Справа №463/11446/25
Провадження №1-кс/463/10826/25
слідчого судді
27 листопада 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановила:
До Личаківського районного суду міста Львова надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якою скаржник просить визнати протиправною бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львовіта зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львовівнести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за її заявою від 21.11.2025.
Скарга мотивована тим, що 21 листопада 2025 року ОСОБА_3 подала до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення. Такі відомості не внесено та відповіді їй не надано. Відтак змушена звертатися до суду із відповідною скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 25.11.2025 року визначено слідчу суддю ОСОБА_1 для розгляду скарги.
Ухвалою слідчої судді від 25.11. 2025 прийнято до провадження скаргу та призначено до розгляду на 27 листопада 2025 року. Зобов'язано слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, надати суду до початку судового засідання інформацію про те: 1) чи надходила на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, 2) чи розглянута така заява та яке рішення, за результатами її розгляду прийнято (внесено відомості до ЄРДР чи відмовлено у їх внесенні шляхом скерування скаржнику відповідного інформаційного листа).
ОСОБА_3 надіслала до суду клопотання про розгляд скарги без її участі. Просить скаргу задовольнити.
Представник суб'єкта оскарження у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги в суді. Причини неявки суду не повідомив та заперечень на скаргу чи клопотань про розгляд скарги без його участі не надіслав.
Відповідно до ст. 306 КПК України, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з ч.4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
У зв'язку з наведеним, слідча суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за фактичної явки учасників.
Слідча суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Обставини щодо наявності чи відсутності суспільно небезпечного діяння у діях чи бездіяльності особи можуть бути встановлені лише після проведення дій, визначених главою 20 КПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, 21.11.2025 ОСОБА_3 в порядку ст. 214 КПК України подала до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львовізаяву про вчинення кримінального правопорушення, невстановленими військовими службовими особами.
На час розгляду скарги відомості за її заявою до ЄРДР не внесено. Протилежного слідчим суддею не встановлено, так як представником Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львовіне надано доказу внесення таких відомостей.
При дослідженні змісту заяви слідчою суддею встановлено, що у ній ОСОБА_3 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення невстановленими військовими службовими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.146 КК України.
Тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК України.
Слідча суддя, не вдаючись в оцінку доказів та з'ясування фактичних обставин справи, на даній стадії перевіряє, чи дійсно в повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого кримінального правопорушення, та враховує, що до компетенції слідчого не належить здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а законом передбачено лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження, та вважає, що є підстави вважати таке повідомлення саме повідомленням про кримінальне правопорушення і таке повідомлення повинне бути внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За вищенаведених обставин слідча суддя дійшла висновку, що з огляду на викладені скаржником факти у його заяві про вчинення кримінального правопорушення, неможливо однозначно стверджувати про відсутність подій чи складу кримінального правопорушення, натомість зазначені у заяві обставини мають бути перевірені органом досудового розслідування, шляхом внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, за такого скарга підлягає задоволенню щодо зобов'язання уповноваженого представника ТУ ДБР у м. Львові внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи з того, що у своїй процесуальній діяльності згідно положень ч.5 ст.40 КПК України слідчий є самостійним, приходжу до переконання, що вимоги скаржника в частині визнати бездіяльності протиправною виходять за межі повноважень слідчого судді, а тому до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 303-307, 369-372 КПК України, слідча суддя
постановила:
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену (службову) особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 21.11.2025 у строки, визначені ст. 214 КПК України.
В решті вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_4