Справа № 463/9288/25
Провадження № 2/463/2521/25
28 листопада 2025 рокуЛичаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судового засідання: Онишкевича О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 11394,80 грн., а також понесених витрат на оплату судового збору.
Позов мотивує тим, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 8 червня 2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові» Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у будинках у м. Львові. Будинок АДРЕСА_1 , перебуває на утриманні ЛКП «Господар», яке створено відповідно до ухвали Львівської міської ради від 10 жовтня 2019 року №5626, ухвали Львівської міської ради від 16 листопада 2017 року №2606, як правонаступник ЛКП «Дім», МП «Стихія» та ЛКП «Управитель» (ЛКП «№ 500», ЛКП «№ 504», ЛКП «№ 507», ЛКП «За Замком», ЛКП «№ 503»), основним завданням діяльності визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель. ЛКП «Господар» надає житлово-комунальні послуги як правонаступник ЛКП «Управитель». Вказує, що між сторонами існує договір про експлуатаційні витрати від 1 жовтня 2013 року, що підтверджує взаємні права та обов'язки сторін. Відповідач є власником нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2 , що знаходиться в багатоквартирному будинку, управління яким здійснює позивач. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків у відповідача виникла заборгованість за період з 1 червня 2023 року по 31 серпня 2025 року в розмірі 11394,8 грн. Позивач звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Вказує, що надання послуг у будинку та понесені Львівським комунальним підприємством «Господар» витрати підтверджуються: договором щодо обслуговування ДВК №01-08/23-01 від 1 серпня 2023 року, договором про виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових інженерних мережах №56 від 1 березня 2018 року, підрядником за яким є Львівське комунальне ремонтно - аварійне підприємство; договором про надання послуг КП ЛОР «Профілактичнадезінфекція» №4-Г від 1 січня 2023 року; договором про надання послуг КП ЛОР «Профілактичнадезінфекція» №4-Г від 1 січня 2025 року; звітом по використанню матеріалів на виконання ремонтних робіт. Звертає увагу суду на те, що жодних актів-претензій від відповідача протягом усього строку надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не надходило, що є також одним із доказів належного виконання позивачем своїх обов'язків. З врахуванням наведеного позов просить задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Матеріали даного позову були подані до Личаківського районного суду м. Львова 30 вересня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 2 жовтня 2025 року дану справу прийнято до розгляду, відкрито у ній провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а також встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Копію вказаної вище ухвали, а також копію позовної заяви з додатками того ж дня 2 жовтня 2025 року було скеровано сторонам для відома, копію ухвали було отримано позивачем в електронний кабінет 2 жовтня 2025 року, а 29 жовтня 2025 року поштове відправлення, що скеровувались відповідачу, повернулось до суду без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
У зв'язку наведеним 5 листопада 2025 року копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками було повторно скеровано відповідачу, водночас 17 листопада 2025 року дане поштове відправлення теж повернулось до суду з проставленою у такому 12 листопада 2025 року відміткою про невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що з врахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки (повідомлення про розгляд справи у даному випадку).
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6.
З врахуванням положень ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд даної справи по суті розпочався 3 листопада 2025 року. З наведеного вище вбачається, що учасники справи повідомлені про розгляд такої належним чином, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні не подали, а також відповідачем не подавалось до суду відзиву на позов, строк для подання такого сплив. Відтак суд згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 8 ст. 279 ЦПК України вважає за можливе завершити розгляд справи та ухвалити рішення за наявними у такій матеріалами.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного. Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому у відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А згідно з ч.ч. 1-4 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Суд у відповідності до вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків.
Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судом встановлено, що ЛКП «Господар» є правонаступником ЛКП «Дім», МП «Стихія» та ЛКП «Управитель» (ЛКП «№500», ЛКП «№504», ЛКП «№507», ЛКП «За Замком», ЛКП «№503») відповідно до ухвали Львівської міської ради від 10 жовтня 2019 року № 5626 та ухвали Львівської міської ради від 16 листопада 2017 року №2606, згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 8 червня 2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові» (а.с. 6-7).
Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлових примішень першого поверху та підвалів, позначені у технічному паспорті Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 21 вересня 2011 року. під літерами «11-1», «11-2», «Х» загальною площею 49 кв.м., які розташовані у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону №2838 від 22 серпня 2013 року (а.с. 11-14).
При цьому згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 5 липня 2001 року (а.с. 31).
1 жовтня 2013 року між ЛПК «Господар» та ОСОБА_1 було укладено договір № 38/2 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно з умовами якого ЛПК «Господар» надає послуги з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_3 , а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати такі послуги за встановленими тарифами у строк та на умовах, передбаченими даним договором (а.с. 8-10).
На виконання своїх обов'язків ЛКП «Господар» було укладено зокрема: договір з ТОВ «Управляюча компанія» №01-08/23-01 від 1 серпня 2023 року щодо обслуговування ДВК (а.с. 17); договір з Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством про виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових інженерних мережах №56 від 1 березня 2018 року (а.с. 18) та додаткові угоди до такого №2 від 31 грудня 2019 року, №3 від 1 травня 2021 року, №4 від 1 червня 2022 року, №5 від 1 січня 2024 року (а.с. 19-20); договір з КП ЛОР «Профілактичнадезінфекція» №4-Г від 1 січня 2023 року про надання послуг (а.с. 21-24); договір з КП ЛОР «Профілактичнадезінфекція» №4-Г від 1 січня 2025 року про надання послуг (а.с. 25-28).
При цьому як вбачається зі звіту по використанню матеріалів на виконання ремонтних робіт за вересень 2024 року - червень 2025 року, ЛКП «Господар» здійснювались ремонтні роботи та обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме встановлення приладів обліку електроенергії, дрібний ремонт групових розподілювальних щитів та коробок, встановлення будинкових знаків, прочищання каналізаційних трубопроводів, випусків, прочищання дворової ливневої каналізаційної мережі (а.с. 29).
З представленого позивачем суду розрахунку заборгованості (акту звірки взаєморозрахунків між ЛКП «Господар» та ОСОБА_1 ) вбачається, що відповідач за період з 1 червня 2023 року по 31 серпня 2025 року не сплачувала вартості житлово-комунальних послуг, що надавались за адресою АДРЕСА_2 , внаслідок чого станом на 31 серпня 2025 року виникла заборгованість в розмірі 11394,8 грн. (а.с. 15-16)
Таким чином питання, які мають бути вирішені в цій справі полягають в тому, чи несе відповідач обов'язок з оплати житлово-комунальних послуг та чи є наданий позивачем розрахунок обґрунтованим.
Так згідно з ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Окрім того ст. 68 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 2 такої виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а пунктом 6 даної частини статті визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону обов'язок індивідуального споживача надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 ст. 9 Закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.
В матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Водночас суд вважає підтвердженою ту обставину, що позивач належним чином надавав послуги відповідачеві, оскільки відповідно до частин 1 та 4 статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що сторони складали акти-претензії, суд використовує презумпцію, що позивач належним чином надавав відповідачу житлово-комунальні послуги.
Також у справі, яка розглядається ніщо не свідчить про те, що проведений позивачем розрахунок заборгованості є невірним, а тому такий приймається судом до уваги як належний доказ розміру наявної у відповідача заборгованості.
Таким чином, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, зважаючи на те, що відповідач за отримані житлово-комунальні послуги не сплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги належної якості, зобов'язаний була оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. А тому, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.
При цьому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме на оплату судового збору в загальному розмірі 3028 грн., сплата якого підтверджується наданою позивачем платіжною інструкцією №19534 від 23 вересня 2025 року (а.с. 5).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 223, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 68, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
ухвалив:
позов Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» заборгованість у розмірі 11 394 (одинадцять тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» судові витрати в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Львівське комунальне підприємство «Господар», місцезнаходження: 79038, м. Львів, вул. Пасічна, 49б, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20822324.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Стрепко Н.Л.