Справа № 759/21602/24 Головуючий у 1 інстанції: Петренко Н.О.
Провадження № 22-ц/824/16027/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
27 листопада 2025року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Вілько Наталії Георгіївни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року, ухвалене в м.Києві в склад судді Петренко Н.О., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (далі - ТОВ «Іннова Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що 14 листопада 2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2138521123, відповідно до умов якого ТОВ «Іннова Фінанс» надало ОСОБА_1 позику у виді кредиту для власних потреб у сумі 5000,00 грн., строком на 30 днів до 14 грудня 2023 року зі платою дисконтної (зниженої) процентної ставки 1,99% на день, та позаакційної (базової) процентної ставки 2,99% на день. Посилаючись на невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором, ТОВ «ІнноваФінанс» просило стягнути з нього заборгованість, яка станом на 11 жовтня 2024 року становить 57 205,90 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 49 783,50 грн. - заборгованість за процентами.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року позов ТОВ «ІнноваФінанс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 54 783,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІнноваФінанс» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІнноваФінанс» 5000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 4485,00 грн. процентів за користування кредитом, а всього 9485,00 грн. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що, ТОВ «Іннова Фінанс» просило стягнути проценти за користування кредитом в сумі 49 783,50 грн., нараховані за 333 дні по 11 жовтня 2024 року, що не відповідає умовам договору. За умовами договору кредит був наданий ОСОБА_3 на строк 30 днів. З урахуванням положень п. 1.5. договору ТОВ «Іннова Фінанс» мало право на стягнення заборгованості по тілу кредит в сумі 5000,00 грн, та процентів за користування позикою за 30 днів, виходячи із денної процентної ставки 2,99%, що становить 4485,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14 листопада 2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 2138521123, відповідно до якого ТОВ «Іннова Фінанс» надало ОСОБА_1 позику у виді кредиту для власних потреб у сумі 5000,00 грн., строком на 30 днів до 14 грудня 2023 року, зі платою дисконтної (зниженої) процентної ставки 1,99% на день, та позаакційної (базової) процентної ставки 2,99% на день.
Вказаний договір був укладений в електронній формі шляхом підписання його відповідачем одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «ІнноваФінанс» порушило питання про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості, яка згідно наведеного ним розрахунку станом на 11 жовтня 2024 року становить 57 205,90 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 49 783,50 грн. - заборгованість за процентами.
Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, але в повному обсязі колегія суддів не може погодитися із рішенням суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 14 листопада 2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 2138521123, на підставі якого ТОВ «ІнноваФінанс» надало ОСОБА_1 позику у виді кредиту для власних потреб у сумі 5000,00 грн., строком на 30 днів до 14 грудня 2023 року зі сплатою ОСОБА_1 процентів за користування кредитом за визначеними у договорі ставками. ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за договором.
ОСОБА_1 не оспорював факт укладення ним договору надання грошових коштів у позику № 2138521123 від 14 листопада 2023 року та отримання кредиту на підставі вказаного договору. А тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІнноваФінанс» заборгованості.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до положень ст.ст. 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
З доданого до позовної заяви ТОВ «Іннова Фінанс» довідки-розрахунку заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 49783,50 грн. була нарахована по 11 жовтня 20224 року включно.
Згідно п. 1.2. укладеного між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику № 2138521123 сторонами було визначено строк позики (строк дії договору) 30 днів. Згідно з п.п. 1.3.1., 1.3.2 договору датою надання позики визначено 14 листопада 2023 року, датою повернення позики - 14 грудня 2023 року.
Виходячи із положень ст.ст. 1048, 1054 ЦК України та умов договору, ТОВ «Іннова Фінанс» мало право на стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом в межах строку кредитування (30 днів), яка, виходячи із установленої п. 1.5. договору процентної ставки (2,99% в день), та на застосуванні якої наполягав відповідач, становить 4485,00 грн.
Доводів на спростування висновків суду першої інстанції про стягнення на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованості по тілу кредиту в сумі 5000,00 грн. представник ОСОБА_1 не наводив. Відтак, всього з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІнноваФінанс» підлягала стягненню заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 2138521123 від 14 листопада 2023 року в розмірі 9485,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 4485,00 грн. - заборгованість за процентами.
Враховуючи викладене, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІнноваФінанс».
Відповідно, підлягає зміні рішення суду першої інстанції і в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Згідно з ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог (17%) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІнноваФінанс» підлягає стягненню 411,81 грн. (2422,40 грн. х 17%) судового збору за подання позовної заяви.
Пропорційно до частини вимог, в задоволенні якої було відмовлено (83%), з ТОВ «Іннова Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1507,94 грн. (1816,80 грн. х 83%) судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Вілько Наталії Георгіївни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року змінити в частині визначення розміру заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику№ 2138521123 від 14 листопада 2023 року в розмірі 9485,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 4485,00 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» 411,81 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» на користь ОСОБА_1 1507,94 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.