Справа № 754/348/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Петріщева І.В.
Провадження № 22-ц/824/15786/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
25 листопада 2025року м. Київ
Київський апеляційний суд в складіколегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Ключник Анастасії Вадимівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 червня 2016 року, ухвалене в м.Києві в складі судді Петріщевої І.В., в справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В січні 2016 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі -АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що 08 липня 2013 року між АТ «Акцент-Банк'та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого АТ «Акцент-Банк» надало відповідачці кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячна комісія 3,0%. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання, АТ «Акцент-Банк» просило стягнути з неї заборгованість за кредитним договором № б/н від 08 липня 2013 року у розмірі 23682,09 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4728,98 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 15199,20 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 2150,00 грн.; штрафи: 500,00 грн. - фіксована частина; 1103,91 грн. - процентна складова.
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08 червня 2016 року позов АТ «Акцент-Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 08 липня 2013 року у розмірі 23 682,09 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судові витрати в розмірі 1378,00 грн.
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ «Акцент-Банк» відмовити. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не отримувала копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви, у зв'язку з чим була позбавлена можливості реалізувати свої права. АТ «Акцент-Банк» не було доведено належними і допустимим доказами погодження з ОСОБА_1 умов кредитування, а також видачі відповідачці кредитної картки із встановленим кредитом лімітом. Долучена до позовної заяви Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 08 липня 2013року не містить даних про розмір встановленого кредитного ліміту та процентів за користування кредитом. Наданий суду розрахунок заборгованості також не може підтвердити факт укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві, та отримання відповідачкою кредиту.
Представник АТ «Акцент-Банк» подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 . Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2013 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, в якій зазначено, що вона погодила, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими у рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до наданого АТ «Акцент-Банк» розрахунку станом на 10 грудня 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 23682,09 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4728,98 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 15199,20 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 2150,00 грн.; штрафи: 500,00 грн. - фіксована частина; 1103,91 грн. - процентна складова.
АТ «Акцент-Банк» порушило питання про стягнення з ОСОБА_1 вказаної заборгованості.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ «Акцент-Банк». Проте колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом, а також строк та порядок повернення кредиту у визначеному розмірі та сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заявляючи позовні вимоги, АТ «Акцент-Банк» посилалося на те, що 08 липня 2013 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 5000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячна комісія 3,0%.
На підтвердження умов кредитування АТ «Акцент-Банк» надало суду копію Анкети-заяви відповідачки про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, роздруківку тарифів банку за тарифним планом Кредитка «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг, та розрахунок заборгованості (а.с. 4-10).
Разом з тим, вказані документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати доведеним факт укладення кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також роздруківка тарифів банку за тарифним планом Кредитка «Універсальна» не містять підпису ОСОБА_1 , а тому ці документи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви. Анкета-заява містить лише анкетні дані ОСОБА_1 , її контактну інформацію. Також в Анкеті-заяві проставлена відмітка про бажання заявника отримати картку «Gold», тоді як до позову було додано роздруківку тарифів банку за тарифним планом Кредитка «Універсальна». Наданий позивачем розрахунок заборгованості також не є документом, який може посвідчувати погодження сторонами умов кредитування.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» обґрунтовані наявними договірними зобов'язаннями із ОСОБА_1 , а до позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів погодження сторонами всіх істотних умов договору кредиту, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову АТ «Акцент-Банк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості.
До відзиву на апеляційну скаргу представник АТ «Акцент-Банк» долучив копію виписки по картці на ім'я ОСОБА_1 та довідку за картками без дати (а.с. 99-105). Разом з тим, представником АТ «Акцент-Банк» не доведено поважності причин ненадання таких документів суду першої інстанції. З урахуванням положень ст. 367 ЦПК України, у колегії суддів відсутні підстави для прийняття наданих апеляційному суду нових доказів та їх врахування. Крім того, вказані документи також не підтверджують погодження сторонами умов кредитування, зокрема, щодо кредитного ліміту, розміру та порядку сплати процентів та неустойки.
Враховуючи викладене, заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 червня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з АТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення суду та 2067,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 2672,60 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Ключник Анастасії Вадимівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 2672,60 грн. судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.