ЄУН: 336/9979/25
Провадження №: 3-в/336/142/2025
іменем України
28 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
про розстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2025 року справа № 336/9979/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП в частині накладання на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
встановив:
27 листопада 2025 року постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 51000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок без позбавлення права керування транспортними засобами.
27 листопада 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просить розстрочити виконання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП на 12 (дванадцять) місяців рівними частинами, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був належним чином повідомлений, прчина неявки суду не відома.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про розстрочення сплати штрафу підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до положень ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливості балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Таким чином вважаю, що в даному випадку, порушується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, бо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, який порушує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
З повідомлених ОСОБА_1 обставин вбачається, що в силу його майнового стану, йому дійсно є складним здійснити оплату штрафу у сумі 51000,00 гривень - стягнення, накладеного на нього постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2025 року, справа № 336/9979/25.
Таким чином, наявні законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення на строк один рік.
На підставі викладеного, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 та доводи, викладені в заяві, те, що правопорушник, в силу його майнового стану, який дійсно є складним, здійснити одноразову оплату штрафу в розмірі 51000,00 гривень, стягнення, накладеного на нього постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2025 року справа № 336/9979/25, не має можливості, наявні законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення строком на дванадцять місяців.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 301, 304 КУпАП, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2025 року справа № 336/9979/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП в частині накладання на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу, - задовольнити.
Розстрочити виконання постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2025 року справа №336/9979/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП в частині накладання на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 000,00 гривень строком на 12 (дванадцять) місяців.
Зобов'язати ОСОБА_1 сплачувати суму штрафу у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень, до 30 числа, починаючи з грудня 2025 року по листопад 2026 року. Останнім днем погашення штрафу у повному обсязі встановити 30 листопада 2026 року.
На судовий збір розстрочка не розповсюджується та підлягає сплаті одноразовим платежем.
Зобов'язати ОСОБА_1 щомісячно повідомляти Шевченківський районний суд м. Запоріжжя про сплату відповідної частини штрафу шляхом пред'явлення відповідного платіжного документу.
У разі несплати відповідної частини штрафу, а також ненадання ним до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, не пізніше 30 числа кожного місяця, відповідного платіжного документу, постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2025 року, справа № 336/9979/25 у частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: