частково на суму 29 350,27 грн, що становить 55% від суми позову, ураховуючи положення частини першої статті 142 ЦПК України, суд уважає за можливе повернути АТ «Сенс Банк» із державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 1 332,32 грн, сплаченого при подачі позовної заяви, а саме 666,16 грн, а також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача 666,16 грн у відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно зі статтею141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь АТ «Сенс Банк» витрати по оплаті решти судового збору в сумі 1090,08 грн пропорційно розміру задоволених вимог (70,22 %) у сумі 765,45 грн.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Частково задовольнити позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 24.09.2021 № 651148237 у розмірі 37 349 грн 62 коп. (тридцять сім тисяч триста сорок дев'ять гривень 62 копійки).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Повернути Акціонерному товариству "Сенс Банк" 50 відсотків судового збору в розмірі 666 грн 16 коп. (шістсот шістдесят шість гривень 16 копійок), сплаченого при подачі позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно меморіального ордера від 26.06.2025 № 907881.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 1 431 грн 61 коп. (одну тисячу чотириста тридцять одну гривню 61 копійку) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 3 353 грн 36 коп. (три тисячі триста п'ятдесят три гривні 36 копійок) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження юридичної особи:
вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя