справа № 363/577/17
провадження № 22-з/824/1383/2025
25 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про роз'яснення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки загального користування, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 в якому просила зобов'язати ОСОБА_2 терміново звільнити ділянку землі загального користування, по якій у повній відповідності із генпланом проходить єдина можлива дорога під'їзду і підходу до земельної ділянки позивача; зобов'язати ОСОБА_2 терміново прибрати паркан, залізні грати, бетонні валуни, гори сміття, бруду; просила також суд попередити ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за постійні загрози фізичної розправи, образи та приниження, а також просила стягнути 20 000 грн за заподіяну шкоду.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання звільнити земельну ділянку загального користування та знесення паркану і ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов'язано ОСОБА_2 звільнити проїзд (прохід) ОСОБА_1 до домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом знесення частини залізного паркану, що розташований на землях загального користування та перешкоджає виїзду (проходу) на дорогу загального призначення. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
16 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду представником Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) - адвокатом Попок В.В. подано заяву про роз'яснення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року.
В обґрунтування заяви вказує, що ОСОБА_2 стверджує, що виконав рішення суду щодо знесення паркану, який фігурував в судовій справі, до паркану з металевого профілю не має ніякого відношення, так як він був встановлений новим власником земельної ділянки, а у відповідності до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення здійснюється в межах та способом визначеним в рішенні суду, тому ОСОБА_2 просив закрити виконавче провадження у зв'язку з його фактичним виконанням.
Зазначає, що 1 липня 2025 року для всебічного вивчення всіх обставин справи, державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), в приміщенні Вишгородського районного суду, проведено ознайомлення з матеріалами судової справи №363/577/17 з фото фіксацією аркушів матеріалів справи з зображенням паркану, що підлягає знесенню, про що складено відповідний акт державного виконавця, до якого додано фотоальбом. При ознайомленні встановлено, що на зображеннях в матеріалах судової справи зображені декілька видів (три) паркани із металевої сітки, зокрема на всіх зображеннях, які надала суду стягувач ОСОБА_1 , і які кардинально відрізняються від паркану з металевого профілю, який встановлено на даний час та відображено в акті державного виконавця від 27 травня 2025 року, як за зовнішнім видом так і розмірами.
Вказує, що у виконавчому листі по справі №363/577/17, який виданий 9 лютого 2022 року Вишгородським районним судом Київської області було використано наступне формулювання:- Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити проїзд(прохід) ОСОБА_1 до домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом знесення частини залізного паркану, що розташований на землях загального користування та перешкоджає виїзду (проходу) на дорогу загального призначення, однак зазначене рішення суду є не зрозумілим (неясним) в частині - не вказано якої частини паркану, в якому розмірі.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Самофалова О.Ю. підтримала клопотання та просила про роз'яснити рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду.
Відповідно до частин першої-другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
В той же час питання, на яке заявник хоче отримати роз'яснення у порядку статті 271 ЦПК України, поставлено у такому аспекті, що вимагає від суду апеляційної інстанції додаткового обґрунтування вже прийнятої ним постанови, що чинним законодавством України не передбачено і є неприпустимим.
Постанова Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року, якою було скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання звільнити земельну ділянку загального користування та знесення паркану і ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов'язано ОСОБА_2 звільнити проїзд (прохід) ОСОБА_1 до домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом знесення частини залізного паркану, що розташований на землях загального користування та перешкоджає виїзду (проходу) на дорогу загального призначення, її резолютивна частина є цілком зрозумілою та не містить недоліків, що ускладнюють реалізацію цього судового рішення.
Як слідує із матеріалів справи судове рішення не виконане, земельна ділянка загального користування не звільнена від паркану, який перешкоджає вільному проїзду (проходу) ОСОБА_1 до домоволодіння АДРЕСА_1 .
Побудова нового паркану на місці попередньо встановленого паркану (іншого кольору, з іншого матеріалу), за встановлених у цій справі обставин, що виконавче провадження не виконане, не може свідчити про наявність невизначеності судового рішення, наявності у ньому положень, які викликають суперечки щодо його розуміння під час його виконання.
Постанова суду, про роз'яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою і зрозумілою, висновки суду є однозначними, а тому не підлягає роз'ясненню в порядку статті 271 ЦПК України.
Керуючись ст. 271, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
В задоволенні заяви Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про роз'яснення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба