Справа № 444/2509/25
Провадження № 2/444/1466/2025
27 листопада 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить:
- визнати за ним право власності на земельну ділянки 0,0720 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 4622783900:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на земельну ділянку 0,1230 га. для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 4622783900:03:002:0082, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський (колись Жовківський) р-н, с. Замочок.
Позовні вимоги обгрунтовує наступним.
Вказує, що він являється власником житлового будинку в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.1996 року посвідчено державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори. З 31.08.2004 року використовує згаданий вище житловий будинок та земельну ділянку на якій розташований житловий будинок та господарські будівлі та споруди. Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходиться на земельній ділянці, яка передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності І-ЛВ № 084546, про це зазначено в договорі куівлі продажу. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 . На момент укладення договору дарування від 06.08.1996 власником земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 . Спадщина після смерті ОСОБА_2 не відкривалася. Зазначає, що ним було виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку для обслуговування належного йому будинку. Однак, правовстановлюючий документ на земельну ділянку отримати не може. Він звертався до державного реєстратора з речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, однак йому було відмовлено. Відповідно до п.1ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірі встановленому договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. При укладенні договору купівлі-продажу продавець не могла продати разом з будинком і земельну ділянку, оскільки юридично не оформила право власності на згадану вище земельну ділянку.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позов визнають, не заперечують проти задоволення такого.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача та представника відповідача, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані позивачем та представником відповідача заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Зважаючи на те, що відповідач по справі визнав вимоги позивачів і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити рішення про задоволення позову.
Земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до п. 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1051 від 17.10.2012р. запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права, а також узгоджується із п.60 Порядку ведення Державного земельного кадастру.
За змістом ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Права власників земельних ділянок закріплені положеннями частини першої статті 90 ЗК України, а в силу частини 2 зазначеної статті порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.
За змістом ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7 судам слід мати на увазі, що спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦКУ.
Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).
Отже, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2000 року у справі 689/26/17 вказала на те, що враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (закріпленому у цивільному та земельному законодавстві) та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу права на земельну ділянку не передбачено умовами договору чи приписами законодавства.
Враховуючи наведене та те, що відповідач визнав позовні вимоги позивача і не заперечує проти задоволення позову, що не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову і вважає, що є всі законні підстави для задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку 0,0720 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 4622783900:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку 0,1230 га. для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 4622783900:03:002:0082, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський (колись Жовківський) р-н, с. Замочок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 27.11.2025 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.